Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Кузьменко О.Т.
суддів
за участю прокурора
захисника
засудженого Кривенди О.В., Пивовара В.Ф.
Пересунька С.В.
ОСОБА_5
ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на судові рішення щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6
Вироком Стахановського міського суду Луганської області від 24 червня 2010 року засуджено
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має,
за ч. 1 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, судимості не має,
за ст. 198 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік й згідно ст. 76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 3 вересня 2010 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 26 серпня 2009 року близько 17 год. 30 хв. на лавці біля під'їзду буд. 55 по вул. Фестивальній у м. Стаханові у присутності ОСОБА_6 таємно заволодів раніше загубленим ОСОБА_8 мобільним телефоном "Нокіа 6300", що належить ОСОБА_9 та не вибув із її законного володіння, спричинивши останній матеріальну шкоду на суму 904 грн. 55 коп.
ОСОБА_6 засуджено за те, що він у невстановлений слідством час і день придбав у ОСОБА_7 вищезазначений телефон "Нокіа 6300", достовірно знаючи, той одержаний злочинним шляхом, та певний час зберігав при собі.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 стверджує про необґрунтованість засудження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з огляду на те, що останній набув мобільний телефон після втрати його ОСОБА_8, внаслідок чого телефон вибув із законного володіння ОСОБА_9 Вказує, що внаслідок незаконного висновку про наявність у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, безпідставно засуджено і ОСОБА_6 за ст. 198 КК України. Просить судові рішення скасувати, а справу закрити.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та засудженого, які підтримали касаційну скаргу, прокурора, який вважав, що судові рішення підлягають скасуванню, а справа закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_7 й ОСОБА_6 інкримінованих їм складів злочинів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до закону крадіжка - це таємне викрадення чужого майна, яке полягає у незаконному вилученні його з володіння власника чи особи, у віданні якої воно знаходиться. При цьому не може бути предметом розкрадання майно, яке виявилося загубленим або вийшло з володіння власника внаслідок випадкових обставин.
Визнаючи наявність у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд виходив із того, що він незаконно, безоплатно, з метою привласнення вилучив чуже майно, що не вибуло із законного володіння його власника ОСОБА_9 і знаходилося у ОСОБА_8
Разом із тим, висновок суду про те, що телефон не вибув із володіння власника суперечить встановленим судом фактичним обставинам справи та дослідженим доказам.
Зокрема, викладаючи фабулу обвинувачення, суд зазначив у вироку, що 26 серпня 2009 року приблизно о 17 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проходили повз під'їзд будинку № 55 на вул. Фестивальній м. Стаханова Луганської області й на лавочці побачили мобільний телефон “Нокіа 6300”, який випав із сумки попередньо перебуваючої на тому місці ОСОБА_8 та належав її матері ОСОБА_10 Тоді ж у ОСОБА_7 виник умисел на незаконне таємне заволодіння цим телефоном, який він і реалізував.
У свою чергу ОСОБА_8, виявивши, що у неї відсутній телефон, разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для його пошуку повернулися до під'їзду будинку № 55 на вул. Фестивальній м. Стаханова Луганської області, де випав телефон, зустріли там ОСОБА_7 та запитали про нього, проте він нічого про знайдений телефон не повідомив й з викраденим зник із місця події.
Ці обставини встановлені свідченнями ОСОБА_7, з яких убачається, що, перебуваючи біля під'їзду будинку № 55 на вул. Фестивальній м. Стаханова, він на лавочці виявив мобільний телефон “Нокіа 6300”, біля якого нікого не було, навкруги також людей не було. Оскільки телефон нікому не належав, а він його знайшов, вирішив забрати собі.
Окрім того, свідок ОСОБА_8 у суді показала, що вона разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сиділи на лавочці біля під'їзду будинку № 55 на вул. Фестивальній м. Стаханова, після чого пішла з ОСОБА_11 до себе додому. Повертаючись на вулицю, вирішила зателефонувати з мобільного телефону “Нокіа 6300”, який належить її матері, проте не виявила його у сумці. Вважаючи, що забула телефон удома, повернулася туди, однак у квартирі його не знайшла й вирішила піти на вулицю до лавочки, де попередньо сиділа з друзями. Телефону ніде не було. Разом із друзями вони запитували у пересічних громадян, чи не знаходили вони мобільний телефон, в тому числі зверталися з таким запитанням і до ОСОБА_7 та ОСОБА_6, але ніякої інформації від них не отримали.
Наведене підтвердили свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12
Зазначене свідчить, що ОСОБА_8 загубила належний ОСОБА_10 мобільний телефон “Нокіа 6300”, а отже, він вийшов із володіння як власника, так і ОСОБА_8, у віданні якої телефон знаходився.
По справі встановлено, що ОСОБА_7 був не свідком втрати ОСОБА_8 мобільного телефону.
За таких обставин привласнення ОСОБА_7 загубленого телефону не може бути розцінено як вилучення цього майна з володіння власника чи іншої особи, у віданні якої воно знаходилося.
Посилання суду на підтвердження вчинення ОСОБА_7 крадіжки на те, що в подальшому на запитання ОСОБА_8 він не повідомив їй про знаходження телефону у нього і не повернув його, є необґрунтованим, оскільки на час її звернення телефон уже було привласнено ОСОБА_7 й той перебував у його володінні.
Таким чином, у діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а у зв'язку з цим у діях ОСОБА_6 відсутній складу злочину, передбачений ст. 198 КК України.
Отже, судові рішення щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягають скасуванню, а справа закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року, колегія суддів
касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Стахановського міського суду Луганської області від 24 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 3 вересня 2010 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 скасувати, а справу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.
Судді:
О.Т.КУЗЬМЕНКО О.В.КРИВЕНДА В.Ф.ПИВОВАР
З оригіналом згідно
Суддя Верховного Суду України О.Т.Кузьменко