Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
Головуючого Косарєва В.І.,
суддів Гриціва М.І., Коротких О.А., Коротких О.А.,
за участю прокурора Підвербної Г.Я.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього,
встановила:
вироком Брянківського міського суду Луганської області від 22 червня 2010 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання та періодично з'являтися в цю інспекцію для реєстрації.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27 серпня 2010 року вирок змінено: ОСОБА_4 пом'якшено покарання до чотирьох років позбавлення волі; з резолютивної частини виключено вказівку суду про періодичність явки у кримінально-виконавчу інспекцію; в частині цивільного позову вирок скасовано і направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства; у решті вирок залишено без зміни.
ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 27 жовтня 2006 року приблизно о 23 год., керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21011» на автошляху «Красноармійськ-Артемівськ-Михайлівка», біля зупинки «БК Жовтневої революції» у м. Брянка, при виконанні об'їзду автомобіля, що стояв на узбіччі, виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2101» під керуванням ОСОБА_6 Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування судових рішень та закриття справи у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Стверджує про те, що під час судового слідства було допущено необ'єктивність, неповноту та однобічність, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Указує на порушення ст. 375 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Підвербної Г.Я., яка частково підтримала касаційну скаргу й просила судові рішення змінити та зменшити строк додаткового покарання до двох років позбавлення права керувати транспортними засобами, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Винність ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджена сукупністю доказів, зібраних по справі, перевірених під час судового розгляду та обґрунтовано покладених судом в основу вироку. Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_6 в яких він стверджував, що рухаючись на своєму автомобілі, він побачив що назустріч по його смузі руху рухається автомобіль. Він застосував екстрене гальмування, але уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4 йому не вдалося. Показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що перебуваючи в автомобілі під керуванням ОСОБА_4 в якості пасажира, він бачив, що після об'їзду автомобіля, який стояв на узбіччі по їх смузі руху, автомобіль під керуванням ОСОБА_4 рухався ближче до центру дороги та зіткнувся із зустрічним автомобілем; висновках судово-медичної, комісійної судово-медичної експертиз, згідно з якими ОСОБА_6 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, даними, що містяться у висновках судово-автотехнічної експертизи, про те, що ОСОБА_4, рухаючись на автомобілі ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням потерпілого ОСОБА_6
У ході досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені й дослідженні всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, висновки суду про винність засудженого в цьому злочині у вироку належним мотивовані, ґрунтуються на сукупності зібраних та всебічно оцінених доказах, а тому колегія суддів вважає, що доводи скарги засудженого ОСОБА_4 про неповноту і однобічність досудового слідства та судового розгляду й невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.
Дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно.
Що ж стосується посилань у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_4 на порушення судами ст. 375 КПК України при призначенні йому покарання, то вони заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 375 КПК України при новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок скасовано за касаційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Брянківського міського суду Луганської області від 2 лютого 2009 року ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України було визначено покарання - позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17 квітня 2009 року за апеляціями прокурора, засудженого та потерпілого, які були задоволенні частково, зазначений вище вирок було скасовано у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, а справу направлено на додаткове розслідування. В ухвалі не йшлося про необхідність застосування закону про більш тяжкий злочин чи застосування більш суворого покарання.
Після додаткового розслідування при новому розгляді справи за тим же обвинуваченням, передбаченим ч. 2 ст. 286 КК України, вироком Брянківського міського суду від 22 червня 2010 року ОСОБА_4 призначено покарання - п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки, чим порушено вимоги ст. 375 КПК України.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27 серпня 2010 року вирок змінено: ОСОБА_4 пом'якшено основне покарання до чотирьох років позбавлення волі, однак додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами залишилося більшим, ніж було призначене за попереднім вироком.
У зв'язку з наведеним, відповідно до вимог ст. 398 КПК України, судові рішення підлягають зміні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (у редакції Законів України № 2533-III від 21 червня 2001 р. і № 3323-IY від 12 січня 2006 р.), колегія суддів, -
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Брянківського міського суду Луганської області від 22 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 27 серпня 2010 року щодо ОСОБА_4 змінити.
Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
У решті вирок залишити без зміни.
судді:
Косарєв В.І. Гриців М.І. Коротких О.А.