"24" травня 2011 р. справа № 2а-7854/09/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.
при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року по справі №2а-7854/09/0470 за позовом Закритого акціонерного товариства «Індустріальні та дитрибуційні системи»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії, -
ЗАТ «Індустріальні та дитрибуційні системи»звернулося до суду з позовом, в якому просило зобов'язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська передати до відділення державного казначейства Індустріального району м.Дніпропетровська висновки, передбачені діючим законодавством України, щодо повернення надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 188 349,00 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що підприємство має переплату по вказаному податку, але відповідач відмовляється надати органу казначейства висновок, який є підставою для повернення надміру сплачених сум податку з державного бюджету.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована встановленим фактом переплати податку на прибуток до бюджету у загальній сумі 188 349,00грн. та бездіяльністю відповідача щодо надання органу казначейства висновку про повернення надміру сплачених сум.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі ДПІ не заперечує право позивача на повернення надміру сплачених сум податку на прибуток з бюджету, натомість вказує на те, що податковим органом не проведено перевірку платника щодо підтвердження сум надміру сплаченого податку.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»нараховано та сплачено податок на прибуток за 9 місяців 2007 року. по Дніпропетровській філії ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»в сумі 610 839,00 грн. За наслідками розрахунків по податку на прибуток по Дніпропетровській філії ЗАТ ІДС за 2006р. підприємство мало переплату у сумі 3,67 грн.
Сума податку на прибуток була перерахована на рахунок відділення державного казначейства Індустріального району м. Дніпропетровська платіжними дорученнями від 10.05.2007 р. №10334 на суму 87766,00 грн., від 31.07.2007 р. № 13396 на суму 271425,00 грн., від 15.11.2007 р. №18036 на суму 251644,33 грн., всього на суму 610 835,33 грн.
У нарахований податок на прибуток за 9 місяців 2007 р. по Дніпропетровській філії ЗАТ ІДС в сумі 610 839,00 грн. зараховано попередню переплату: 610 835,33 + 3,67 = 610 839грн.
За наслідками діяльності за 2007 рік була складена та подана декларація з податку на прибуток. Згідно з декларацією за 2007 рік податок на прибуток по Дніпропетровській філії ЗАТ ІДС склав 422 490, 00 грн.
Таким чином, переплата по податку на прибуток по Дніпропетровській філії ЗАТ ІДС за 2007 рік склала 188 349, 00 грн.
З огляду на наявність переплати у вказаній сумі та враховуючи те, що вказана переплата підтверджена податковим органом у листуванні з позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, що і стало підставою для задоволення позову.
Між тим, з такими висновками суду першої інстанції, в повній мірі, колегія суддів не може погодитись з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має переплату з податку на прибуток у сумі 188 349,00грн. Вказані висновки суду підтверджуються деклараціями з податку на прибуток, платіжними дорученнями, заявами позивача про повернення надміру сплачених сум, листами ДПІ від 20.03.2008р. №9338/10/19-3 (т.1 а.с.20), від 11.03.2008р. №8449/10/19-3 (т.1 а.с.22), у яких зазначено про наявність у підприємства переплати по податку на прибуток у сумі 188 349,00грн. Вказані обставини фактично не заперечувались і представником ДПІ у судовому засіданні, який зазначив про те, що за обліковими картками позивача також значиться переплата по податку на прибуток у вказаній сумі, натомість представник наполягав на необхідності проведення перевірки за наслідками якої може бути надано висновок про повернення надміру сплачених сум із бюджету. Тобто, позиція податкового органу полягає у тому, що ДПІ може підготувати висновок до органу державного казначейства лише за наслідками проведення перевірки платника.
Суд першої інстанції правильно вказав на відсутність потреби у проведенні перевірки, оскільки факт наявності переплати підтверджено відповідними документами, які надані позивачем, і чинним законодавством не передбачено обов'язковості проведення перевірки платника у разі подання ним заяви про повернення надміру сплаченого податку.
В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги на обсяг заявлених позовних вимог, які полягали у зобов'язанні передати до органу державного казначейства висновок щодо повернення надміру сплаченого податку на прибуток.
Зобов'язавши відповідача у такий спосіб усунути порушення прав позивача, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що передати можливо лише те, що існує, у спірному випадку висновок податкового органу до державного казначейства. Між тим, встановлені обставини справи свідчать про те, що податковим органом не було складено такого висновку, з огляду на його вищевикладену позицію, у зв'язку з чим і передати неіснуючий висновок до органів державного казначейства є неможливим.
Позивачем не було заявлено вимог щодо зобов'язання відповідача скласти висновок про підтвердження суми надміру сплаченого податку, що підлягає поверненню з бюджету і відповідного такі вимоги не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Згідно із ч.4 ст.194 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини щодо повернення з бюджету надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникають між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на яких згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні»покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України, з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.
У разі неповернення надміру сплачених сум податку, у тому числі і внаслідок невиконання податковим органом свого обов'язку щодо складення та подання до органу державного казначейства відповідного висновку, право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська -задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року по справі №2а-7854/09/0470 - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позову Закритому акціонерному товариству «Індустріальні та дитрибуційні системи»- відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
(Постанову виготовлено у повному обсязі 25.05.2011р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська