ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
16 червня 2011 року № 2а-6821/11/2670
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 податкової заборгованості в розмірі 355 463,96 грн., а саме: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 255 501,03 грн., з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в розмірі 127 521,25 грн., з податку з реклами в розмірі 2 380 грн. та по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 70,68 грн.
Ухвалою суду від 18 травня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 15 червня 2011 року.
Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу надіслана ухвала суду про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За правилами, встановленими п. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, закони України «Про податок на додану вартість», «Про податок з доходів фізичних осіб», Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20 травня 1993 року № 56-93, Положення про податок з реклами, затверджене рішенням Київської міської ради від 24 квітня 2003 року № 360/520 та зазначає, що Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 має податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 255 501,03 грн., з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в розмірі 127 521,25 грн., з податку з реклами в розмірі 2 380 грн. та по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 70,68 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 15 квітня 2002 року. Місце проживання ОСОБА_1 -АДРЕСА_1.
За результатами документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва 28 січня 2011 року складено акт № 167/17-40/2472005290, яким встановлено наступні порушення:
- ст. 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування за 2008 рік отримав виручку від реалізації продукції та надання послуг в розмірі 504 710,22 грн., що перевищує обсяг виручки, який встановлений спеціальним законодавством на 4 710,22 грн.;
- ст. 13 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.п. «а»п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: заниження оподатковуваного доходу на загальну суму 680 065,39 грн., в т.ч.: за 2008 рік на суму 3 532,67 грн., за 2009 рік на суму 420 001,47 грн. та за 2010 рік на суму 256 531,25 грн.;
- п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 та п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 в термін до 1 січня 2009 року не надав реєстраційну заяву та не зареєструвався платником податку на додану вартість;
- п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 180 407 грн., в тому числі: за 2009 рік на суму 111 999 грн., з яких: за січень на 2 185 грн., за лютий -950 грн., за березень -5 036 грн., за квітень -4 930 грн., за травень -9 040 грн., за червень -8 000 грн., за липень -12 088 грн., за серпень -6 800 грн., за вересень -14 478 грн., за жовтень -14 500 грн., за листопад -15 500 грн., за грудень -18 492 грн.; за 2010 рік на суму 68 408 грн., з яких: за січень -13 780 грн., за лютий -13 860 грн., за березень -4 268 грн., за квітень -2 000 грн., за травень -1 990 грн., за червень -4 190 грн., за липень -3 360 грн., за серпень -13 029 грн., за вересень -11 931 грн. в зв'язку з не визначенням податкового зобов'язання Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 за розміщення реклами, реалізації непродовольчих товарів та надання інформаційно - консультаційних послуг;
- п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 180 407,00 грн. в тому числі: за 2009 рік на 111 999,00 грн., за І - III квартали 2010 року -68 408,00 грн.;
- п.п. 6.6 розділу VI Положення про податок з реклами, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 квітня 2003 року № 360/520, а саме: розрахунки сплати податку з реклами за період з 01 жовтня 2007 року по 30 червня 2010 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва не надавав;
- ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20 травня 1993 року № 56-93, а саме: Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 податкові зобов'язання по податку з реклами не нараховувались та не перераховувались до бюджету в сумі 357,86 грн. за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року.
ОСОБА_1 вказаний акт підписав, проте зазначив, що з ним не згоден.
На підставі складеного акту 11 лютого 2011 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва винесені податкове повідомлення-рішення № 0000231740/0, яким накладено на Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 штраф у розмірі 2 380 грн. за платежем: податок з реклами, код платежу 16010100; податкове повідомлення-рішення № 0000221740/0, яким донараховано Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 180 407 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 45 101,75 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100; податкове повідомлення-рішення № 0000211740/0, яким донараховано Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 102 009,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 25 502,45 грн. за платежем: податок з доходів фізичних осіб (від підприємницької діяльності), код платежу 11010200.
Вказані податкові повідомлення-рішення Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 отримав особисто.
Згідно ст. 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(із змінами та доповненнями, далі -Указ № 727) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Відповідно до ст. 5 Указу № 727 у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26 грудня 1992 року № 13-92 передбачено, що оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно п.п. «а»п. 19.1 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон № 889-ІV) платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Відповідно до п.п. 2.3.1 ст. 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість» (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (абз. 4 п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97).
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (п.п. 7.3.1 ст. 7 Закону № 168/97).
Відповідно до п.п. 7.7.1. ст. 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 «Про місцеві податки і збори»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.
Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни.
Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час.
Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.
Податок з реклами не сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення соціальної реклами.
Згідно до п.п. 6.6. розділу VI Положення про податок з реклами, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 квітня 2003 року № 360/520 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) перерахування коштів податку з реклами до бюджету проводиться протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну для подання розрахунку сплати податку.
Згідно п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Як передбачено п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
54.3.1.платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
На час звернення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до суду Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа -підприємець ОСОБА_1 податкові повідомлення -рішення не оскаржив, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 255 501,03 грн., з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 127 521,25 грн., з податку з реклами у розмірі 2 380 грн. не сплатив.
Крім того, як вбачається з облікової картки платника, станом на 10 травня 2011 року за Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичної особою ОСОБА_1 обліковується заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 70,68 грн. з фізичних осіб.
Відповідно до ст. 2 Указу № 727 суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Згідно ст. 3 Указу № 727 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Святошинською районною радою у м. Києві затверджена ставка єдиного податку для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 200 грн. щомісяця.
Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України (ст. 5 Указу № 727).
З метою стягнення податкового боргу Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва направлено відповідачу податкову вимогу № 62 від 1 березня 2011 року.
Згідно п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач напрявляв вимогу на адресу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштове відправлення повернулося з відміткою працівника пошти за закінченням терміну зберігання.
Підпунктом 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом;
Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою, відповідачем не сплачена.
Відповідно до п.п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 355 463,96 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 255 501 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот одна) грн. 03 коп. на р/р № 31110029700009 в УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 260077945, КЕКД 14010100, з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 127 521 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять одна) грн. 25 коп. на р/р № 33119341700009 в УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945, КЕКД 11010200, банк одержувач -ГУ ДК України у м. Києві, МФО 820019, з податку з реклами у розмірі 2 (дві тисячі триста вісімдесят) грн. на р/р № 33213827700009 в УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945, КЕКД 16010100, банк одержувач -ГУ ДК України у м. Києві, МФО 820019 та по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 70 (сімдесят) грн. 68 коп. на р/р № 31515970700009 в УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945, КЕКД 18050400, банк одержувач -ГУ ДК України у м. Києві, МФО 820019.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до п. п. 9, 10 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А.Бояринцева