ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 червня 2011 року 16:55 № 2а-5774/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Стець Я.В. розглянувши у судовому засіданні позов та надані сторонами матеріали
за позовомОСОБА_1
до Солом'янське РУ ГУ МВС України в м. Києві
треті особи 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
прозобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від позивачаОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1)
ОСОБА_4 (за довіреністю від 20.01.2010 року)
від відповідачаОСОБА_5 (за довіреністю № 50/307к від 25.05.2011 року)
від третьої особи 1не з'явився
від третьої особи 2не з'явився
20.04.2011 року до судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві із проханням зобов'язати відповідача зареєструвати позивачку за місцем її проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_1, що у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2011 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до попереднього судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2011 року по справі було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зокрема на стороні позивача ОСОБА_2, на стороні відповідача -ОСОБА_3.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2011 року було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
20.06.2011 року, під час судового засідання, від представника Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшло клопотання, в якому зазначає про неналежного відповідача, та просить замінити неналежного відповідача Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, який не є юридичною особою, на належного - Солом'янське РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Заслухавши пояснення позивачів, які не заперечують щодо заміни відповідача з неналежного на належного, суд керуючись положеннями ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), протокольною ухвалою замінив неналежного відповідача Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві на належного - Солом'янське РУ ГУ МВС України в м. Києві.
В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину позову, повний текст було виготовлено та підписано 21.06.2011 року.
В судове засідання з'явився позивач та представник позивача, які позов підтримали в повному обсязі, та вказали, що відповідач незаконно відмовив позивачу в проведенні реєстрації її місця проживання, чим порушив положення Конституції України, Житлового кодексу України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
В судове засідання з'явився представник відповідача, який позов не визнає в повному обсязі, та який просить відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв'язку із тим, що ним було законно відмовлено позивачу в проведенні реєстрації її місця проживання, чим порушив положення Конституції України, Житлового кодексу України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
В судове засідання не з'явилась третя особа ОСОБА_2, про час, дату та місце судового розгляду належним чином повідомлявся, однак про причини неявки до суду не вказував, жодних клопотань із проханням перенести дату судового розгляду не надавав. Крім того, в судове засідання не з'явилась третя особа ОСОБА_3, про час, дату та місце судового розгляду належним чином повідомлявся, подав клопотання про розгляд справи без його участі, щодо позову заперечує в повному обсязі.
Відповідно до положень ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»(надалі -Закон) зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
05.02.2010 р. була добровільно знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_2.
В ч.1 ст.6 Закону передбачено, що реєстрація місця проживання відбувається після прибуття особи до нового місця проживання, за обов'язковою заявою такої особи, поданою протягом десяти днів з моменту прибуття на нове місце.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону реєстрація передбачає внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Пунктом 1 Положення про Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №844 від 14 червня 2002 р. (чинної на момент винесення оскаржуваного рішення) (надалі -Положення) передбачається, що Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб є урядовим органом, що функціонує у системі МВС, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові внутрішніх справ.
Відповідно до ч.1 п. 3 Положення, одним із основних завдань Департаменту є участь у межах своєї компетенції в координації діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної з реєстрацією та обліком фізичних осіб за місцем проживання/перебування.
03.12.2010 року позивачка звернулась із Заявою про реєстрацію місця проживання до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві з проханням зареєструвати її за адресою АДРЕСА_1. При цьому, на виконання положень ст. 6 Закону, позивачем до заяви про реєстрацію місця проживання, особа надала наступні документи: паспортний документ, квитанцію про сплату державного мита та два примірники талона зняття з реєстрації.
07.12.2010 року відповідачем було надано позивачу відмову про реєстрацію місця проживання із підстав передбачених положеннями ст. 65 Житлового кодексу України та ст. 6 Закону.
В судовому засіданні було встановлено, що підтверджується Довідкою (форма №3) Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»№2370 від 01.03.2011 року, що квартира за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ВСП «Батиївський», та на цій житловій площі проживають і зареєстровані дві особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Водночас, як було встановлено в судовому засіданні, що підтвердив позивач та представник позивача, позивач не отримав згоду на реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_1 від одного із наймачів квартири - ОСОБА_3.
Згідно ч.1 ст. 65 Житлового кодексу України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Постановою Кабінету Міністрів України №985 від 28.07.2004 року «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні», було затверджено форму заяви про реєстрацію місця проживання. Відповідно до вказаної форми в заяві про реєстрацію місця проживання вбачається обов'язковість фіксування згоди власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації.
Суд критично ставиться до посилання представника позивача що відповідачем було протизаконно та протиправно використано положення ст.65 Житлового кодексу України, оскільки вказана стаття Житлового кодексу України діюча, вона не скасовувалась та не визнавалась неконституційною.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як наслідок, за результатами дослідження судового розгляду справи, суд дійшов висновку що відповідач діяв в межах та у відповідності до положень Конституції України, Житлового кодексу України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Враховуючи що суб'єктом владних повноважень не були понесені витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню із позивача не підлягають.
Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
1. В позовній заяві ОСОБА_1 до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
Суддя Б. В. Санін