Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
21 червня 2011 р. № 2-а- 2574/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бартош Н.С.,
за участю секретаря судового засідання -Островської М.О.,
за участю прокурора -Шевелева К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом Прокурора Київського району м.Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рахунок активів,
Позивач, Прокурор Київського району м.Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на користь держави в сумі 24795,09 грн. за рахунок активів, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
Внаслідок здійснення господарської діяльності у ОСОБА_1 перед бюджетом станом на 14.03.2011 виник податковий борг у сумі 24795,09 гри. з орендної плати за землю.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином,надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання, не прибув, заперечень проти позову не надавав, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з п.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що представник відповідача не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
Суд, вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Відповідач, як платник земельного податку, самостійно визначив річний розмір орендної плати на 2010 рік у сумі 121036,88 грн. з розбивкою цієї річної суми рівними частками за місяцями - 10086,41 грн. в місяць та на 2011 рік також у сумі 121036,88 грн. з розбивкою цієї річної суми рівними частками за місяцями - 10086,41 грн. в місяць
Згідно даних зворотного боку облікової картки платника встановлено, що станом на 30.12.2010 СПДФО ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб значилася переплата у сумі 1464,12 грн.
30.12.2010 р. платником самостійно нарахована по декларації № 930 від 22.01.2010 орендної плати у сумі 10086,40 грн. Сума недоїмки склала 8622,28 грн.
30.01.2011 р. нараховано платником самостійно орендна плата по декларації № 930 від 22.01.2010 р. у сумі 10086,40 грн. Сума недоїмки склала 18708,68 грн.
03.02. 2011 р. сплачено податкове зобов'язання у сумі 4000,00 грн.
02.03.2011 р. орендна плата нарахована платником самостійно по декларація № 976 від 26.01.2011 у сумі 10086,41 грн. Сума недоїмки склала 24795,09 грн.
14.03.2011 р. відповідачем сплачено податкове зобов'язання у сумі 2000,00 грн.
Таким чином, сума недоїмки склала 22795,09 грн., з яких залишок несплаченої пені складає 71,85 грн.
У зв'язку з несплатою податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями податковим органом винесено першу податкову вимогу про сплату боргу №1/8 від10.01.2011 року на суму 8622,28 грн., яка була надіслана на адресу боржника поштою.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з ч. 1 ст. 15 вказаного закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтею 19 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 1.3 ст. 1 Закону України 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) визначено як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Абзацем 1 п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діяв на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до абз. 1,2,3 п.п. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.
Сума податкової заборгованості відповідачем до бюджету не сплачена.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 41, 71, 94, 159, 160-164, 167, 183-2, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Прокурора Київського району м.Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рахунок активів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) за рахунок активів заборгованість по орендній платі за землю в сумі 22795.09 грн. (двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто п'ять гривень 09 копійок) на користь Держави в особі уповноваженого органу - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 24 червня 2011 року.
Суддя Бартош Н.С.