Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
29 червня 2011 р. № 2-а- 4347/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,
представників сторін:
позивача - ОСОБА_2,
відповідача - Межирицького А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області про визнання протиправними дій,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа - підприємць ОСОБА_3, з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Зміївському районі щодо нарахування пені з податку на додану вартість на суму 6659,53 грн. та щодо передачі всіх активів до податкової застави.
Представник Позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Відповідача проти позову заперечував, вважає його безпідставним та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях , які долучені до матеріалів справи.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.
Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області з 08.12.2008 р. по 24.12.2008 р. проводилася виїзна планова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, код НОМЕР_1, з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р. Матеріали перевірки викладені в акті перевірки від 29.12.2008 р. №1527/17-017/НОМЕР_1 який було позивачу направлено поштою. На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 29.01.2009 р. №0000151701/0, від 30.03.2009 р. №0000151701/1, від 24.06.2009 р. №0000151701/2 та від 23.09.2009 р. №0000151701/3, від 24.06.2009 р. №0002531701/2 та від 23.09.2009 р. №0002531701/3, від 29.01.2009р. №0000171701/0, від 11.03.2009р. №0000171701/1, від 24.06.2009р. №0000171701/2 та від 23.09.2009р. №0000171701/3, які оскаржувались приватним підприємцем в адміністративному порядку.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження та винесення за результатами рішення ДПА України № 19961/7/25-0315 від 16.09.2009 року про результати розгляду повторної скарги ДПІ у Зміївському районі були винесені наступні податкові повідомлення-рішення №0000151701/2 від 23.09.2009р„ №0002531701/2 від 23.09.2009 р. №0000171701/3 від 23.09.2009р., які були направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням, які були отримані ФОП ОСОБА_3 21.10.2009 року.
ФОП ОСОБА_3 зазначені суми протягом десятиденного терміну з дня отримання ним повідомлень-рішень сплачені не були, що призвело до того, що 02.11.2009 року зазначені суми по повідомленням-рішенням стали податковим боргом, про що була внесена інформація до карток особових рахунків.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Харківського окружного адміністративного суду.
05.01.2010 року Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову , якою позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 травня 2010 року постанову від 05.01.2010 року скасовано в частині скасування податкових повідомлень - рішень від 24.06.2009р. № 0002531701/2 та від 23.09.2009 р. № 0002531701/3 та прийнята нова постанова, якою відмовлено в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Наявність зазначеного податкового боргу та його сплата 02.06.2010 року і стала підставою для нарахування штрафних санкцій з ПДВ у сумі 46608,53 грн.
Зазначена позиція ДПІ у Зміївському районі з приводу наявності у ФОП ОСОБА_3 податкового боргу підтримана у листі Вищого адміністративного суду України від 28.09.2009 р. N 1275/10/13-09, де зазначено наступне:
Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.
У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.
Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" закінчується:
- останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;
- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;
- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і становить десять днів.
Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.
Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
При цьому порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.
Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків. Разом із тим, у разі позитивного вирішення справи на користь платника податків відповідні податкові повідомлення та вимоги вважаються відкликаними на підставі пункту "в" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Сплачені (стягнуті) на погашення такого податкового боргу суми можуть за відповідних обставин набути статус надмірно сплачених і підлягають поверненню платникові податків у порядку, визначеному пунктами 15.3, 15.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Таким чином, щодо нарахування пені з податку на додану вартість та скасування податкової застави, накладену на майно у зв'язку з наявністю податкового боргу повідомляє наступне.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-1П (далі Закон №2181) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 1 Закону № 2181 визначено, що пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п 16.1.2. п. 16.1 ст. 16 Закону № 2181 нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Відповідно до п.п.8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181 право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами "а" - "ж" підпункту 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 2181.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 02.06.2010 здійснено сплату платежу по ПДВ до бюджету у сумі 93217,05 грн. При цьому платник мав податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою податкового повідомлення-рішення, останнім днем граничного строку сплати якого було 02.11.2009 р. Пеня по ПДВ в сумі 6659,53 грн. нарахована за період з 03.11.2009р. (перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні № 0002531701/3 від 23.09.2009р. на суму 93217,05 грн.) по 02.06.2010р. (день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу) відповідно до вимог п. 16.1, п. 16.3, п. 16.4 ст. 16 Закону України № 181-111 від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків бюджетами та державними цільовими фондами" та підлягає сплаті платником податків.
Оскільки на момент сплати податкового боргу у платника відсутня нарахована та несплачена ним пеня відповідно до ст. 16 ЗУ № 2181, то вся сума сплати спрямовується на погашення податкового боргу (без врахування пені). Одночасно на фактично погашену платником с податкового боргу ( 93217,05 грн.) нараховується пеня з 03.11.2009р. по 02.06.2010 р.
Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 11.06.2003р. №290, не передбачено повідомлення податковим органом платника податків про суму нарахованої пені у випадку, коли платником податків сума податкового боргу сплачена в повному обсязі та на момент сплати відсутній залишок несплаченої пені.
За станом на 16.07.2010р. по особовому рахунку ФОП ОСОБА_3 рахується податковий борг в сумі 6659,53 грн., в т.ч. пеня з податку на додану вартість - 6659.53 грн. Листом ДПІ у Зміївському районі від 22.06.2010р. №1872/10/24-038 у відповідь на лист від 14.06.2010р. було надано позивачу роз'яснення порядку нарахування пені.
У відповідності з п.8.1 ст.8 Закону України № 2181-ПІ від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Податковий борг ФОП ОСОБА_3 виник 03.11.2009р. та до теперішнього часу не переривався.
Виходячи з захисту бюджетних інтересів Держави активи ФОП ОСОБА_3 знаходяться податковій заставі, про що зроблено запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Податковий борг по ФОП ОСОБА_3 виник 03.11.2009р. та до теперішнього часу не переривався.
Згідно Рішення Конституційного суду України від 24.03.2005р. №2-рп/2005 у справі 9/2005 та відповідного податкового роз'яснення положень статті 8 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами", затвердженого наказом ДПА України від 06.07.2006р. № 385 право податкової застави поширюється не на всі активи платника податків, а залежно від суми й податкового боргу. Право податкової застави може поширюватися на активи платника податків, розмір яких не є меншим двократного розміру суми податкового боргу платника податків на день виникнення податкової застави, включаючи розстрочені (відстрочені) суми податкового боргу.
Вартість активів, на які розповсюджується право податкової застави, визначається виходячи з їх балансової вартості за даними бухгалтерського обліку платника податків.
Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Згідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивачем в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності дій ДПІ щодо нарахування пені та передачі всіх активів до податкової застави, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність своїх дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області про визнання протиправними дій - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанова виготовлена 01 липня 2011 року.
Суддя Панов М.М.