Справа № 2а-4545/10/1770
21 лютого 2011 року 11год. 25хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Герус З.В., Журов Р.В.
відповідача: представник Ляшук Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "АВДекс"
до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВДекс" - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.03.2010 року № 0000892350/0 за платежем "податок на прибуток", № 0000902350/0 за платежем "податок на додану вартість" та № 0000911751/0 за платежем "податок з доходів фізичних осіб" (в частині не скасованій ДПА України).
В позові зазначає, що підставою позбавлення права ТзОВ "АВДекс" на валові витрати та податковий кредит став договір оренди автомобіля від 29.03.2007 року № 4, який не був посвідчений нотаріально. Вказує, що наявність лише такого договору не може бути підставою для твердження, що правовідносини між сторонами щодо використання автомобіля були орендними. Для виконання виробничих завдань протягом 2008-2009 років використовувався як службовий власний автомобіль працівника, про що свідчать подорожні листи.
Товариство здійснювало відповідні заходи для підтримання в належному стані автомобіля, здійснювало витрати, пов'язані з експлуатацією автомобіля під час використання його для виробничих потреб та провадило ремонтні роботи при його поломках.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
При цьому, товариство звільняється від обов'язків доведення зв'язку витрат на придбання паливо-мастильних матеріалів для легкових автомобілів з його господарською діяльністю (підпункт 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товару (послуг), … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товару (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Позивач вказує, що податковий орган не встановив жодного випадку використання автомобілів протягом 2008-2009 років, коли б понесенні витрати та суми, віднесені до податкового кредиту, не були б пов'язані власною господарською діяльністю товариства та в подальшому не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Зазначає про невідповідність результатів перевірки: до валових витрат на придбання товарі (робіт, послуг) по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 2009 рік товариством віднесено витрати в сумі 3 122 660 грн., з них лише витрати на придбання товарів для подальшого продажу, які оприбутковувались та обліковувались в бухгалтерському обліку по рахунку 281 “Товари на складі” склали 3 102 766 грн., а сума інших витрат включена до цього рядка декларації становить лише 19 894 грн. (3 122 660 - 3 102 766), при цьому податковий орган вказує на зайве включення до цього рядка декларації суми 44 711 грн. витрат на утримання та експлуатацію легкових автомобілів.
Крім цього, відповідно до статті 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподаткованого доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку. Згідно із статтею 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі з наведених підстав. Додатково пояснив, що валові витрати за 2008-2009 рік сформовані підприємством на підставі первинних документів, що надані до справи. Витрати на експлуатацію та утримання автомобіля Мерседес Бенс 202 проведені по бухгалтерському обліку підприємства, однак не відображені в податковому обліку в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток. Повторне включення до податкового кредиту податкової накладної № 10 від 01.02.2008 року, виданої ПП "Яспис Л" заперечує. Зазначає, що при перевірці податковому органу було надано всі необхідні документи по операціях з контрагентами суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, які перебували на спрощеній системі оподаткування. Просить позов задоволити, визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Гощанської МДПІ від 10.03.2010 року № 0000892350/0 за платежем "податок на прибуток", № 0000902350/0 за платежем "податок на додану вартість" та № 0000911751/0 за платежем "податок з доходів фізичних осіб" (в частині не скасованій ДПА України).
Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с. 42-44 т. 1), а представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що повністю співпадають з позицією, наведеною в запереченнях.
Суду пояснив, що за результатами перевірки позивача за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року Гощанською МДПІ Рівненської області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.03.2010 року: № 0000892350/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22 772,20 грн., в т.ч. за основним платежем 16 935,00 та 5 837,20 грн. штрафних санкцій; № 0000902350/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17260,50 грн., в т.ч. за основним платежем 11 507,00 грн. та 5753,50 грн. штрафних санкцій; та № 0000911751/0, яким нараховано податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 747,00 грн., в т.ч. за основним платежем 249,00 грн. та 498 грн. штрафних санкцій, по якому ДПА України зменшено донараховану суму за основним платежем на 127,50 грн. та на 255,00 грн. застосованої штрафної санкції.
Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ "АВДекс" 29.03.2007 року за № 4 уклало договір оренди автомобіля Мерседес Бенс 202 з фізичною особою ОСОБА_6 Протягом перевіряємого періоду до валових витрат було включено витрати, пов'язані з утриманням орендованого автомобіля у ОСОБА_6, а саме витрати на придбання пального, запасних частин, виконання ремонтних робіт. Вказує, що договір оренди не було нотаріально посвідчено, тому орендар (підприємство) втрачає право на включення до складу валових витрат і податкового кредиту ПДВ, пов'язаних з утриманням та експлуатацією транспортного засобу, орендованого у фізичної особи. В обгрунтування покликається на п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яка передбачає, що не належать до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Крім цього, вказує, що згідно з договором найму (оренди) транспортного засобу від 07.02.2008 року ТзОВ "АВДекс" приймає в тимчасове володіння від ОСОБА_7 транспортний засіб Мерседес Бенс 316. Договір посвідчено нотаріально.
Перевіркою встановлено, що ТзОВ "АВДекс" в порушення абз.5 п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включало до валових витрат 100 відсотків витрат, пов'язаних з придбанням паливно-мастильних матеріалів, а саме: за квітень-грудень 2008 року придбано пального на 33141,71 грн. згідно з даними бухгалтерського обліку Дт 203, Кт 631 рахунку. Із них використано: на автомобіль Мерседес Бенс 202 на 8474,86 грн.; на автомобіль Мерседес Бенс 316 на 24666,85 грн.
До валових витрат підлягає включенню 50% на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі 12333,43 грн., внаслідок чого валові витрати за квітень-грудень 2008 року завищені на 12333,43 грн.
За 2009 рік всього придбано пального на суму 40516,67 грн. Згідно з даними бухгалтерського обліку проведено: Дт 203, Кт 631 рахунку, із них використано: на автомобіль Мерседес Бенс 202 в сумі 8112,20 грн.; на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі 32404,17 грн.
До валових витрат підлягає включенню 50% на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі 16202,09 грн., внаслідок чого валові витрати за 2009 рік завищено на 16202,09 грн.
В акті перевірки зазначено, що згідно з авансовим звітом про використання коштів від 17.06.2008 року ОСОБА_7 використано пального на автомобіль Мерседес Бенс 316 на суму 757,68 грн.
ТзОВ "АВДекс" до податкового кредиту відповідних періодів включено суми податку на додану вартість по використаному пальному, а також суми податку на додану вартість відповідно актів на списання автогуми та запчастин.
У травні 2008 року товариство до податкового кредиту включило податкову накладну від 01.02.2008 року № 10 від ПП "Яспис Л" на суму 42438,80 грн., в т.ч. ПДВ 7073,13 грн., яка була включена до податкового кредиту в лютому 2008 року.
Відтак, зазначає про правомірність прийнятого повідомлення-рішення по податку на прибуток та податку на додану вартість.
Також зазначає, що у разі виникнення у підприємства господарських відносин з фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності підприємство при укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності має вимагати у останніх копії свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред'являти зазначені документи на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірки. Оскільки вказані документи при перевірці платником надані не були, податковий орган правомірно нарахував податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.
Представник відповідача позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, в задоволені позову просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Судом встановлено, що Гощанською міжрайонною державною податковою інспекцією в період з 11.02.2010 року по 23.02.2010 року проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "АВДекс", код 33283522, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 26.02.2010 року № 76/2350/33283522 (а.с. 8-23 т. 1).
Перевіркою встановлено порушення:
ч.1 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.219, ч.2 ст. 799 Цивільного Кодексу України, пп. 5.3.9 п.5.3, пп. 5.4.10 п.5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2008 року в сумі 6161 грн., за 2009 рік в сумі 10849 грн.;
ч.1 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.219, ч.2 ст. 799 Цивільного Кодексу України, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 .7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 9220 грн. за квітень-грудень 2008 року, та за 2009 рік всього в сумі 7154 грн.;
пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп. "а", "б" п.19.2 ст.19 Закону України "По податок з доходів фізичних осіб" - не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 249,0 грн.
За результатами перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.03.2010 року:
№ 0000892350/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" всього 22772,20 грн., у тому числі за основним платежем 16935,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5837,20 грн. (а.с. 5 т.1);
№ 0000902350/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" всього 17260,50 грн., у тому числі за основним платежем 11507,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 55753,50 грн. (а.с. 6 т.1);
№ 0000911752/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" всього 747,0 грн., у тому числі за основним платежем 249,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 498,00 грн. (а.с. 7 т.1).
Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду повторної скарги Державна податкова адміністрація України прийняла рішення від 30.08.2010 року № 8729/6/25-0115, яким скасувала податкове повідомлення-рішення Гощанської МДПІ від 10.03.2010 року № 0000911751/0 в частині сплати 127,50 грн. податку з доходів фізичних осіб та 255 грн. застосованої штрафної санкції. В іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без зміни, скарга платника - без задоволення (а.с.24-27 т. 1).
В ході судового розгляду справи встановлено, що 30.09.2009 року ТзОВ "АВДекс" платіжним дорученням № 75 за рекламні послуги згідно з рахунком № 45 від 30.09.2009 року перераховано 100грн. ПП ОСОБА_8, при цьому не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 15,00грн.; 07.04.2008 року платіжним дорученням № 31 перераховано 600 грн. за надання оренди квартири згідно з рахунком № 7855 від 25.03.2008 року ПП ОСОБА_9, при цьому не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 90,00грн.; 12.06.2008 року платіжним дорученням № 58 за рекламні послуги згідно з рахунком № 178 від 12.06.2008 року перераховано 110,00грн. ПП ОСОБА_10, при цьому не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 16,50грн.
Позивач вважає, що він, як податковий агент, не повинен був нараховувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, оскільки такі особи зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та є платниками єдиного податку; відповідач вказує на те, що позивачем під час перевірки не було надано підтверджуючих документів щодо реєстрації зазначених осіб суб'єктами підприємницької діяльності.
При вирішенні даного спору в частині правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" суд виходить з того, що відповідно до пп."а" п.17.2 ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-IV, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту судової постанови - Закон № 889-IV), особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб для доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.
Згідно з пп."а" п.19.2 ст.19 Закону № 889-IV, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону № 889-IV, податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
З аналізу викладених норм вбачається, що на суб'єкта господарювання як на податкового агента покладається обов'язок своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь фізичних осіб та оподатковується до або під час такої виплати та за їх рахунок.
Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону № 889-IV, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
У той же час, пп.4.3.25 п.4.3 ст.4 Закону № 889-IV передбачає, що дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.
Згідно з пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону № 889-IV, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності, а згідно з п.9.12.1 п.9.12 ст.9 цього ж Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
За таких умов, суд приходить до висновку, що норми пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону № 889-IV поширюються виключно на "інші доходи" суб'єкта підприємницької діяльності, тобто доходи, отримані суб'єктом підприємницької діяльності не в межах здійснення власної підприємницької діяльності. При цьому, особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання, визначених Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року "Про прибутковий податок з громадян" та Законом № 889-IV. Зазначена правова позиція підтверджується податковим роз'ясненням щодо застосування положень п.1.8 ст.1, п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.12.2003 року № 633.
В акті перевірки від 26.02.2010 року № 76/2350/33283522 не вказано фактів отримання фізичними особами-підприємцями ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 доходів від ТзОВ "АВДекс" поза межами здійснення власної підприємницької діяльності, як це передбачено пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону № 889-IV, а також не міститься посилань на будь-які докази, що б на підтверджували такі факти.
Натомість, зі свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців, свідоцтв про сплату єдиного податку вбачається, що на момент проведення виплат ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були зареєстровані як фізичні особи-підприємці (а.с. 76,77,79-80 т.1 ).
Суд критично оцінює пояснення представника Гощанської МДПІ про ненадання позивачем для перевірки свідоцтв про сплату єдиного податку вказаних фізичних осіб та інших документів на підтвердження порядку оподаткування доходів цих осіб як на підставу для донарахування податку з доходів фізичних осіб та накладення штрафних санкцій, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язок позивача зберігати відповідні документи.
Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог пп.8.1.1, п.8.1 ст.8, пп."а", "б" п.9.12 ст.9 Закону № 889-IV не ґрунтуються на законі, спростовуються матеріалами справи, відтак у Гощанської МДПІ були відсутні належні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про визначення для ТзОВ "АВДекс" податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб".
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Гощанської МДПІ від 10.03.2010 року № 0000911752/0 в частині (не скасованій ДПА України) основного платежу в сумі 121,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 243,00 грн. - підлягають до задоволення.
При перевірці правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання за платежами "податок на прибуток" та "податок на додану вартість" судом встановлено таке.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємств "витрати на придбання товарів, робіт, послуг), крім визначених у 04.11" показників за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року у загальній сумі 5841564 грн. встановлено, що ТзОВ "АВДекс" здійснював операції з придбання товарів (дріт зварювальний, металеві вироби, оренда основних засобів).
Проведеною перевіркою відображеного показника за 2-4 квартали 2008 року, 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 2009 рік в сумі 5841564 грн. на підставі таких документів: накладні на придбання товарів, акти виконаних робіт, наданих послуг, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", головна книга.
Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТзОВ "АВДекс", містить найменування первинних документів, охоплених перевіркою суцільним порядком (а.с. 143 т.1).
Перевіркою встановлено завищення валових витрат за квітень-грудень 2008 року всього в сумі 24346 грн, у тому числі по періодах: 2 квартал 2008 року - 7604 грн., 3 квартал 2008 року - 8693 грн., 4 квартал 2008 року -8049 грн., та за 2009 рік всього в сумі 44711 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2009 року - 6813 грн., 2 квартал 2009 року - 7656 грн., 3 квартал 2009 року - 9702 грн., 4 квартал 2009 року - 20540 грн.
Зокрема, з пред'явлених платником податків договорів (угод) та первинних бухгалтерських документів перевіркою було встановлено, що 29.03.2007 року між ТзОВ "АВДекс" (орендарем) та фізичною особою ОСОБА_6 (орендодавцем) було укладено договір оренди автомобіля № 4, згідно якого орендодавець передає орендарю у тимчасове володіння та користування автомобіль Мерседес Бенс 202, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 177 т.1).
Сторони договору погодили, що автомобіль надається орендареві для обслуговування фірми; визначили розмір орендної плати 70 грн. в місяць та порядок розрахунків; термін оренди - один рік з можливістю пролонгації.
Крім цього, сторони дійшли згоди щодо порядку передачі автомобіля в оренду, зокрема, що автомобіль вважається фактично переданим в оренду з моменту підписання договору (п.3.3 договору).
Договір оренди транспортного засобу № 4 від 29.03.2007 року нотаріально не посвідчений.
За перевірений період до валових витрат було включено витрати, пов'язані з утриманням орендованого автомобіля у ОСОБА_6
Зокрема, згідно подорожніх листів легкового автомобіля було використано дизпалива на автомобіль Мерседес Бенс 202 в кількості 1612 літрів на суму 8474,86 грн. за квітень-грудень 2008 року та в кількості 1836 літрів на суму 8112,20 грн. за 2009 рік.
В бухгалтерському обліку отримання дизпалива відображено бухгалтерською проводкою дебет рахунку 203 "Паливо" кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та списання дизпалива кредит рахунку 203 "Паливо" дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати".
Згідно авансового звіту про використання коштів від 28.08.2008 року ОСОБА_6 використано дизпалива 49,85 л на суму 273 грн. без ПДВ.
В бухгалтерському обліку використання дизпалива відображено бухгалтерською проводкою дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" кредит рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами".
Згідно з актами списання автогуми на автомобіль Мерседес Бенс 202 списано автогуму: акт на списання № 1 від 23.09.2008 року в кількості 4 шт. на суму 1916,67 грн.; акт на списання № 3 від 27.12.2009 року в кількості 4 шт. на суму 1666,67 грн.
В бухгалтерському обліку отримання автогуми відображено бухгалтерською проводкою дебет рахунку 203 "Паливо" кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".
Актами на списання запчастин на автомобіль Мерседес Бенс 202 списано запчастини: № 4 від 20.11.2008 року на суму 339,17 грн., № 1 від 02.09.2009 року на суму 427,50 грн., № 2 від 21.10.2009 року на суму 383,33 грн.
В бухгалтерському обліку використання запчастин відображено бухгалтерською проводкою: дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".
Крім того, протягом перевіряємого періоду проводились поточні ремонти автомобіля Мерседес Бенс 202: ПП ОСОБА_11 - видаткова накладна № ШЗ 0000082 від 12.02.2009 року на виконані ремонтні роботи на суму 560 грн.; ПП ОСОБА_11 - видаткова накладна № ШЗ 0000143 від 29.05.2009 року на виконані ремонтні роботи на суму 446,03 грн.; ПП ОСОБА_12 - акт виконаних робіт №ДЗ Н0000939 від 20.10.2009 року на виконані ремонтні роботи на суму 512,22 грн.
В бухгалтерському обліку поточний ремонт відображено бухгалтерською проводкою: дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".
Протягом перевіреного періоду щомісячно до валових витрат віднесено орендну плату за автомобіль в сумі 70 грн., всього за квітень-грудень 2008 року - 630 грн., за 2009 рік - 840 грн. без ПДВ.
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного Кодексу України, частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.2 ст. 799 Цивільного Кодексу України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.1 статті 220 Цивільного Кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного Кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обігу.
Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністра фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями) передбачено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з п.2.16 ст.2 вищезазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи, операції що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним фізичним особам.
Вимогами п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністра фінансів України від 24.05.1995 року № 88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Системний аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що договір найму (оренди) транспортного засобу з фізичною особою, який не було нотаріально посвідчено, є нікчемним; відтак документи, оформлені за таким договором, не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні закону.
Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не належать до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Крім цього, 07.02.2008 року між ТзОВ "АВДекс" (наймач) та фізичною особою ОСОБА_7 (наймодавець) укладено договір найму (оренди) транспортного засобу, згідно якого наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове володіння та користування на невизначений строк транспортний засіб Мерседес Бенс 316, реєстраційний № НОМЕР_2. Орендна плата в місяць 35 грн. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Мерседес Бенс 316 є легковим пасажирським автомобілем. Договір посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_13 07.02.2008 року, зареєстровано в реєстрі під № 92 (а.с.83 т.1).
Згідно абз.5 п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валових витрат витрати платника податку (крім витрат на оплату праці) на утримання і експлуатацію приміщень житлового фонду (крім житлового фонду, визначеного у підпункті 5.4.9 цієї статті), побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому підпункті, або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті; витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.
Перевіркою встановлено, що ТзОВ "АВДекс" в порушення вказаної норми Закону на протязі перевіряємого періоду включало до валових витрат 100 відсотків витрат, пов'язаних з придбанням паливно-мастильних матеріалів (дизпалива), а саме: за квітень-грудень 2008 року придбано дизпалива на 33141,71 грн. згідно з даними бухгалтерського обліку Дт 203, Кт 631 грн., з них використано: на автомобіль Мерседес Бенс 202 в сумі 8474,86 грн.; на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі 24666,85 грн.
До валових витрат підлягає включення 50% на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі12333,43 грн., внаслідок чого валові витрати за квітень-грудень 2008 року завищені на 12333,43 грн.
За 2009 рік всього придбано дизпалива на суму 40516,67 грн. Згідно з даними бухгалтерського обліку проведено: Дт 203, Кт 631 рахунку, із них використано: на автомобіль Мерседес Бенс 202 в сумі 8112,20 грн.; на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі 32404,17 грн.
До валових витрат підлягає включенню 50% на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі 16202,09 грн., внаслідок чого валові витрати за 2009 рік завищено на 16202,09 грн.
В акті перевірки зазначено, що згідно з авансовим звітом про використання коштів від 17.06.2008 року ОСОБА_7 використано дизпалива на автомобіль Мерседес Бенс 316 на суму 757,68 грн.
В бухгалтерському обліку використання дизпалива відображено бухгалтерською проводкою: дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" кредит рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами", в розмірі 100 відсотків. 50 відсотків становить 378,84 грн., в результаті чого валові витрати за червень 2008 року завищено на 378,84 грн.
Відповідно до пп. 8.7.1 п.8.7 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого періоду.
Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2,3,4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.
Протягом 2009 року ТзОВ "АВДекс" проводило витрати на поліпшення основних фондів групи 2.
Згідно даних актів виконаних робіт, наданих послуг, накладних на придбання запчастин, даних бухгалтерського обліку дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками " проведено витрат на поліпшення основних фондів групи 2 (автомобіль Мерседес Бенс 316) в сумі 17802,48 грн.
Сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду становить 22416,67 грн.; 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду становить -2241,67 грн., що підлягає віднесенню до валових витрат.
В результаті чого встановлено, що валові витрати за 2009 рік завищено на 15560,81 грн., чим порушено пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно висновку акту перевірки, ТзОВ "АВДекс" в порушення пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.10 п.5.4 ст.5, пп 8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занизило на 16935 грн. податок на прибуток, в тому числі: в 2008 році на 6086 грн. (з них 75,0 грн. донараховано камеральною перевіркою в квітні 2009 року); в 2009 році на 10849 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач надав для долучення до справи первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження формування валових витрат за перевірений період, а саме: копії видаткових накладних за 2008 рік на підтвердження сформованих валових витрат по рядку 04.1 декларації про прибуток підприємства (а.с. 6-55, 556-63, 64-88, 89-126 т.2), копії видаткових накладних за 2009 рік (а.с. 89-137 т.1).
Оцінюючи надані сторонами докази, суд приймає до уваги, що при проведенні перевірки ТзОВ "АВДекс" були надані податковому органу первинні документи бухгалтерського обліку, які були опрацьовані в ході перевірки суцільним порядком та детально описані в акті перевірки, про що зазначено в акті перевірки.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що витрати на експлуатацію та утримання автомобіля Мерседес Бенс 202 були відображні в бухгалтерському обліку підприємства, однак не були відображені в податковій звітності в складі валових витрат.
Вказане твердження суд оцінює критично, виходячи з такого.
Ні в запереченні на акт перевірки (а.с 86 т.1), ні в первинній та повторних скаргах, поданих ТзОВ "АВДекс" в ході процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень (а.с. 138,139,140-141 т.1) не зазначено про те, що платник податків відображав витрати на утримання та експлуатацію автомобіля в бухгалтерському обліку, однак не включав їх при розрахунку валових витрат в рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток підприємства. Більше того, платник вказував, що формування валових витрат на утримання та експлуатацію легкових автомобілів здійснювалося відповідно до п.5.1 ст.5, з урахуванням пп. 5.4.10 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Відповідно до статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
В ході проведення перевірки податковим органом в повному обсязі було проаналізовано дані бухгалтерського обліку та податкової звітності підприємства. Висновки акту перевірки обгрунтовані з покликанням на первинні бухгалтерські документи, на записи в бухгалтерських регістрах, наведено кореспонденцію рахунків.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: деклараціями з податку на прибуток підприємства за 2008 рік (а.с. 2 т.2), за 2009 рік (а.с. 85 т.1), розрахунком використаного пального (а.с. 147 т.1), реєстрами кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат за 2008 рік (а.с. 140-142 т.2), за 2009 рік (а.с. 143-146 т.2).
Крім цього, в дослідженому судом акті попередньої перевірки позивача від 29.05.2008 року № 155/23-50/33283522 зазначено, що підприємство орендує автомобіль Мерседес Бенц 202 у ОСОБА_14 (договір оренди № 4 від 29.03.2007 року). Акт перевірки підписаний платником податків без заперечень (а.с.178-187 т.1). Відтак, суд відхиляє твердження позивача, наведені в позовній заяві, що правовідносини з використання вказаного транспортного засобу не були орендними.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що доводи позивача є безпідставними та необгрунтованими, висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, не спростовують.
Також в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року встановлено його завищення всього в сумі 9220 грн. за квітень-грудень 2008 року та за 2009 рік всього в сумі 2287 грн.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за перевірений період встановлено таке.
Перевіркою відображених у рядку 10.1 декларацій "підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%" у загальній сумі 1192029 грн. встановлено, що ТзОВ "АВДекс" здійснювало операції з придбання товарів (робіт, послуг) зокрема: дріт зварювальний, металеві вироби, запчастини, дизпаливо.
Проведеною перевіркою відображеного показника за квітень-грудень 2008 року, 2009 рік на підставі таких документів: реєстри отриманих накладних, податкові накладні, сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з покупцями", головної книги.
Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих ТзОВ "АВДекс" показників у рядку 10.1 Декларацій "підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%" всього в сумі 9220 грн. за квітень-грудень 2008 року та за 2009 рік всього в сумі 2287 грн.
Зокрема, ТзОВ "АВДекс" до податкового кредиту відповідних періодів включено суми податку на додану вартість з вартості використаного дизпалива на транспортний засіб Мерседес Бенс 202, що використовувався підприємством на підставі договору оренди, не посвідченого нотаріально, на загальну суму 1694,98 грн., та за 2009 рік на загальну суму 1622,44 грн.
Крім того, згідно з актами на списання автогуми на автомобіль Мерседес Бенс 202 віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у вересні 2008 року 383,33 грн. (акт на списання №1 від 23.09.2008 року в кількості 4 шт. на суму 1916,67 грн.) та грудні 2009 року у сумі 33,33 грн. (акт на списання №3 від 27.12.2009 року в кількості 4 шт. на суму 1666,67 грн.).
Згідно з актами на списання запчастин на автомобіль Мерседес Бенс 202 ТзОВ "АВДекс" включило до податкового кредиту у листопаді 2008 року 67,83 грн. податку на додану вартість згідно з актом списання № 4 від 20.11.2008 року на суму 339,17 грн., у вересні 2009 року 85,50 грн. згідно з актом на списання № 1 від 02.09.2009 року на суму 427,50 грн. та у жовтні 2009 року 79,67 грн. згідно з актом на списання № 2 від 21.10.2009 року на суму 383,33 грн.
У травні 2008 року товариство до податкового кредиту включило податкову накладну від 01.02.2008 року № 10 від ПП "Яспис Л" на суму 42438,80 грн., в т.ч. ПДВ 7073,13 грн., яка була включена до податкового кредиту в лютому 2008 року, чим порушило п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", який передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Перевіркою, з урахуванням порушень, що не оскаржуються, встановлено, що ТзОВ "АВДекс" в порушення пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" занизило на 11507,00 грн. ПДВ, в тому числі в 2008 році на 9220 грн., в 2009 році на 2287 грн.
Висновки, викладені в акті перевірки, в частині правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання за платежами "податок на прибуток" та "податок на додану вартість" в повній мірі знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, в тому числі й при дослідженні первинних документів бухгалтерського обліку, наданих позивачем.
Зокрема, заперечуючи проти висновку податкового органу щодо повторного включення до податкового кредиту в травні 2008 року податкової накладної № 10 від 01.02.2008 року ПП "Яспис Л", яка була включена до податкового кредиту в лютому 2008 року, позивач пред'явив суду реєстр отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2008 року, в якому вищевказана податкова накладна зареєстрована під номером запису 9 (а.с. 153 т.1), а також реєстр отриманих та виданих податкових накладних за травень 2008 року, в якому та ж податкова накладна зареєстрована під номером 8 (а.с. 155 т.1).
З огляду на наведене, суд вважає, що доводи позивача є безпідставними та спростовуються доказами, дослідженими судом, в тому числі й наданими до справи позивачем.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, чинного на момент проведення перевірки позивача, (далі - Порядок оформлення результатів перевірок), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Порядку оформлення результатів перевірок встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
В ході судового розгляду справи дослідженими документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджено правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем норм Законів України "Про податок на прибуток" та "Податок на додану вартість".
На підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковим органом правомірно застосовано до платника податків штрафну санкцію по донарахованому податку на прибуток та податку на додану вартість за перевірений період (а.с. 45,46 т.1).
Крім цього, суд приймає до уваги, що постановою Корецького районного суду Рівненської області в справі № 3-232/10 від 19.03.2010 року директора ТзОВ "АВДекс" ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП. Судовим рішенням встановлено, що податковий облік на підприємстві ведеться з порушенням встановленого законом порядку, що призвело до заниження нарахування податку на додану вартість. У вчиненні правопорушення ОСОБА_6 вину визнав повністю. Постанова набрала законної сили (а.с. 182 т.2).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 10.03.2010 року № 0000892350/0 про визначення податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" та № 0000902350/0 за платежем "податок на додану вартість" податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, обгрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, розсудливо, а відтак підстави для їх скасування відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення Гощанської МДПІ від 10.03.2010 року № 0000911752/0 в частині (не скасованій ДПА України) основного платежу в сумі 121,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 243,00 грн. - визнати нечинним.
В решті позову відмовити.
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "АВДекс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.