Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
(вступна та резолютивна частини)
08.06.2011 р. № 2а-8069/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Малих О.В.,
суддя -Мав родієва М.В.,
суддя -Желєзний І.В.
за участю секретаря судового засідання Котенко О.В.
представників:
від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 02.07.2010 року ;
від позивача ОСОБА_2, довіреність б/н від 17.12.2010 року;
від відповідача ОСОБА_3, довіреність№ 18/10-039 від 08.07.2010 року;
від відповідача ОСОБА_4, довіреність № 2/10-039 від 04.01.2011 року;
від прокуратури Дзюбан О.В., посвідчення № 253 від 26.03.2010 року,
розглянувши адміністративну справу за
адміністративним позовом: Приватного підприємства «Гелиос Маркет Юг»(вул.. Ракетна, 35, м. Миколаїв, 54039)
до відповідача: Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва (вул. Артема, 1-а, м. Миколаїв, 54052),
про: визнання протиправними дії та нечинним податкове повідомлення -рішення від 05.11.2010 року № 0001352300/0,
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Головуючий суддя О.В.Малих
Суддя М.В. Мавродієва
Суддя І.В. Желєзний
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
08.06.2011 р. Справа № 2а-8069/10/1470
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Малих О.В.,
суддя -Мавродієва М.В.,
суддя -Желєзний І.В.
за участю секретаря судового засідання Котенко О.В.
представників:
від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 02.07.2010 року ;
від позивача ОСОБА_2, довіреність б/н від 17.12.2010 року;
від відповідача ОСОБА_3, довіреність№ 18/10-039 від 08.07.2010 року;
від відповідача ОСОБА_4, довіреність № 2/10-039 від 04.01.2011 року;
від прокуратури Дзюбан О.В., посвідчення № 253 від 26.03.2010 року,
розглянувши адміністративну справу за
адміністративним позовом: Приватного підприємства «Гелиос Маркет Юг»(вул.. Ракетна, 35, м. Миколаїв, 54039)
до відповідача: Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва (вул. Артема, 1-а, м. Миколаїв, 54052),
про: визнання протиправними дії та нечинним податкове повідомлення -рішення від 05.11.2010 року № 0001352300/0,
Позивач Приватне підприємство «Гелиос Маркет Юг»звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, в якому просить визнання протиправними дії та нечинним податкове повідомлення -рішення від 05.11.2010 року № 0001352300/0, оскільки:
- перевірка поведена з порушенням вимог Закону України “Про державну податкову службу”;
- спірне податкове повідомлення-рішення є проти правним, оскільки в діях позивача відсутні ознаки порушення, позивача необґрунтовано позбавлено права на відшкодування ПДВ.
Відповідач проти позовних вимог заперечує (а.с.29-34), вказуючи на те, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.11.2010 року № 0001352300/0 є цілком правомірним та законним, і підстави для його скасування відсутні, оскільки донарахування позивачу 2178814,00 грн. податку на додану вартість та 1089407,0 грн. штрафних санкцій здійснено у відповідності до норм законодавства.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу “Камертон”.
У судовому засіданні 08.06.2011 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають , виходячи з наступного.
1. У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2010 року відповідачем направлено до позивача ПП «Гелиос Маркет Юг»лист про надання пояснень та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин ТОВ “ Ижереро”, ТОВ “ Профеврострой”, ТОВ “Ксента”, ПП “Тарсус Плюс”, ПП “Шев”, ПП «Агро-Векторго»та дотримання податкового законодавства довідно отриманих податкових накладних за період 2007-2008 р.р. (а.с74).
Позивач будь-яких пояснень та їх документального підтвердження не надав.
Після чого, 18.10.2010 відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків перевірки правових відносин з платниками податків ПП “ Шев” , ТОВ “Ижереро”.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №3434/23-00/35028590 від 18.10.2010 року (а.с.14-20).
Суд вважає дії ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва по проведенню даного виду перевірки правомірними з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №509-ХІІ, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Відповідно до п.1) ч.1 ст.11 Закону №509-ХІІ, який діяв на час проведення перевірки, та п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (із змінами та доповненнями) (надалі -Порядок №327), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, які проводяться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу»передбачені підстави для проведення перевірок. Частиною 15 даної статті передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального права.
До ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва надійшов лист від 02.08.2010 року №7578/7/09-010 (а.с. 35) від СВ ПМ ДПА у Миколаївській області та постанова від 02.08.2010 року (а.с. 36-37) про призначення позапланової документальної перевірки ПП «Гелиос Маркет Юг»з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за звітні періоди 2007-2010рр, та листом від 07.09.10 №8959/7/09-010 (а.с. 38) надійшла постанова від 17.08.2010 року ( а.с. 39-40) про уточнення питань, які виносились на розгляд при перевірці ПП «Гелиос Маркет Юг». Крім цього, на адресу ДПІ надійшли матеріали карної справи по факту ухилення від сплати податків директором ПП «Гелиос Маркет Юг». До кримінальної справи були долучені первинні документи Позивача, вилучені при розслідуванні зазначеною карної справи ,на підставі яких і була проведена документальна невиїзна перевірка.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що здійснення позапланової виїзної перевірки було б неможливим в зв'язку з тим, що первинні документи необхідні для проведення перевірки були вилучені у Позивача згідно протоколу обшуку та були надані Відповідачу разом з матеріалами карної справи № 09800048 по факту ухилення від сплати податків директором ПП «Гелиос Маркет Юг»на адресу ДПІ для проведення перевірки, про що зазначено в акті перевірки.
Таким чином, судом встановлено, що дії відповідача по призначенню та проведенню перевірки позивача ПП «Гелиос Маркет Юг» узгоджуються з приписами діючого законодавства, що регулює підстави та порядок проведення невиїзної документальної перевірки.
За вказаних обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача по призначенню та проведенню документальної невиїзної перевірки, задоволенню не підлягають.
2. За наслідками документальної невиїзної перевірки ПП “Гелиос Маркет Юг” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП “Шев” та ТОВ «Іжереро»за період з 01.08.2007 року по 31.01.2009 року було встановлено порушення вимог п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 2 286 013,00 грн., в т.ч. за періоди:
§ серпень 2007 року на загальну суму 63016,00грн.,
§ вересень 2007 року на загальну суму 44360,00грн.,
§ жовтень 2007 року на загальну суму 148996,00грн.,
§ листопад 2007 року на загальну суму 95767,00грн.,
§ грудень 2007 року на загальну суму 309172,0грн.,
§ січень 2008 року на загальну суму 74621,00грн.,
§ лютий 2008 року на загальну суму 249164,00грн.,
§ березень 2008 року на загальну суму 240563,00грн.,
§ квітень 2008 року на загальну суму 168240,00грн.,
§ травень 2008 року на загальну суму 84182,00грн.,
§ червень 2008 року на загальну суму 58801,00грн.,
§ липень 2008 року на загальну суму 107705,00грн.,
§ серпень 2008 року на загальну суму 185820,00грн.,
§ січень 2009 року на загальну суму 455606,00грн.
В результаті чого, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 178 814,00 грн., у тому числі:
§ жовтень 2007 року на загальну суму 146621,00грн.,
§ листопад 2007 року на загальну суму 96139,00грн.,
§ грудень 2007 року на загальну суму 309705,00грн.,
§ січень 2008 року на загальну суму 74749,00 грн.,
§ лютий 2008 року на загальну суму 249663,00 грн.,
§ березень 2008 року на загальну суму 240989,00грн.,
§ квітень 2008 року на загальну суму 168834,00грн.,
§ травень 2008 року на загальну суму 72159,00грн.,
§ серпень 2008 року на загальну суму 364349,00грн.,
§ січень 2009 року на загальну суму 455606,00грн.
На підставі акту перевірки, 05.11.2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001352300/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість 3 268 221,00 грн. (2178814,00 грн. за основним платежем та 1089407,00 грн. штрафних санкцій).
Не погодившись з винесеними ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню в цій частині не підлягають, виходячи з наступного.
Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 року №165, із змінами та доповненнями передбачено , що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Відповідно до вимог п.п.7.2.6., п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
В акті перевірки зазначено, що на момент видачі вказаних податкових накладних жоден з контрагентів позивача ПП «Шев»та ТОВ «Іжереро», не займався господарською діяльністю.
Даний факт підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи згідно висновку судово-почеркознавської експертизи (а.с. 45-55) податкові накладні підписані невстановленими особами від імені директорів ПП «Шев»та ТОВ «Іжереро», тому такі податкові накладні складені в порушення вимог п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 року №165, із змінами та доповненнями, та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту ПП «Гелиос Маркет Юг».
Посадові особи ПП «Шев»та ТОВ «Іжереро», від імені яких оформлювалися первинні документи, у протоколах допиту (а.с42-44, 63-66), підтвердили, що не підписували ніяких накладних, не здійснювали господарської діяльності, тобто не відвантажували на адресу ПП «Гелиос Маркет Юг»ніяких товарів.
До податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари (роботи, послуги) у власній господарській діяльності.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Таким чином, у випадку підтвердження доводів органів державної податкової служби про безтоварність операцій, фактичне не вивезення товару за межі митної території України або відсутності у платника податку розумної економічної або іншої причини здійснення таких господарських операцій, платник податку не має право на віднесення витрат на придбання цього товару до валових витрат, а також позбавляється права на податковий кредит за наслідками цих операцій та отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість навіть у випадку наявності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів та оформленої належним чином податкової накладної.
Вищий адміністративний суд України Ухвалою від 15.07.2010 року №К-24085/07 наголосив, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ.
Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. б) п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-Ш (із змінами і доповненнями) (надалі - Закон №2181-Ш) контролюючий орган, встановивши, що дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.
Вимогами п.17.1 ст.17 Закону №2181-Ш визначено, що за порушення податкового законодавства на платника податків накладаються штрафні санкції, встановлені зазначеним пунктом. Підпункт 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-Ш передбачає, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б”п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення від 05.11.2010 року № 0001352300/0.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Головуючий суддя О.В.Малих
Суддя М.В. Мавродієва
Суддя І.В. Желєзний
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 09 червня 2011 року.