Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
21.02.2011 р. Справа № 2а-6210/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Котенко О.В.
представника позивача: ОСОБА_1 , дов. № 6 від 10.07.10р,
представника відповідача: ОСОБА_2 -дов. № 33 від 02.08.10
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом: Приватне сільськогосподарське підприємство “Родіна” (вул. Леніна,152,с.Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57220)
до відповідача: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області (54050, вул.Торгова,63 , м. Миколаїв ),
про скасування повідомлень від 10.06.2010 № 9272/10/15-214 та від 02.07.2010 № 10571/10/15-214, зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.В. Малих
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
21 лютого 2011 р. Справа № 2а-6210/10/1470
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Котенко О.В.
представника позивача: ОСОБА_1 , дов. № 6 від 10.07.10р,
представника відповідача: ОСОБА_2 -дов. № 33 від 02.08.10
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом: Приватне сільськогосподарське підприємство “Родіна” (вул. Леніна,152,с.Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57220)
до відповідача: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області (вул.Торгова,63 , м. Миколаїв, 54050),
про скасування повідомлень від 10.06.2010 № 9272/10/15-214 та від 02.07.2010 № 10571/10/15-214, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач приватне сільськогосподарське підприємство «Родіна», звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області про скасування повідомлень від 10.06.10 № 9272/10/15-214 , від 02.07.2010 № 10571/10/15-214, щодо неприйняття податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2009 року, а також зобов'язання прийняти таку звітність.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 05.06.2010 року до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області позивачем було надіслано поштою уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 року. Повідомленнями від 10.06.2010 р № 9272/10/15-214 та 02.07.2010 № 10571/10/15-214 відповідач не визнав як податкову звітність та не зареєстрував уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 року.
Відповідач позов не визнав та свої заперечення обґрунтував тим, що, що оскаржені податкові повідомлення відповідають вимогам чинного законодавства України, а уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2009 року поданий з порушенням вимог п.17.2. ст.. 17 ЗУ від 21.12.2000 р № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» на підставі вищезазначеного уточнюючому розрахунку присвоєно статусу «не визнано як податкова декларація».
У судовому засіданні 21.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Відповідно до п.п.4.2.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Згідно п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Таким чином, якщо податкова в наслідок перевірки виявила порушення законодавства, то за її результатами податкова інспекція має оформити акт.
Працівниками ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 року , іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 року за результатами якої було складно акт від 06.04.2010 року № 509/23-03764726 (а.с. 58- 147), яким встановлено порушення позивача, а саме: відповідно до п.п 3.1.1. п.3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1. п.7.3. ст.. 7 Закону України від 03.07.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в частині того, що позивач до складу податкових зобов'язань за серпень 2009 року не включив суму ПДВ, з вартості реалізованих виробничих фондів суб'єкту ТОВ «ВинАгро»у сумі 2 406 490,91 грн., у тому числі ПДВ 401 081 грн..
Актом перевірки від 06.04.2010 року № 509/23-03764726 було підтверджено, що первині бухгалтерські та інші документи, використані при проведені перевірки достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період , що перевіряється , відсутні. ( а.с. 109).
Відповідно до п.17.2. ст.. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Тобто, суд приходить до висновку, що у самому Законі № 2181-111 прямо передбачено, за яких обставин платник податків може подати уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Матеріалами справи підтверджено, що уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем було поданий до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області після проведення виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, а також після підписання акту перевірки директором та головним бухгалтером позивача, на підставі вищезазначеного суд вважає, що уточнюючому розрахунку правомірно присвоєно статусу «не визнано як податкова декларація».
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним Повідомлень від 10.06.2010 р № 9272/10/15-214 та 02.07.2010 № 10571/10/15-214 .
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.В. Малих
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 25.02.2011 року