Постанова від 17.06.2011 по справі 2а-23099/09/1270

Категорія №8.2.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2011 року Справа № 2а-23099/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Моркунцової І.І.,

прокурора - прокурор відділу представництва інтересів громадян та

держави в судах прокуратури області

Грек М.В. (посвідчення від 08.10.2010 № 1068)

та

представників сторін:

від позивача - начальник юридичного відділу

ОСОБА_2 (довіреність від 24.12.2010 № 1-3/3д-1)

від відповідача - начальник юридичного відділу

ОСОБА_3(довіреність від 29.12.2010 № 8707/100)

головний державний податковий ревізор-інспектор

відділу організації перевірок підприємств стратегічних галузей

економіки управління податкового контролю юридичних

осіб ДПА в Луганській області

ОСОБА_4 (довіреність від 25.05.2010 № 3467/100)

головний державний податковий інспектор відділу

представництва інтересів в судах і організації позовної

роботи юридичного управління ДПА в Луганській області

ОСОБА_5 (довіреність від 25.05.2010 № 3482/100)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державного підприємства «Ровенькиантрацит»

до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області

про визнання дій протиправними, зобов'язання усунути недоліки у акті від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року», скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих на підставі зазначеного акта перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-23099/09/1270 за адміністративним позовом державного підприємства «Ровенькиантрацит» до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області, в якому позивач просить:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо складання акта від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року» у частині безпідставності викладення висновків з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327;

2) зобов'язати відповідача усунути недоліки у акті від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року» та привести його у відповідність до вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327;

3) скасувати податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті відповідачем на підставі акта від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року», а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000072342/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 8672889,00 грн., у тому числі 4436108,00 грн. - за основним платежем, 4236781,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000082342/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 3559531,00 грн., у тому числі 1778312,00 грн. - за основним платежем, 1781219,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000092342/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» у загальному розмірі 112060,00 грн., у тому числі 75623,00 грн. - за основним платежем, 36437,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000102342/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» у загальному розмірі 27493,00 грн., у тому числі 21223,00 грн. - за основним платежем, 6270,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000112342/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» у загальному розмірі 59974,00 грн., у тому числі 46134,00 грн. - за основним платежем, 13840,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000122342/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» у загальному розмірі 41520,00 грн., у тому числі 34600,00 грн. - за основним платежем, 6920,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000191741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 4888,00 грн., у тому числі 1359,00 грн. - за основним платежем, 3529,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000091741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 8432,00 грн., у тому числі 2198,00 грн. - за основним платежем, 6234,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000181741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 2501,00 грн., у тому числі 665,00 грн. - за основним платежем, 1836,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000071741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 1794,00 грн., у тому числі 598,00 грн. - за основним платежем, 1196,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000061741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 90,00 грн., у тому числі 30,00 грн. - за основним платежем, 60,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000161741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 6696,00 грн., у тому числі 1985,00 грн. - за основним платежем, 4711,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000141741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 4035,00 грн., у тому числі 1048,00 грн. - за основним платежем, 2987,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000151741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 5613,00 грн., у тому числі 1624,00 грн. - за основним платежем, 3989,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000171741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 3501,00 грн., у тому числі 1167,00 грн. - за основним платежем, 2334,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000131741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 11856,00 грн., у тому числі 3905,00 грн. - за основним платежем, 7951,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000211741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 13299,00 грн., у тому числі 4388,00 грн. - за основним платежем, 9011,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000051741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 1158,00 грн., у тому числі 386,00 грн. - за основним платежем, 772,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000111741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 15606,00 грн., у тому числі 5202,00 грн. - за основним платежем, 10404,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000101741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 19136,00 грн., у тому числі 6363,00 грн. - за основним платежем, 12773,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000081741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 11446,00 грн., у тому числі 3617,00 грн. - за основним платежем, 7829,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000201741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 5614,00 грн., у тому числі 1809,00 грн. - за основним платежем, 3805,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000041741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 4376,00 грн., у тому числі 1352,00 грн. - за основним платежем, 3024,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000121741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 8131,00 грн., у тому числі 2649,00 грн. - за основним платежем, 5482,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000072343 в сумі 11327,80 грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000062342 в сумі 227306,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000082343 в сумі 305315,91 грн. за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову позивач послався на те, що акт державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року» складений з порушенням діючого законодавства України. Викладений у акті зміст порушень є неповним та таким, що не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (надалі - Порядок № 327). У більшості випадків податковий орган не в повному обсязі викладає у акті зміст порушення, посилаючись на те, що зміст порушення у обсязі, який вимагає Порядок № 327, викладений у довідці, яка є складовою частиною акта. При цьому податковий орган не зазначає, у якій саме довідці викладений зміст цього порушення, тобто відсутній номер та дата складання довідки. Крім того, зазначив позивач, необхідно врахувати, що державне підприємство «Ровенькиантрацит» не має відомостей про кількість складених довідок, тому невідомо, чи має у своєму розпорядженні державне підприємство «Ровенькиантрацит» копію довідки, на яку у цьому випадку посилається податковий орган. Жодної довідки із актом не надано, а виходячи із змісту пункту 3.3 Порядку № 327, податковим органом суб'єкту господарювання з актом не надаються матеріали перевірок інших суб'єктів господарювання щодо правових відносин з платником податків (акти, довідки, пояснювальні записки, розрахунки та інші документи), завірені копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства (у разі їх вилучення), пояснювальні записки посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень, реєстри, в яких наводиться інформація про проведені перевірки, надіслані запити на їх проведення до інших органів державної податкової служби та отримані відповіді. Тобто, за твердженням позивача, це є вичерпним переліком документів та матеріалів, які не надаються платнику податків із примірником його акта. Враховуючи те, що податковий орган при викладені порушень посилається на довідки як на складову частину акта, позивач вважає, що довідки, як службові документи, не віднесені до переліку матеріалів, які не надаються суб'єкту господарювання, мали бути надані із актом, як його складова частина. Тим більше, що згідно пункту 1.4 Порядку № 327 довідка є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а виходячи з неповного змісту порушень, викладених у акті із посиланням на довідки, у яких зміст порушень викладений відповідно до вимог Порядку № 327, наданий акт, щоб відповідати кваліфікації службового документа, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення, мав бути обов'язково наданий із складовою частиною, що містить доказову інформацію про виявлене порушення, на яку він посилається при викладенні порушень. У зв'язку з цим, позивач вважає, що у цьому випадку акт не містить доказової інформації про виявлені порушення, внаслідок не визначення належним чином та не надання із ним його складової частини, на які він посилається, як на носій цієї доказової інформації про виявлені порушення.

Виходячи із вищевикладеного, позивач вважає, що податковий орган при викладені змісту порушень не виконав вимоги пунктів 1.6, 1.7 та підпунктів 2.3.2, 2.3.3 пункту 2.3 Порядку № 327, а наданий акт у частині порушень, які містять посилання на довідки, у яких викладений повний їх зміст, не відповідає вимогам пунктів 1.3, 1.4, 3.3 Порядку щодо кваліфікації його як документа, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення, внаслідок не надання із ним його складової частини, на яку він посилається як на носій доказової інформації про ці порушення.

Також, зауважив позивач, при викладені змісту порушення відповідачем не виконані вимоги пункту 1.7 та підпунктів 2.3.2, 2.3.3 пункту 2.3 Порядку № 327, внаслідок чого зміст порушень не можливо вважати чітким, об'єктивним та таким, що в повній мірі відображає факти виявленого порушення податкового законодавства. Порушення викладені стисло, без посилань на первинні або інші документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та які під час проведення перевірки зафіксовані у бухгалтерському та податковому обліку, що достовірно підтверджують та дали можливість зробити висновок про наявність фактів порушень податкового законодавства. При викладені змісту порушень податковий орган посилається на додатки до акта, які не оформлені у відповідності із пунктом 3.2 Порядку - більшість додатків не підписані посадовими особами державного підприємства «Ровенькиантрацит», і не підписані не тому, що посадові особи підприємства відмовились їх підписати, а тому, що ці додатки не були надані на підписання. Але це порушення виглядає незначним у порівнянні із тим, що більшість додатків наданих із актом адміністрації підприємства не підписані посадовими особами органу державної податкової служби. У зв'язку з цим, позивач вважає, що податковим органом було грубо порушено вимоги пункту 3.2 Порядку № 327, внаслідок чого, на його думку, роздруковані на паперовому носії відомості, які надані з актом, неможливо визнати інформативними додатками, які містять службову інформацію, що може використовуватись при розгляді матеріалів перевірки, як адміністрацією державного підприємства «Ровенькиантрацит», так і керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) та вжиття відповідних заходів. Додатки до акта перевірки у порушення вимог підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Порядку № 327 не містять відомостей щодо назви, дати і номера документа, відповідно до яких здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені.

У адміністративному позові позивач зазначив, що у акті перевірки податковий орган вказує на ненадання під час перевірки податкового обліку. Тобто, податковий орган фіксує не відсутність податкового обліку, а «ненадання податкового обліку». Виходячи зі змісту викладеного, ці обставини, на думку позивача, підпадають під норму підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Порядку № 327, який встановлює, що у разі ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, податковий орган має зазначити перелік документів, які не надані до перевірки. Але податковий орган у порушення вимог зазначеної норми Порядку № 327 констатує факт ненадання якихось документів, без зазначення переліку документів, що витребовувались їм для проведення перевірки та не були надані адміністрацією державного підприємства «Ровенькиантрацит».

Ці дії, на думку позивача, свідчать про невиконання посадовими особами податкового органу статті 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» щодо дотримання Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств. Внаслідок невиконання державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області при складанні акта перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року» Порядку № 327 адміністрація державного підприємства «Ровенькиантрацит» не має можливості належним чином здійснити аналіз висновків податкового органу щодо наявності та обґрунтованості порушень, викладених у акті перевірки, і відповідно перевірити та визначити законність рішень, прийнятих відповідачем на підставі акта перевірки. Це, у свою чергу, унеможливлює реалізацію державним підприємством «Ровенькиантрацит» права на оскарження по суті винесених за результатами перевірки рішень про нарахування податкових зобов'язань внаслідок неможливості визначення належним чином обґрунтованості застосованих податковим органом підстав для їх винесення, у зв'язку з чим необхідно вжити заходів щодо усунення викладених у цьому позові порушень, які фактично позбавляють державне підприємство «Ровенькиантрацит» можливості реалізації права на оскарження рішень податкового органу. Позивач вважає, що порушення, викладені у запереченнях, податковим органом під час оформлення акта перевірки допущені свідомо, з метою позбавлення платника податків можливості реалізації його права на оскарження рішень податкового органу, прийнятих за результатами перевірки.

Прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акта перевірки, який складений з грубим порушенням Порядку № 327, як наслідок, за твердженням позивача, є теж протиправним та незаконним та свідчить про наявність очевидних ознак протиправності дій суб'єкта владних повноважень, які тягнуть у майбутньому протизаконні наслідки для державного підприємства, та існування очевидної небезпеки заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам державного підприємства «Ровенькиантрацит».

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримував, надавав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

На підставі заяви Прокуратури Луганської області від 17 червня 2009 року № 23099-09 вих.-09 з метою захисту інтересів держави від порушень або загрози порушень економічних інтересів, судом до участі у справі допущено прокурора (том 3, арк. справи 3).

Державна податкова інспекція в м. Ровеньки Луганської області адміністративний позов не визнала, про що подала заперечення від 16 червня 2009 року № 4431/100 (том 3, арк. справи 8-32). У запереченнях проти позову відповідач просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо складання акта від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року» та зобов'язання усунути недоліки у акті перевірки та відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив таке.

Позивач в якості позовних вимог наводить вимогу визнати протиправними дії державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області щодо складання акта від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року» у частині безпідставності викладення висновків з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, та зобов'язати державну податкову інспекцію в м. Ровеньки Луганської області усунути недоліки у зазначеному акті та скасувати податкові повідомлення-рішення, що були винесені внаслідок розгляду зазначеного акта перевірки. При цьому в позовній заяві не наведено доказів зазначеного, немає конкретних прикладів порушень, лише викладено, що повний опис порушень надається у запереченнях до акта, які додаються до позовної заяви, але на ці заперечення відповідачем було надано повну і обґрунтовану відповідь із посиланням на первинні документи, на відповідні додаткові матеріали та сторінки акта, і тому державна податкова інспекція в м. Ровеньки Луганської області вважає, що неможливо визначитись стосовно того, в чому саме полягає зміст позовної заяви, які саме норми права, на думку позивача, були порушені відповідачем при складанні акта перевірки та винесенні спірних повідомлень-рішень. Довідка з окремих питань складається у двох примірниках: перший примірник надається керівнику, який очолює перевірку, а другий залишається у структурному підрозділі, працівник якого склав цю довідку. На вимогу посадових осіб суб'єктів господарювання їм може бути надана копія довідки з окремих питань, тобто відсутня обов'язковість надання довідки суб'єкту господарювання. Крім цього, на дату складання акта перевірки, вимога від посадових осіб державного підприємства «Ровенькиантрацит» про надання копії довідок з окремих питань до відповідного державного податкового органу не надходила. При наданні зведеного акта перевірки всі додатки до довідок з окремих питань, які висвітлювали факти порушень законодавства, були продубльовані та ще раз надані для ознайомлення і підписання посадовим особам державного підприємства «Ровенькиантрацит», про що свідчить підпис головного бухгалтера державного підприємства «Ровенькиантрацит» на примірнику зведеного акта перевірки. Таким чином, відмова державного підприємства «Ровенькиантрацит» від підписання додатків, які складено на підставі первинних та бухгалтерських документів, з посиланням на їх відсутність не відповідає дійсності. При цьому, відповідач зазначив, що Порядком № 327 не передбачена черговість підписання додатків з боку податкових органів та суб'єктів господарювання. В запереченнях відносно додатків зроблено акцент на підпис, але відсутні зауваження щодо даних, які свідчать про порушення вимог податкового та іншого законодавства. Посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушено, в обов'язковому порядку зазначені в змісті зведеного акта перевірки.

Посилання в запереченнях на невиконання при складанні зведеного акта умов пунктів 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, підпунктів 2.3.2, 2.3.3 пункту 2.3 Порядку № 327, за твердженням відповідача, не відповідає дійсності. В запереченнях державне підприємство «Ровенькиантрацит» майже у всіх пунктах акцентує увагу, що необхідно зазначати первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій). При висвітлені порушень в зведеному акті перевірки здійсненні посилання на первинні та бухгалтерські документи, а при наявності - на податковий облік відокремлених підрозділів, які є підставою для складання податкової звітності державним підприємством «Ровенькиантрацит». При розгляді заперечень встановлено, що при наявності в акті посилання на первинні документи, наведені кореспонденції рахунків операції, державне підприємство «Ровенькиантрацит» вказує на їх невідповідність умовам Порядку № 327 без наведення будь-яких законодавчих обґрунтувань або підстав своїх заперечень. Крім цього, однотипні факти порушень та порушень, які повторюються, згідно вимог підпункту 2.3.2 Порядку № 327 згруповані в додатки, які пронумеровані та зазначені в зведеному акті перевірки. Також відповідач зазначив, що наказом Державної податкової адміністрації України від 02 грудня 2005 року № 540 затверджені Методичні вказівки про визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи, якими передбачена можливість, що у разі якщо перевірка свідчить про невірне визначення суб'єктом господарювання об'єктів оподаткування, але не має змоги встановити конкретні причини відхилення та визначити конкретні документи, що необґрунтовано вплинули (не вплинули) на розмір відповідних показників, в акті перевірки здійснюється посилання на норми законодавства, які регулюють загальний порядок обчислення конкретного податку. В акті перевірки має бути детально викладено розрахунки, на підставі яких визначено об'єкти оподаткування, та оцінку відхилень, обчислених таким чином об'єктів, від задекларованих підприємством. Такі розрахунки мають бути законодавчо обґрунтованими. У цьому випадку базою для перевірки виступають дані бухгалтерського обліку або дані первинних документів, які надано для перевірки.

У запереченнях проти позову відповідач вказав, що фактично зміст зазначених в якості додатку до позовної заяви заперечень до акта перевірки зводиться до того, що позивач оскаржує сам акт від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року», але відповідно до Порядку № 327 акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Таким чином, акт оформлення результатів перевірки не є власним рішенням податкового органу, отже, не є нормативним актом, оскільки його висновки не породжуються прав і обов'язків і не можуть бути предметом спору в адміністративній справі, а тому провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним акта перевірки підлягає закриттю.

Що стосується встановлених порушень, викладених в акті перевірки, за розглядом якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач зазначив, що в акті перевірки порушення викладені з обґрунтуванням та посиланням на первинні документи.

У судових засіданнях представники відповідача проти адміністративного позову заперечували, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях від 16 червня 2009 року № 4431/100.

Прокурор проти позову заперечував, підтримавши доводи заперечень відповідача.

Ухвалою від 02 жовтня 2009 року у справі було призначено судову економічну експертизу, до отримання результатів судової економічної експертизи провадження у справі № 2а-23099/09/1270 було зупинено (том 14, арк. справи 154-157).

Ухвалою від 29 березня 2010 року провадження у справі № 2а-23099/09/1270 було поновлено (том 15, арк. справи 107).

Ухвалою від 17 червня 2011 року у задоволенні клопотання державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про закриття провадження у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Ровенькиантрацит» до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання усунути недоліки у акті від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року», скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих на підставі зазначеного акта перевірки, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо складання акта від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року» та зобов'язання усунути недоліки у акті перевірки відмовлено (том 17, арк. справи 24-25).

Заслухавши прокурора та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, з 17 листопада 2008 року по 26 грудня 2008 року державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області проведено планову виїзну перевірку державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 (том 1, арк. справи 55-216).

Згідно висновків акта перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 (том 1, арк. справи 213-215), перевіркою встановлено порушення державним підприємством «Ровенькиантрацит»:

1) підпункту 1.22.1 пункту 1.22, пункту 1.25, пункту 1.31, пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1, підпункту 5.2.5, підпункту 5.2.11 пункту 5.2, підпункту 5.4.10 пункту 5.4, підпункту 5.3.5 пункту 5.3, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, пункту 5.9, підпункту 5.3.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.3 пункту 7.4, підпункту 7.6.1, підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7, підпункту 8.1.2, підпункту 8.1.4 пункту 8.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2, підпункту 8.3.1, підпункту 8.3.2, підпункту 8.3.3 пункту 8.3, підпункту 8.4.1 пункту 8.4 статті 8, пункту 9.4 статті 9, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), в результаті чого в періоді з 01.07.2007 по 30.09.2008 занижено податок на прибуток на загальну суму 4436108,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2007 року в сумі 1256925,00 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 1208164,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 1252532,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 157794,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 560693,00 грн.;

2) підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1, пункту 4.2, пункту 4.9 статті 4, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», внаслідок чого в періоді з 01.07.2007 по 30.09.2008 занижено податок на додану вартість на загальну суму 1778312,00 грн., в тому числі, занижено на 1784125,00 грн., у тому числі, липень 2007 року в сумі 17773,00 грн., жовтень 2007 року в сумі 15394,00 грн., листопад 2007 року в сумі 9280,00 грн., грудень 2007 року в сумі 10295,00 грн., січень 2008 року в сумі 9327,00 грн., лютий 2008 року в сумі 3929,00 грн., березень 2008 року в сумі 15566,00 грн., квітень 2008 року в сумі 4293,00 грн., травень 2008 року в сумі 44939,00 грн., липень 2008 року в сумі 5679,00 грн., серпень 2008 року в сумі 1564166,00 грн., вересень 2008 року в сумі 83484,00 грн. та завищено на 5813,00 грн., в тому числі, серпень 2007 року в сумі 940,00 грн., червень 2008 року в сумі 4873,00 грн.

3) статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) щодо неотримання у встановлений законодавством термін валютної виручки у сумі 19741,73 дол. США за експортним контрактом від 19.04.2004 №140-04у/5-15gр, укладеним ДП «Ровенькиантрацит» з «METCOAL S.A.»;

4) підпункту «а» підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями) в частині безоплатної передачі породного відвалу ш. № 57 ВП ш. Дзержинського ДП «Ровенькиантрацит» у власність ДП «Укрдонбасекологія» при наявності податкового боргу без отримання згоди державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області;

5) підпункту «в» підпункту 6.5.2 пункту 6.5 статті 6, підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, пункту 3.4 статті 3, підпункту «е» підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.10.1, підпункту 9.10.2, підпункту 9.10.3 пункту 9.10 статті 9, пункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами та доповненнями), в результаті чого в періоді з 01.07.2007 по 30.09.2008 занижено податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 40345,00 грн., у тому числі по періодах: за 2007 рік в сумі 3945,00 грн., за 2008 рік в сумі 36400,00 грн., сума штрафу за неутримання (неповне утримання) податку з доходів фізичних осіб за результатами даної перевірки 80690,00 грн., сума штрафу за неповернення надміру витрачених готівкових коштів 7237,00 грн., пеня за порушення термінів сплати податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати у розмірі 119598,00 грн.;

6) пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) щодо проведення розрахункових операцій в готівковій формі при наданні послуг без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 1755,56 грн.;

7) пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) щодо незабезпечення зберігання 4 (чотирьох) фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій та не забезпечення щоденного друкування 3 (трьох) фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій;

8) пункту 10 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) щодо незабезпечення зберігання контрольних стрічок надрукованих на реєстраторах розрахункових операцій протягом трьох років;

9) пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) щодо неповного оприбуткування готівки у сумі 35,87 грн. та несвоєчасного оприбуткування готівки у сумі 253,64 грн.;

10) пункту 2.8, пункту 2.10 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) щодо перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі в сумі 128196,05 грн.;

11) пункту 2.11, пункту 2.12 глави 2 та пункту 3.1, пункту 3.2 глави 3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) щодо перевищення встановлених строків використання виданої під звіт або на відрядження готівки у сумі 4704,43 грн. та видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у сумі 10320,00 грн. та проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату готівкових коштів (підзвітних осіб) в сумі 43720,15 грн.;

12) статті 44, пункту 8, пункту 17 статті 34 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (із змінами та доповненнями), пункту 39 статті 9 Закону України від 01 червня 2000 року № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (із змінами та доповненнями), пункту 4 та пункту 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303 (із змінами та доповненнями), підпункту 3.1 пункту 3, підпункту 5.5 пункту 5, підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379 (із змінами та доповненнями) щодо включення не в повному обсязі до об'єкту обчислення збору за розміщення відходів фактичних обсягів розміщення відходів - відпрацьованих люмінесцентних ламп, відпрацьованих акумуляторних батарей та відпрацьованих ртутних термометрів, стосовно незастосування коригуючого коефіцієнту, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, при розрахунку збору за розміщення відходів відпрацьованих люмінесцентних ламп та стосовно того, що не було застосовано у 2008 році п'ятикратність при розрахунку збору за розміщення відходів - шламу від очищення вод, які було вивезено на породний відвал ВП «ГЗФ Вахрушевська» ДП «Ровенькиантрацит», в результаті чого занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища в періоді з 01.07.2007 по 30.09.2008 на загальну суму 177580,74 грн., у тому числі: щодо встановленого заниження збору всього у сумі 180960,58 грн., у тому числі за III квартал 2007 року в сумі 49184,11 грн., за І квартал 2008 року в сумі 10120,35 грн., за II квартал 2008 року в сумі 74521,36 грн., за III квартал 2008 року в сумі 47134,76 грн. та встановлено завищення збору всього у сумі 3379,84 грн., у тому числі за IV квартал 2007 року в сумі 3379,84 грн.

13) пункту 8, пункту 17 статті 34 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» (зі змінами та доповненнями), пункту 21, пункту 39 статті 9 Закону України від 01 червня 2000 року № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (із змінами та доповненнями) щодо здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та здійснення діяльності з питного водопостачання населенню.

На підставі акта перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області винесені:

Вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акта від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року» у частині безпідставності викладення висновків з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення - рішення та/або рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій), саме вони мають вплив на його права та обов'язки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної або юридичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача усунути недоліки у акті від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року» та привести його у відповідність до вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, не підлягають задоволенню через те, що акт перевірки складається безпосередньо за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання і чинним законодавством не передбачено можливості його змінення, переписання, дописання тощо.

Що стосується позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих відповідачем на підставі акта від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року», суд прийшов до висновку про їх часткове задоволення з огляду на таке.

Перш за все, суд вважає за необхідне зазначити, що процедурні порушення при проведенні перевірки та складанні акта за результатами її проведення, у тому числі недотримання податковим органом вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205, не є безумовною та беззаперечною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та/або рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій), прийнятих за результатами проведеної перевірки, оскільки процедурні порушення самі по собі не спростовують зафіксовані актом перевірки порушення.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, покладений на відповідача відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не звільняє позивача від обов'язку довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно акта від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року» перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 встановлено, що на порушення статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями, в редакції, що діяла станом на 02.12.2005) перевищені терміни розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (90 днів) по експортному контракту від 19.04.2004 № 140-04у/5-15gp, укладеному державним підприємством «Ровенькиантрацит» з «METCOAL S.A.» (11, rue de la Rotisserie. GP 3045, 1211, Geneva 3, Switzerland. BNP PARIBAS (Suisse) S.A. Place de Hollande 2 1211 Geneva 11 Switzerland, TELEX 412100, SWIFT UEBG GH GG, Account 77635/4 V) на постачання вугілля марки антрацит на загальну суму 9720000,00 дол. США. За результатами акта перевірки від 21.12.2005 № 365/23-32320704 по експортному контракту від 19.04.2004 № 140-04у/5-15gp, укладеному державним підприємством «Ровенькиантрацит» з «METCOAL S.A.» по ВМД від 02.09.2005 № 506020013/5/110178 дебіторська заборгованість визначена у розмірі 19741,73 дол. США, що відповідає 99695,74 грн. на дату утворення - 02.12.2005 (том 1, арк. справи 198).

Згідно розрахунку пені по зовнішньоекономічному контракту від 19.04.2004 № 140-04у/5-15gp, укладеному державним підприємством «Ровенькиантрацит» з «METCOAL S.A.», пеня за перевищені терміни розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності склала 227306,00 грн. (том 15, арк. справи 247).

На підставі акта перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області згідно із статтею 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000062342 в сумі 227306,00 грн. (том 1, арк. справи 17).

Під час судового розгляду справи порушення щодо перевищення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по зовнішньоекономічному контракту від 19.04.2004 № 140-04у/5-15gp, укладеному державним підприємством «Ровенькиантрацит» з «METCOAL S.A.», позивачем не заперечувалось, але, з посиланням на статтю 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», заперечувався розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій за рішенням від 23 січня 2009 року № 0000062342.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Оскільки по ВМД від 02.09.2005 № 506020013/5/110178 дебіторська заборгованість визначена у розмірі 19741,73 дол. США, що відповідає 99695,74 грн. на дату утворення - 02.12.2005, суд прийшов до висновку, що у відповідності із статтею 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» розмір нарахованої позивачу пені не може перевищувати суми неодержаної виручки, а саме - 99695,74 грн., внаслідок чого рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000062342 підлягає скасуванню в сумі 127610,26 грн. (127610,26 грн. - це сума, що перевищує суму неодержаної виручки - 99695,74 грн.).

Також під час судового розгляду справи позивачем не заперечувались по суті зазначені в акті перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 порушення вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами та доповненнями), в результаті чого в періоді з 01.07.2007 по 30.09.2008 занижено податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 40345,00 грн., у тому числі по періодах: за 2007 рік в сумі 3945,00 грн., за 2008 рік в сумі 36400,00 грн., сума штрафу за неутримання (неповне утримання) податку з доходів фізичних осіб за результатами даної перевірки 80690,00 грн., сума штрафу за неповернення надміру витрачених готівкових коштів 7237,00 грн., пеня за порушення термінів сплати податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати у розмірі 119598,00 грн.; порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) щодо проведення розрахункових операцій в готівковій формі при наданні послуг без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 1755,56 грн.; порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) щодо незабезпечення зберігання 4 (чотирьох) фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій та не забезпечення щоденного друкування 3 (трьох) фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій; порушення пункту 10 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) щодо незабезпечення зберігання контрольних стрічок надрукованих на реєстраторах розрахункових операцій протягом трьох років; порушення пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) щодо неповного оприбуткування готівки у сумі 35,87 грн. та несвоєчасного оприбуткування готівки у сумі 253,64 грн.; порушення пункту 2.8, пункту 2.10 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) щодо перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі в сумі 128196,05 грн.; порушення пункту 2.11, пункту 2.12 глави 2 та пункту 3.1, пункту 3.2 глави 3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) щодо перевищення встановлених строків використання виданої під звіт або на відрядження готівки у сумі 4704,43 грн. та видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у сумі 10320,00 грн. та проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату готівкових коштів (підзвітних осіб) в сумі 43720,15 грн.; порушення статті 44, пункту 8, пункту 17 статті 34 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (із змінами та доповненнями), пункту 39 статті 9 Закону України від 01 червня 2000 року № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (із змінами та доповненнями), пункту 4 та пункту 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303 (із змінами та доповненнями), підпункту 3.1 пункту 3, підпункту 5.5 пункту 5, підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379 (із змінами та доповненнями) щодо включення не в повному обсязі до об'єкту обчислення збору за розміщення відходів фактичних обсягів розміщення відходів - відпрацьованих люмінесцентних ламп, відпрацьованих акумуляторних батарей та відпрацьованих ртутних термометрів, стосовно незастосування коригуючого коефіцієнту, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, при розрахунку збору за розміщення відходів відпрацьованих люмінесцентних ламп та стосовно того, що не було застосовано у 2008 році п'ятикратність при розрахунку збору за розміщення відходів - шламу від очищення вод, які було вивезено на породний відвал ВП «ГЗФ Вахрушевська» ДП «Ровенькиантрацит», в результаті чого занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища в періоді з 01.07.2007 по 30.09.2008 на загальну суму 177580,74 грн., у тому числі: щодо встановленого заниження збору всього у сумі 180960,58 грн., у тому числі за III квартал 2007 року в сумі 49184,11 грн., за І квартал 2008 року в сумі 10120,35 грн., за II квартал 2008 року в сумі 74521,36 грн., за III квартал 2008 року в сумі 47134,76 грн. та встановлено завищення збору всього у сумі 3379,84 грн., у тому числі за IV квартал 2007 року в сумі 3379,84 грн.

Оскільки вищезазначені порушення позивачем під час судового розгляду справи по суті не заперечувались, суд вважає їх такими, що визнаються сторонами і такими, що не доказуються перед судом, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000092342/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» у загальному розмірі 112060,00 грн., у тому числі 75623,00 грн. - за основним платежем, 36437,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000102342/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» у загальному розмірі 27493,00 грн., у тому числі 21223,00 грн. - за основним платежем, 6270,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000112342/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» у загальному розмірі 59974,00 грн., у тому числі 46134,00 грн. - за основним платежем, 13840,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000122342/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» у загальному розмірі 41520,00 грн., у тому числі 34600,00 грн. - за основним платежем, 6920,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000191741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 4888,00 грн., у тому числі 1359,00 грн. - за основним платежем, 3529,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000091741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 8432,00 грн., у тому числі 2198,00 грн. - за основним платежем, 6234,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000181741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 2501,00 грн., у тому числі 665,00 грн. - за основним платежем, 1836,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000071741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 1794,00 грн., у тому числі 598,00 грн. - за основним платежем, 1196,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000061741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 90,00 грн., у тому числі 30,00 грн. - за основним платежем, 60,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000161741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 6696,00 грн., у тому числі 1985,00 грн. - за основним платежем, 4711,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000141741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 4035,00 грн., у тому числі 1048,00 грн. - за основним платежем, 2987,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000151741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 5613,00 грн., у тому числі 1624,00 грн. - за основним платежем, 3989,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000171741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 3501,00 грн., у тому числі 1167,00 грн. - за основним платежем, 2334,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000131741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 11856,00 грн., у тому числі 3905,00 грн. - за основним платежем, 7951,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000211741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 13299,00 грн., у тому числі 4388,00 грн. - за основним платежем, 9011,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000051741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 1158,00 грн., у тому числі 386,00 грн. - за основним платежем, 772,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000111741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 15606,00 грн., у тому числі 5202,00 грн. - за основним платежем, 10404,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000101741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 19136,00 грн., у тому числі 6363,00 грн. - за основним платежем, 12773,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000081741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 11446,00 грн., у тому числі 3617,00 грн. - за основним платежем, 7829,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000201741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 5614,00 грн., у тому числі 1809,00 грн. - за основним платежем, 3805,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000041741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 4376,00 грн., у тому числі 1352,00 грн. - за основним платежем, 3024,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2009 року № 0000121741/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів найманих працівників» у загальному розмірі 8131,00 грн., у тому числі 2649,00 грн. - за основним платежем, 5482,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, суд відмовляє повністю, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000072343 в сумі 11327,80 грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000082343 в сумі 305315,91 грн. за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, підлягають частковому скасуванню з підстав пропуску податковим органом строку застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Виходячи зі змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Штрафні санкції, передбачені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Указом Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», які застосовуються, у тому числі до юридичних осіб, належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

З огляду на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, винесені 23 січня 2009 року, в межах визначених статтею 250 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) строків знаходяться порушення, які вчинені позивачем починаючи з 23 січня 2008 року.

Враховуючи дані акта перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 (том 1, арк. справи 204-211), додатка № 64 до пункту 3.7.4 «Здійснення готівкових розрахунків згідно авансових звітів без підтверджуючих сплату належних розрахункових документів по окремим відокремленим підрозділам державного підприємства «Ровенькиантрацит» (том 6, арк. справи 1-2), додатка № 66 до пункту 3.7.2 «Зведена інформація щодо надання послуг платного туалету за готівкові кошти у Палаці культури ім. Горького відокремленого підрозділу «Управління соціальної сфери» (том 6, арк. справи 6), додатка 67 до пункту 3.7.4 «Розрахунок понадлімітних залишків готівки в касі відокремленого підрозділу «Шахта імені В. Вахрушева» за період з 01.07.2007 по 30.09.2008» (том 6, арк. справи 7), додатка № 68 до пункту 3.7.4 «Перелік випадків перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачі готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» та відокремленого підрозділу «Управління по збуту вугільної продукції» державного підприємства «Ровенькиантрацит» (том 6, арк. справи 8-9), розрахунків можливих фінансових санкцій до акта перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 відповідно до статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за порушення пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, а саме за неповне та несвоєчасне оприбуткування готівки у касі, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за порушення пункту 2.8, пункту 2.10 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, а саме за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за порушення пункту 2.11, пункту 2.12 глави 2 та пункту 3.1, пункту 3.2 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, а саме за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату готівкових коштів (підзвітних осіб), відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за порушення пункту 2.11, пункту 2.12 глави 2 та пункту 3.1, пункту 3.2 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, а саме за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт або на відрядження готівки та видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів (том 15, арк. справи 237-239, 240, 241, 242, 243) та положення статті 250 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000072343 за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5394,00 грн., а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000082343 за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 267348,20 грн.

Під час судового розгляду справи по суті позивачем заперечувались декілька висвітлених в акті перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 порушення вимог Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», за якими позивачу податковими повідомленнями-рішеннями від 23 січня 2009 року № 0000072342/0 визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 8672889,00 грн., у тому числі 4436108,00 грн. - за основним платежем, 4236781,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 23 січня 2009 року № 0000082342/0 визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 3559531,00 грн., у тому числі 1778312,00 грн. - за основним платежем, 1781219,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зокрема, під час судового розгляду справи позивачем по суті заперечувались висвітлені в акті перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 такі порушення вимог Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно акта перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 на порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» , яким передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) особам, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 Закону, або сплачують податок на прибуток по іншим ставкам, визначається виходячи з договірних цін, але не менше за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), діючих на дату такого продажу, в результаті чого відокремленим підрозділом «Управління по збуту вугільної продукції «Ровенькивуглезбут» державного підприємства «Ровенькиантрацит» занижено валовий дохід за 1 квартал 2008 року у розмірі 574434,17 грн. за рахунок відвантаження вугілля марки АМ нерезидентам (не платникам податку на прибуток) за цінами нижче звичайних.

За твердженням позивача, відповідачем було порушено порядок визначення звичайних цін - податковий орган не звертався до позивача із запитом щодо обґрунтування рівня договірних цін, а також при проведенні перевірки не було враховано всі умови контрактів - контракту від 31.01.2008 № 58-5др, де державне підприємство «Ровенькиантрацит» - продавець, «VERACO LLC» (Великобританія) - покупець, та контракту від 10.01.2007 № 57-3др, де державне підприємство «Ровенькиантрацит» - продавець, «METCOAL S.A.» Швейцарія - покупець.

Як вбачається з акта перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 (том 1, арк. справи 59-60) звичайна ціна в ході перевірки по вугіллю марки АМ визначалась відповідачем відповідно до вимог підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів в ході перевірки брались до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутації на ринку, країни походження та виробника.

Для визначення звичайної ціни вугілля марки АМ використовувалась інформація про укладені на момент продажу такого товару контракти з ідентичними товарами у співставних умовах, а саме, - контракт від 31.01.2008 № 58-5др, де державне підприємство «Ровенькиантрацит» - продавець, «VERACO LLC» (Великобританія) - покупець, та контракту від 10.01.2007 № 57-3др, де державне підприємство «Ровенькиантрацит» - продавець, «METCOAL S.A.» Швейцарія - покупець. Зокрема, враховані такі умови контрактів, як обсяг товарної партії, строки виконання зобов'язань, умови платежів, якість вугілля, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. Зазначені показники згруповані та наведені у додатку до довідки складової акта перевірки № 3.1.1.1 (додаток № 28 до акту перевірки (том 8, арк. справи 118-119).

Згідно відомостей про відвантажене на експорт вугілля по прямим контрактам за лютий 2008 року, підтверджених квитанціями про приймання вантажу, пояснень начальника відділу експортних поставок Шахтариної Т.І. (том 8, арк. справи 129) ціна продажу 1 тони вугілля марки АМ 27, 28 лютого 2008 року для компанії «VERACO LLC» - порт Маріуполь складала 114,5 дол. США, в тому числі ціна вугілля 110,01 дол. США, з/д тариф 4,24 дол. США, митний збір 0,25 дол. США; ціна продажу 1 тони вугілля марки АМ 22, 23, 27 лютого 2008 року для компанії «METCOAL S.A.» - порт Бердянськ складала 110 дол. США, в тому числі ціна вугілля 104,7 дол. США, з/д тариф 5,1 дол. США, митний збір 0,20 дол. США; ціна продажу 1 тони вугілля марки АМ 16, 21, 29 лютого 2008 року для компанії «METCOAL S.A.» - порт Бердянськ складала 130,45 дол. США, в тому числі ціна вугілля 125,15 дол. США, з/д тариф 5,1 дол. США, митний збір 0,20 дол. США. На підставі зазначеного звичайна ціна вугілля марки АМ відповідачем визначена 125,15 дол. США, або 632,00 грн. Таким чином 22, 23, 27, 28 лютого 2008 року здійснювалась реалізація вугілля марки АМ за цінами нижче за звичайні, в результаті чого занижено валовий дохід в сумі 574434,17 грн. Реєстр встановлених фактів незастосування «звичайних цін» додається (додаток до довідки складової акта перевірки № 3.1.1.2 (додаток № 29 до акту перевірки (том 8, арк. справи 120-121). Внаслідок чого, перевіркою зроблено висновок, що відокремленим підрозділом «Управління по збуту вугільної продукції «Ровенькивуглезбут» державного підприємства «Ровенькиантрацит» не включено до складу валового доходу вартість різниці між фактичними цінами реалізації та звичайною ціною.

Згідно із пунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

У відповідності із пунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) положення підпункту 7.4.1 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Згідно з підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

У відповідності із підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

З огляду на аналіз цін реалізації вугілля за прямими експортними контрактами, який оформлений додатком № 14 до акта перевірки (том 4, арк. справи 95-100), в ході судового розгляду справи відповідачем не були виконані положення пункту 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та не було доведено, що звичайна ціна вугілля марки АМ дорівнює саме 125,15 дол. США, або 632,00 грн. і що 22, 23, 27, 28 лютого 2008 року позивачем здійснювалась реалізація вугілля марки АМ за цінами нижче за звичайні, в результаті чого занижено валовий дохід в сумі 574434,17 грн., внаслідок чого суд дійшов до висновку стосовного того, що донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток із застосуванням звичайних цін в сумі 143608,54 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності із підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) в сумі 57443,40 грн. (143608,54 грн. (сума донарахованого податкового зобов'язання) х 10 % (ставка штрафу у відсотках) х 4 (кількість податкових періодів) = 57443,40 грн.) не відповідають вимогам чинного законодавства.

Також, в акті перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 в сумі 0 грн. на підставі таких документів: договір про довірче управління майном від 19.07.2005 № 15-791гп, договорів купівлі-продажу цінних паперів, акт прийому-передачі від 01.07.2005, рішення господарського суду Луганській області від 13.04.2007 № 16/119пн, постанова Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження про зобов'язання обласного комунального підприємства «Луганськводпром» повернення простого векселя від 02.04.2003 № 66335537660229 державному підприємству «Ровенькиантрацит», постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.02.2008, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.4 Декларацій «прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» у сумі 1694207,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року у сумі 1694207,00 грн. (том 1, арк. справи 65-66).

Позивач під час судового розгляду справи оскаржував зазначене порушення з посиланням на те, що простий вексель від 02.04.2003 № 66335537660229 ним не відчужувався, а передавався у довірче управління за договором, а тому у бухгалтерському та податковому обліку не повинний відображатись доход від операцій з векселями за 1 квартал 2008 року у сумі 1694207,00 грн.

В ході судового розгляду справи позивачем не заперечувались обставини, що простий вексель від 02.04.2003 № 66335537660229, який переданий обласному комунальному підприємству «Луганськводпром» за договором про довірче управління майном від 19.07.2005 № 15-791гп, станом на момент проведення перевірки знаходився у емітента - товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго», а вимоги за даним векселем достроково погашені пред'явнику - товариству з обмеженою відповідальністю «В.Т. Компанія», у повному обсязі на загальну суму 1694207,00 грн. Зазначені обставини підтверджуються листом прокуратури Луганської області від 03.02.2009 № 17-08-9074 та копією простого векселя від 02.04.2003 № 66335537660229 з відповідним індосаментом (том 9, арк. справи 79, 80, 81).

Зазначені обставини свідчать про те, що вексель від 02.04.2003 № 66335537660229, виданий товариством з обмеженою відповідальністю «Східенерго», номінальною вартістю 1694207,00 грн., відчужений державним підприємством «Ровенькиантрацит», а тому відповідно до вимог підпункту 7.6.4. пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) позивач повинен був у 1 кварталі 2008 року відобразити у податковому обліку доход від операцій з векселями за 1 квартал 2008 року у сумі 1694207,00 грн.

Під час судового розгляду справи позивачем оскаржувалось відображене у акті перевірки порушення від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 щодо заниження скоригованого валового доходу у 3 кварталі 2008 року у розмірі 432675,00 грн. за рахунок не включення до складу валових доходів безоплатної передачі державного майна (основних засобів), а саме: секцій механізованого кріплення 3КД 90 у кількості 99 одиниць, які передані до відокремленого підрозділу «Шахта «Комсомольська» державного підприємства «Антрацит» для подальшого використання, через те, що право державної власності не змінювалось. Податковий орган під час судового розгляду справи посилався на те, що зазначені операції підпадають під визначення поняття «продаж товарів» як операції з безоплатного надання товарів, а тому зазначені операції підлягають відображенню у податковому обліку шляхом включення до валового доходу 432675,00 грн. (том 1, арк. справи 68-70).

У відповідності із пунктом 1.31 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно із пунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

З огляду на вищенаведені положення Закону суд вважає правомірною позицію відповідача щодо заниження позивачем скоригованого валового доходу у 3 кварталі 2008 року у розмірі 432675,00 грн. за рахунок не включення до складу валових доходів безоплатної передачі державного майна (основних засобів), а саме: секцій механізованого кріплення 3КД 90 у кількості 99 одиниць, які передані до відокремленого підрозділу «Шахта «Комсомольська» державного підприємства «Антрацит» для подальшого використання.

Відповідно до акта перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 на порушення пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено що «валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності …», підрозділом включено до складу валових витрат послуги отримані від товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт» (код за ЄДРПОУ 31250736) по приплатам (скидкам) за якість вугілля, яке не належить відокремленому підрозділу «Шахта імені М.В.Фрунзе» державного підприємства «Ровенькиантрацит» на загальну суму 348166,13 грн. (том 1, арк. справи 75-76). Також, в акті перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 відображено, що на порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», яким передбачено «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…», підрозділом включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на послуги, отримані від товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт» (код за ЄДРПОУ 31250736) по приплатам (скидкам) за якість вугілля, яке не належить відокремленому підрозділу «Шахта імені М.В.Фрунзе» державного підприємства «Ровенькиантрацит» на загальну суму 69630,00 грн., що призвело до завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» всього у сумі 69630,00 грн. (том 1, арк. справи 103-104). Зазначені порушення заперечувались позивачем.

Під час судового розгляду справи позивачем не доведено наявність підстав для здійснення приплат (скидок) за якість вугілля, яке не належить відокремленому підрозділу «Шахта імені М.В.Фрунзе» державного підприємства «Ровенькиантрацит», та не спростовано обґрунтовану позицію податкового органу щодо безпідставного віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту податку на додану вартість по сумам приплат (скидок) за якість вугілля у зв'язку з тим, що дане вугілля не є власністю підрозділу та не використовується у господарській діяльності підрозділу, яка передбачає отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Також позивачем заперечувалось, що ним на порушення підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого не включається до валових витрат сплата штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, до складу валових витрат віднесено суму сплаченої підвищеної плати за управління кредитом, нарахованої з причини неналежного виконання державним підприємством «Ровенькиантрацит» зобов'язань по кредитному договору, що призвело до завищення валових витрат на 544362,00 грн. (том 1, арк. справи 85-86). Свою позицію позивач обґрунтовував тим, що підвищена плата за управління кредитом не є неустойкою (штрафом, пенею).

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку про обґрунтованість позиції відповідача, що по своїй суті підвищена плата за управління кредитом в розмірі 0,134 % за невиконання або порушення виконання умов кредитного договору від 03.09.2007 № 151107К57 є неустойкою (штрафом), яка нараховується за порушення зобов'язань, визначених у зазначеному договорі, та її включення до складу валових витрат суперечить підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач під час судового розгляду справи по суті заперечував висвітлені в акті перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 порушення вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в частині того, що державне підприємство «Ровенькиантрацит» відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», не має права на податковий кредит по податковій накладній від 12.08.2008 № 12/08-11 у розмірі 1583333,00 грн. у зв'язку з тим, що відомості викладені в ній не відповідають дійсності і постачання на адресу державного підприємства «Ровенькиантрацит» скребкового конвеєру моделі СП-326 довжиною 285 м. не здійснювалось, оскільки, на його думку, відповідач дійшов хибного висновку про нікчемність договору від 12.08.2008 № 18-1788гп, укладеного позивачем з приватним підприємством «ВВ Траст-07» (том 1, арк. справи 104-106).

Відповідно до частини 1 статті 208 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За статтею 208 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) є нікчемним. У силу частини 2 статті 215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В ході перевірки встановлено, що 12.08.2008 державне підприємство «Ровенькиантрацит» за результатами відкритих торгів, що відбулися 24.07.2008, уклало договір з приватним підприємством «ВВ Траст-07» № 18-1788гп на поставку одного скребкового конвеєру моделі СП-326 за ціною 9500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1583333,33 грн. (том 11, арк. справи 310-311, 312-113, 314).

На виконання умов договору приватним підприємством «ВВ Траст-07» були виписані видаткова накладна від 12.08.2008 № 12/08-11 та податкова накладна від 12.08.2008 № 120811 на відвантаження одного скребкового конвеєру моделі СП-326 за ціною 9500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1583333,33 грн., згідно яких відвантаження здійснювалось посадовою особою приватного підприємства «ВВ Траст-07» Сажневим В.В. (том 11, арк. справи 306, 307).

Податок на додану вартість в сумі 1583333,33 грн. по податковій накладній від 12.08.2008 № 120811, отриманій від приватного підприємства «ВВ Траст-07», включений державним підприємством «Ровенькиантрацит» до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року (том 13, арк. справи 169-172; том 14, арк. справи 28-31, 34-37).

Транспортування скребкового конвеєру здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних: від 12.08.2008 № 12/08-1, автомобіль МАЗ НОМЕР_1, водій ОСОБА_10; від 12.08.2008 № 12/08-2, автомобіль КРАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_11; від 12.08.2008 № 12/08-3, автомобіль МАЗ НОМЕР_3, водій ОСОБА_12; від 12.08.2008 № 12/08-4, автомобіль Камаз НОМЕР_4, водій ОСОБА_13; від 12.08.2008 № 12/08-5, автомобіль Камаз НОМЕР_5, водій ОСОБА_14 (том 14, арк. справи 5-9).

Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 12.08.2008 б/н скребковий конвеєр моделі СП-326 визнаний придатним до експлуатації (том 16, арк. справи 162).

Листом від 04.11.2008 № 2993 відкрите акціонерне товариство «Харківський машинобудівельний завод «Світло шахтаря» повідомило, що конвеєр СП-326 за період з 2005 року по 2008 рік довжиною 286 м. не випускались. Станом на 04 листопада 2008 року відкритим акціонерним товариством «Харківський машинобудівельний завод «Світло шахтаря» випущено 43 конвеєра СП-326 з заводськими номерами з 1 до 43. Номер 66 у технічному паспорті є вимишленим, а сам формуляр є сфальсифікованим (том 14, арк. справи 16).

Згідно протоколу огляду місця події від 26.11.2008 в лаві № 47 відокремленого підрозділу «Шахта ім. Фрунзе» державного підприємства «Ровенькиантрацит», проведеного слідчим СВ УПМ ДПА в Луганській області капітаном податкової міліції Верещагой Д.О., за участю спеціалістів відкритого акціонерного товариства «Харківський машинобудівельний завод «Світло шахтаря», в присутності посадових осіб відокремленого підрозділу «Шахта ім. Фрунзе» державного підприємства «Ровенькиантрацит», обстежений скребковий конвеєр СП 326.00.000 заводський № 66, що знаходиться в експлуатації в лаві № 47 пласта h 8, в якості цілісної одиниці гірничошахтного обладнання заводом відкритого акціонерного товариства «Харківський машинобудівельний завод «Світло шахтаря» не виготовлявся і не поставлявся. Обстеженням встановлено, що комплект конвеєру, змонтованого в лаві 47 не відповідає конвеєру СП 326.00.000, а за своєю комплектністю відповідає конвеєру СП 301 (том 14, арк. справи 86-88).

Актом від 26.11.2008 обстеження скребкового конвеєру СП 326.00.000 заводський № 66, що знаходиться в експлуатації в лаві № 47 пласта h 8, засвідчено, що конвеєр скребковий СП 326.00.000 заводський № 66, що знаходиться в експлуатації в лаві № 47 пласта h 8, як цілісна одиниця горно-шахтного обладнання заводом відкритого акціонерного товариства «Харківський машинобудівельний завод «Світло шахтаря» не виготовлявся і не поставлявся (том 14, арк. справи 3).

Висновком судової інженерно-технічної експертизи від 14.08.2009 № 3660/21 встановлено, що скребковий конвеєр, що знаходиться в експлуатації в лаві № 47 пласта h 8 відокремленого підрозділу «Шахта ім. Фрунзе» державного підприємства «Ровенькиантрацит», не є скребковим конвеєром типа СП-326 (том 14, арк. справи 71-77).

Протоколом допиту від 04.11.2008 головного інженера відкритого акціонерного товариства «Харківський машинобудівельний завод «Світло шахтаря» гр. ОСОБА_16 встановлено, що конвеєр СП 326.00.000 заводський № 66 підприємство не постачало та не виробляло. Технічний паспорт вимогам заводу не відповідає. Паспорт заводом не виготовлявся та ні до якого конвеєру скребкового СП-326 не додавався. Підписи на титульному та 11 аркушах технічного паспорту на конвеєр СП 326.00.000 не належать працівникам відкритого акціонерного товариства «Харківський машинобудівельний завод «Світло шахтаря», штамп не належить заводу. ОСОБА_17, чий підпис стоїть на 11 аркуші технічного паспорту, на посаді начальника збірного цеху не працював, такого працівника на заводі не має (том 14, арк. справи 101-104).

Протоколом допиту гр. ОСОБА_18 встановлено, що він 12.08.2008 на автомобілі КАМАЗ, державний номер НОМЕР_6 перевозив бурову сталь, а також зубок ЗР-4-80 і не перевозив ніяких комплектуючих до конвеєра СП 326 (том 14, арк. справи 105-106).

Протоколом допиту гр. ОСОБА_19 - начальника дільниці № 5 лави 47 відокремленого підрозділу «Шахта ім. Фрунзе» державного підприємства «Ровенькиантрацит» (протокол допиту від 11.11.2008) з'ясовано, що скребковий конвеєр СП-326 було спущено в лаву та змонтовано в період з 07.06.2008 до 31.07.2008 (том 14, арк. справи 89-90).

Висновком експерта від 20.07.2009 № 490 (том 14, арк. справи 48-68), серед іншого встановлено, що підписи на договорі постачання від 12.08.2008 № 18-1788гп та специфікації № 1 до нього (графи з реквізитами приватне підприємство «ВВ Траст-07»), товарно-транспортній накладній від 12.08.2008 № 12/08-1 (графи «Здав» та «випуск дозволив»), товарно-транспортній накладній від 12.08.2008 № 12/08-4 (графи «Здав» та «випуск дозволив»), товарно-транспортній накладній від 12.08.2008 № 12/08-5 (графи «Здав» та «випуск дозволив»), товарно-транспортній накладній від 12.08.2008 № 12/08-3 (графи «Здав» та «випуск дозволив»), товарно-транспортній накладній від 12.08.2008 № 12/08-2 (графи «Здав» та «випуск дозволив»), податковій накладній від 12.08.2008 № 120811 (графа «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»), видатковій накладній від 12.08.2008 № 12/08-11 (графа «Відвантажив (ла)») виконані не Сажневим Василем Васильовичем, а іншими особами (том 14, арк. справи 67 на звороті, 68).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 3 статті 8 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) однією з функцій Державної податкової адміністрації України є затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразку картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форми повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форм звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Податкова та видаткова накладні від імені приватного підприємства «ВВ Траст-07» виписані та підписані не директором Сажневим В.В., а іншою особою, яку неможливо ідентифікувати, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених накладних.

Таким чином, податкова накладна від 12.08.2008 № 120811 та видаткова накладна від 12.08.2008 № 12/08-11 складені в порушення вимог чинного законодавства, не мають ознак належного первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення сум до складу податкового кредиту.

Вищезазначене свідчить, що відомості, які містяться в бухгалтерських, технічних та інших документах, не відповідають дійсності та не підтверджують факт придбання скребкового конвеєру моделі СП-326 як цілісної одиниці горно-шахтного обладнання, внаслідок чого операція з придбання скребкового конвеєру моделі СП-326 за ціною 9500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1583333,33 грн., підлягає виключенню з податкового обліку державного підприємства «Ровенькиантрацит».

Надані позивачем документи - договір зберігання від 14.04.2008 № 28-225гп, укладений державним підприємством «Ровенькиантрацит» з товариством з обмеженою відповідальністю «Топ-інвест Трейд-К», лист приватного підприємства «ВВ Траст-07» від 12.08.2008 б/н, лист товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-інвест Трейд-К» від 12.08.2008 б/н, акти приймання передачі майна на зберігання від 02.06.2008 № 1, від 04.06.2008 № 2, від 13.06.2008 № 3, від 17.06.2008 № 4, від 20.06.2008 № 5, від 23.06.2008 № 6, від 27.06.2008 № 7, від 01.07.2008 № 8, від 04.07.2008 № 9, від 08.07.2008 № 10, від 11.07.208 № 11, від 14.07.2008 № 12, від 14.07.2008 № 12/1, від 18.07.2008 № 13, від 21.07.2008 № 14, від 22.07.2008 № 14/1, від 23.07.2008 № 15, від 24.07.2008 № 16, від 25.07.2008 № 17, від 06.08.2008 № 18 та товарно-транспортні накладні на перевезення товарно-матеріальних цінностей від товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-інвест Трейд-К» до державного підприємства «Ровенькиантрацит» (том 16, арк. справи 90-160), не спростовують висновку податкового органу про нікчемність укладеного між державним підприємством «Ровенькиантрацит» та приватним підприємством «ВВ Траст-07» договору від 12.08.2008 № 18-1788гп на постачання скребкового конвеєру моделі СП-326 як цілісної одиниці горно-шахтного обладнання.

Висновок судово-економічної експертизи від 22.03.2010 № 2166/24 по адміністративній справі № 2а-23099/09/1270 (том 15, арк. справи 2-106), відповідно до якого в межах наданих на дослідження документів висновки акта перевірки від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 про вчинені державним підприємством «Ровенькиантрацит» порушення не надається можливим документально підтвердити з тих причин, що, по-перше, акт перевірки державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 не містить конкретний повний перелік документів (первинних, бухгалтерського та податкового обліку), на підставі яких встановлені порушення, а по-друге, на дослідження не надані документи, необхідні для дослідження, суд не приймає у якості безперечного доказу відсутності висвітлених в акті перевірки порушень, оскільки експерту не надалось можливим документально підтвердити висновки акта перевірки у тому числі і з причини ненадання позивачем документів, необхідних для дослідження.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що з метою виконання клопотання експерта-економіста Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Біктімірової О.М. від 04.12.2009 № 1649 про надання додаткових матеріалів, що необхідні для проведення судово-бухгалтерської експертизи, суд звертався до державного підприємства «Ровенькиантрацит» із судовим запитом від 22.12.2009 № 23340/01.06 щодо надання експерту додаткових матеріалів (справозамінник, арк. справи 21-22, 24). Листом від 12.01.2010 № 1-3/28 державне підприємство «Ровенькиантрацит», з посиланням на підстави адміністративного позову, просив зобов'язати експертів здійснювати дослідження на підставі наданих відповідачем документів та в межах матеріалів справи наданих на дослідження або зобов'язати експертів визначити конкретний перелік первинних документів, які необхідно надати додатково на дослідження по кожному окремому порушенню (справозамінник, арк. справи 25-28). Зазначену відповідь державного підприємства «Ровенькиантрацит» було доведено до відома експерта листом від 21.01.2010 № 288/01.06 (справозамінник, арк. справи 31).

У судовому засіданні 24.05.2011 судовий експерт Біктімірова О.М. надала усне пояснення до висновку судово-економічної експертизи від 22.03.2010 № 2166/24. На питання відповідача, чому не було визначено конкретний перелік первинних документів, які необхідно надати додатково на дослідження по кожному окремому порушенню, судовий експерт Біктімірова О.М. пояснила, що чинним законодавством, яке регулює питання проведення судових експертиз, не передбачено, що експерт повинен у запиті про надання додаткових матеріалів, що необхідні для проведення судово-бухгалтерської експертизи, визначати конкретний перелік первинних документів, які необхідно надати додатково на дослідження по кожному окремому порушенню. Крім того, визначити конкретний перелік таких документів не вбачається можливим з огляду на те, що акт перевірки державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 не містить конкретний повний перелік документів (первинних, бухгалтерського та податкового обліку), на підставі яких встановлені порушення, а згідно із вимогами підпункту 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5, експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, частково довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для часткового задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 22 червня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Ровенькиантрацит» до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання усунути недоліки у акті від 15 січня 2009 року № 8/23/32320704 «Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року», скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих на підставі зазначеного акта перевірки, задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 23 січня 2009 року № 0000072342/0 в частині визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 201051,94 грн., у тому числі 143608,54 грн. - за основним платежем, 57443,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000062342 за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 127610,26 грн.

Скасувати рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000072343 за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5394,00 грн.

Скасувати рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 січня 2009 року № 0000082343 за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 267348,20 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Ровенькиантрацит» (ідентифікаційний код 32320704, місцезнаходження: 94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, буд. 6) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 22 червня 2011 року.

СуддяТ.І. Чернявська

Попередній документ

16546878

Наступний документ

16546880

Інформація про рішення:

№ рішення:	16546879
№ справи:	2а-23099/09/1270
Дата рішення:	17.06.2011
Дата публікації:	05.07.2011
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: