Категорія №8
Іменем України
24 червня 2011 року Справа № 2а-4694/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Островської О.П..,
при секретарі: Ісаєвій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування наказу про призначення перевірки, -
06 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 25.03.2011 року № 565 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПКФ «Дельта» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2001.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ТОВ «ПКФ «Дельта» зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.09.2010 та перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, також є платником податку на додану вартість.
25.03.20011 Ленінською МДПІ у м. Луганську, керуючись п.п. 20.1.4 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, було видано наказ № 565 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011року.
28.03.2011 на підставі службового посвідчення, виданого 27.09.2010 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу зустрічних перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м.Луганську на підставі п.п78.1.4, п.п. 78.1 ст. 78, ст.. 79 ПК України, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 28.03.2011 року № 168/23-37287667. За висновками перевірки втановлено нікчемність угод з контрагентами за січень 2011 року: податкове зобовязання у сумі 2608610 грн. та податковий кредит у сумі 2457963 грн. Другий примірник акту було направлено на адресу позивача супровідним листом № 12879/23 від 28.03.2001 року.
З акту перевірки вбачається, що відповідачем директору позивача направлено запит від 18.03.2011 № 11557/7/23-223 про надання письмого пояснення та засвідчених копій документів щодо здійснення господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань /правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ. В акті також зазначено, що станом на день складання акту, тобто 28.03.2001 року пояснення та документи податкового та бухгалтерського обліку не надані.
Умовою розпочатку перевірки за обставинами п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу є не надання платником пояснень да документального підтвердження на запит ОДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Не переконавшись у отриманні платником запиту та проігнорувавши 10 денний термін для представлення необхідних документів платником, податковим органом, в порушення зазначеної норми видано наказ № 565 від 25.03.2011 року.
Позивач вважає, що наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його видано відповідачем з порушенням встановленого Податковим кодексом України порядку.
На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.29-30), у яких зазначив, що відповідачем проведено перевірку на підставі наказу № 565 від 25.03.2011.
Ленінською МДПІ у м. Луганську направлено до ТОВ «ПКФ «Дельта» запит № 115557/23-223 від 18.01.2011 щодо надання пояснень та документального підтвердження господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту платником ПДВ.
Станом на 28.03.2011 позивачем документи на обов'язковий запит інспекції не надав. Крім того, підприємство до теперішнього часу не звернулося до Ленінської МДПІ та документів не надало.
Позивач просить скасувати наказ на проведення перевірки, але перевірка вже фактично проведена. Отже, на сьогодні відсутня доцільність скасування такого наказу, так як всі дії по виконанню спірного наказу вже виконані, а саме проведена перевірка, зроблені висновки, результати якої оформлені актом перевірки.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єктам владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - податкові повідомлення-рішення, саме вони мають вплив на його права та обов'язки. Виходячи із завдань КАС України про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на сонові законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів.
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях.
Представником відповідача на вимогу суду не надано письмового підтвердження отримання позивачем запиту від 18.03.2011 № 11557/7/23-223.
Відповідно до ч.5 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З огляду на вищевикладене, а також на те, що представником відповідача на пропозицію суду не надано відповідних доказів, суд вважає за потрібне вирішити справу на основі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «ПКФ «Дельта» зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.09.2010 (код ЄДРПОУ37287667) та перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську з 27.09.2010 року, також є платником податку на додану вартість.
25.03.20011 Ленінською МДПІ у м. Луганську, керуючись п.п. 20.1.4 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, було видано наказ № 565 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011року (а.с.23).
28.03.2011 на підставі службового посвідчення, виданого 27.09.2010 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу зустрічних перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м.Луганську на підставі п.п78.1.4, п.п. 78.1 ст. 78, ст.. 79 ПК України, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 28.03.2011 року № 168/23-37287667 (а.с.11-22).
Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ПКФ «Дельта» :
враховуючи те, що у ТОВ «ПКФ «Дельта» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутня матеріальна база, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до ч.1, ч.5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України, угоди з контрагентами за січень 2011 року мають ознаки нікчемності: податкове зобов'язання в сумі 2608 610 грн., податковий кредит у сумі 2457963 грн.
На підставі акта перевірки від 28.03.2011 року № 168/23-37287667 за встановлені перевіркою порушення, Ленінською МДПІ у м. Луганську податкове повідомлення-рішення не приймалося.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
Стаття 10 Закону № 509 визначає, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України та інше.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби, зокрема, мають право:
20.1.1. запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);
20.1.3. одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, комерційних банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;
20.1.4. проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;
20.1.6. для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.
Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (надалі - Порядок № 1245). Порядок № 1245 визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст.78 ПК України.
Так, відповідно до п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України);
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлено ст.79 ПК України.
Так п.79.1 ст.79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як зазначено в акті перевірки управлінням податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську директору ТОВ «ПКФ «Дельта» направлено запит від 18.03.2011 № 11557/7/23-223, щодо здійснення господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань / правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ та їх документальне підтвердження. Підприємством пояснення та засвідчені копії документів не надані (а.с.11).
На підтвердження надіслання запиту від 18.03.2011 № 11557/7/23-223 представником відповідача у судовому засіданні надано запит про надання пояснень та документів.
Разом з тим, представником відповідача не надано суду документального підтвердження отримання позивачем такого запиту та не надіслання пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.
З огляду на те, що підставою для здійснення позапланової документальної невиїзної перевірки є ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, як про це зазначено у п.78.1 ст.78 ПК України, а також те, що відповідач взагалі не переконався у тому, чи отримано ТОВ «ПКФ «Дельта» запит від 18.03.2011 № 11557/7/23-223, суд приходить до висновку, що відповідачем наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 565 від 25.03.2011 прийнято з порушенням ст.ст.78, 79 ПК України за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки, а відповідно підстав для прийняття цього наказу.
Крім того, як встановлено у судовому засіданні, підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами, наказ про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки № 565 від 25.03.2011 про проведення перевірки, позивачу не надсилався.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що винесення керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки за відсутності підстав для його винесення порушують права позивача як платника податків, оскільки фактично Ленінською МДПІ у м. Луганську позбавлено ТОВ «ПКФ «Дельта» таких прав:
- бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України);
- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 ПК України).
Крім того, недотримання вимог п.78.1 ст.78 ПК України щодо порядку надіслання запиту, винесення керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки за відсутності підстав для його винесення, не надіслання ТОВ «ПКФ «Дельта» наказу про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки привело до того, що платник податків був позбавлений можливості надати до податкового органу документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Зазначені документи були надані в судовому засіданні на вимогу суду. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував, що при здійсненні перевірки ці документи не досліджувалися та не враховувалися.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи представника відповідача про те, що позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права, судом до уваги не беруться з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Рішення керівника органу державної податкової служби, оформлене наказом про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки, відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України є одним з документів, за умови надіслання якого платнику податків до початку перевірки рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку податковий орган має право приступити до проведення перевірки.
Отже, з викладеного вбачається, що видання керівником органу державної податкової служби наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому такий наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що, оскільки судове рішення ухвалене на користь особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 29 червня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування наказу про призначення перевірки, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 565 від 25.03.2011 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки» Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» (код ЄДРПОУ 37287667) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 29 червня 2011 року.
СуддяО.П. Островська