Категорія 14
Ухвала
Про закриття провадження у справi
25 травня 2011 року Справа № 2а-2506/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ірметової О.В.
Судді: Борзаниці С.В.
Судді: Смішливої Т.В.
при секретарі Вівдюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Луганського міського управління УМВС України в Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Луганське міське управління ЛМУ УМВС України в Луганській області, оперуповноважений ВДСБЕЗ ЛМУ УМВС України в Луганській області Тракалюк Н.П., оперуповноважений ВДСБЕЗ ЛМУ УМВС України в Луганській області Кучеров А.А. про визнання протиправними дій суб'єктів владних повноважень -
28 березня 2011 року з Донецького апеляційного адміністративного суду повернулася вказана справа для продовження розгляду.
В обґрунтування уточнених позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що 22.12.2010 на підставі направлення, зареєстрованого за №2076 від 21.12.2010 була самовільно розпочата та здійснена перевірка господарської діяльності магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_1. За результатами незаконної перевірки працівниками ВДСБЕЗ ЛМУ УМВС України в Луганській області було складено протокол огляду від 22.12.2010, яким незаконно було вилучено 16 мішків одиниць товару. Позивач вважає дії працівників ВДСБЕЗ ЛМУ УМВС України в Луганській області протиправними, з порушенням наданих відповідачу повноважень та незаконними з огляду на те, що перевірка була здійснена у відсутність власника суб'єкту господарювання, вказані в направленні перевірки підстави для проведення перевірки та мета перевірки не відповідають повноваженням ВДСБЕЗ, зазначеним у Законі України «Про міліцію» та Положення про державну службу боротьби з економічною злочинністю. Крім того, позивач зазначив, що під час проведення перевірки протокол огляду був складений з порушенням встановленої процесуальної форми та незаконно. Також позивач посилався, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2010 №502 був накладений мароторій на проведення перевірок на період 2010 року.
Під час судового засідання представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, яким просив закрити провадження у справі, оскільки відповідачем було проведено слідчу дію в рамках КПК України та складено відповідний протокол. Таким чином представник відповідача вважає, що розгляд даного спору не відноситься до компетенції адміністративних судів.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі.
Заслухавши пояснення представників відповідача, думку представника позивача щодо закриття провадження у справі, суд дійшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 21.12.2010 за підписом начальна ЛМУ УМВС України в Луганській області Ковальчука О.А. було оформлено направлення №2076 на перевірку суб'єкта господарської діяльності ПП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), в якому зазначено, що перевірки проводиться з
21.12.2010 по 31.12.2010, метою перевірки були законність здійснення господарської діяльності, перевірки наявності ліцензії, дотримання ліцензійних умов, законності використання програмного забезпечення, наявності дозволів місцевих органів влади на надання послуг або здійснення господарської діяльності, легалізація трудових відносин. Перевірка здійснюється на підставі інформації, зареєстрованої у встановленому Законом порядку, доручення Президента Ураїни ПР НР 1-1/2007 від 07.05.2009, Положення «Про Державну службу боротьби з економічною злочинністю», Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про авторські та суміжні права» (а.с.28).
22 грудня 2010 року оперуповноваженим ВДСБЕЗ ЛМУ УМВС України в Луганській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_6 було складено протокол огляду місця події (а.с.29-36).
30 грудня 2010 року оперуповноваженим ВДСБЕЗ ЛМУ УМВС України в Луганській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_7 була прийнята постанова №1234/2010 про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.202 КК України за матеріалами перевірки ПП ОСОБА_2
Зазначеною постановою встановлено, що 22.12.2010 відділом ВДСБЕЗ ЛМУ УМВС України в Луганській області в ході проведення оперативно-профілактичного відпрацювання М.Луганська був встановлений та задокументований факт незаконного здійснення господарської діяльності гр.. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який здійснював реалізацію одягу відомих торгових брендів з ознаками контрафакності в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
Також в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи зазначено, що остаточне рішення буде прийнято після отримання відповідей на запити з виконавчого комітету Луганської міської ради та після отримання довідок про спричинення матеріальних збитків фірмам «Ас1іс1а$» та «Рита».
З листа ЛМУ УМВС України від 11.05.2011 №38/4-7432 на запит суду від
27.04.2011 вбачається, що підставою для видачі направлення на перевірку суб'єкта господарської діяльності ПП ОСОБА_2 є оперативна інформація, яка зареєстрована в установленому Законом порядку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1561 від 02.10.2003 «Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях». Зазначена інформація отримана у порядку ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та має гриф таємності.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
При вирішенні питання про визначення судової юрисдикції щодо вирішення справ за скаргами (позовними заявами) на рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури слід виходити з такого.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.1 Положення про державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 №510 (далі - Положення про службу), Державна служба боротьби з економічною злочинністю є складовою частиною кримінальної міліції системи МВС.
Згідно з п.3 Положення про службу Головними завданнями Державної служби боротьби з економічною злочинністю є:
своєчасне припинення злочинів у галузі економіки та запобігання їм; аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасне інформування про них органів виконавчої влади;
виявлення та припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності;
виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень у галузі економіки, та вжиття заходів до їх усунення
Відповідно до п.5 Положення про службу Підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом. Зокрема, за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю мають право:
1) безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності (крім іноземних дипломатичних представництв), до виробничих приміщень, складів, сховищ, що використовуються громадянами для заняття підприємництвом;
2) проводити за участю власника, його представників огляд виробничих, складських, торговельних, службових приміщень, транспортних засобів та інших місць зберігання майна і його використання;
3) вилучати необхідні матеріали про кредитні та фінансові операції, матеріальні цінності, кошти, а також сировину і продукцію в установленому законодавством порядку; опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей і товарно-матеріальних цінностей;
4) проводити контрольні закупки;
5) вимагати обов'язкового проведення перевірок, інвентаризацій та ревізій виробничої та фінансової діяльності підприємств, установ і організацій; одержувати від посадових і матеріально-відповідальних осіб відомості й пояснення про факти порушення законодавства;
6) вилучати у громадян і посадових осіб документи, що мають ознаки підроблення, а також речі, предмети і речовини, які вилучені з цивільного обігу і
перебувають у громадян без спеціального дозволу, а також безгосподарне майно і в установленому порядку вирішувати питання про його подальшу належність;
7) одержувати безкоштовно від підприємств, установ, організацій і громадян інформацію, за винятком випадків, коли законом встановлений спеціальний порядок її одержання;
8) перевіряти у міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів і матеріальних цінностей;
9) проводити перевірку фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування);
10) залучати для здійснення ревізій і перевірок працівників Державної контрольно-ревізійної служби, фахівців відповідних міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій;
11) одержувати в установленому порядку від Національного банку та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що перевіряються, а від інших підприємств і організацій незалежно від форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами і організаціями.
Статтею 11 Закону України «Про міліцію» встановлені права міліції при виконанні покладених на неї обов'язків, зокрема перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію; проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства; вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.
Органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.
Першочергові оперативно-розшукові заходи та невідкладні слідчі дії передбачають огляд місця події з метою отримання первинної інформації про злочин і осіб, які до нього причетні, та визначення напрямків оперативного пошуку злочинців.
З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю мають право за умови наявності належним чином оформленого направлення на перевірку проводити перевірки суб'єктів господарської діяльності щодо виявлення та припинення фактів економічних злочинів. Дії працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю щодо виявлення та припинення фактів економічних злочинів здійснюються в межах Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», тобто здійснюються слідчі дії, які можуть бути оскаржені в порядку кримінально-процесуального судочинства.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльності» нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняними до них прокурорами та їх заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками та прокурорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України та прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Прокурор в межах своєї компетенції перевіряє скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами; вживає заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності і щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності.
Крім того, судом встановлено, що за результатами перевірки посадовою особою органу дізнання було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Порядок оскарження зазначної постанови прямо передбачено статтею 236-1 КПК України.
Згідно з ч.З ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;
Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що діючим законодавством встановлено інший порядок оскарження дій, відносно яких подано позов, аніж в порядку адміністративного судочинства, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 17, 157, 160, 165 КАС України суд, -
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Луганського міського управління УМВС України в Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Луганське міське управління ЛМУ УМВС України в Луганській області, оперуповноважений ВДСБЕЗ ЛМУ УМВС України в Луганській області Тракалюк Н.П., оперуповноважений ВДСБЕЗ ЛМУ УМВС України в Луганській області Кучеров А.А. про визнання протиправними дій суб'єктів владних повноважень в частині визнання протиправними дії Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Луганського міського управління УМВС України в Луганській області, проведення перевірки магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Головуючий суддяО.В. Ірметова
суддя
суддяТ.В. Смішлива С.В. Борзаниця