категорія №8
Іменем України
21 червня 2011 року Справа № 2а-4152/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Прудника С.В.,
Судді: Ірметової О.В.,
Судді: Лагутіна А.А.,
при секретарі: Шматковій Д.О.,
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 18.05.11 № б/н),
представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 18.05.11 № б/н),
представника відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 27.05.11 № 30),
представника відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 07.04.11 № 10-6017/1398)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Іфорас” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій та скасування рішення №221 від 13.05.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,-
23 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Іфорас” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій та скасування рішення №221 від 13.05.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “Іфорас” надійшло рішення №221 від 13.05.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю “Іфорас”.
Рішення було винесено на основі висновку комісії, створеною відповідно до розпорядження Ленінської МДПІ у м. Луганську №403 від 08.05.2008, якою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Іфорас” подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має розміри податкової заборгованості з податку на додану вартість на дату складення рішення 0,00 грн.
Позивач не погоджується з даним висновком, оскільки ТОВ “Іфорас” за грудень, листопад, жовтень 2010 року подавало податкові декларації з податку на додану вартість в яких була відображена господарська діяльність підприємства та вказані податкові зобов'язання.
Просить суд визнати протиправними дії відповідача, скасувати рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську № 221 від 13.05.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю “Іфорас” .
У відповідність до п. 183.12 Податкового Кодексу України, центральний державний орган податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку, у зв'язку з чим 01 червня 2011 року в судовому засіданні представник позивача надав заяву про залучення співвідповідача по справі Державну податкову адміністрацію України на підставі чого, було залучено в якості другого відповідача по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Іфорас” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та скасування рішення №221 від 13.05.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Державну податкову адміністрацію України.
14 червня 2011 року в судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог в яких просив зобов'язати Державну податкову адміністрацію України відновити свідоцтва платника податку на додану вартість №100287546, видане свідоцтво платника ПДВ №100287546 на бланку 2-ПДВ серія НБ №246406 дата початку дії 19.06.2010 року з дати його анулювання тобто з 13.05.2011.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити позов.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на таке.
Анулювання реєстрації платника податку на підставі, визначеній ст. 184, п. 184.2 Податкового кодексу України може здійснюватися за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Згідно ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Підпунктом “г”цього пункту передбачено, що виключення з реєстру платників податку відбувається у разі, якщо протягом 12 послідовних податкових місяців платник не подає органу ДПС декларації з податку на додану вартість або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту. Протягом 12 послідовних податкових місяців товариство з обмеженою відповідальністю “Іфорас” подавало податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту. Оскільки на ТОВ “Іфорас” відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Саме ці факти і є підставою для винесення рішення №221 від 23.05.2011 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ “Іфорас”. На підставі вищевикладеного представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”встановлено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно п. 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Порядок реєстрації платника податку на додану вартість визначено статтею 183 Податкового кодексу України.
Згідно п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідно п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
Постачанням товарів також вважаються:
а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;
б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;
в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сумм податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);
г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;
ґ) умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом;
д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;
е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Згідно п. 184.5 статті 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.
Згідно п. 184.10 статті 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи товариство з обмеженою відповідальністю “Іфорас” зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.06.2009 та включено до ЄДРПОУ за номером 36561549 про що видано свідоцтво серії А00 № 479142 (а.с. 6-7).
13 травня 2011 року Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято рішення № 221 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю “Іфорас”, у зв'язку з подачею платником податкових декларацій з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0, 00 грн. (а.с. 131).
Згідно п. 4 розділу V Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 25.01.2011 року за № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за N 197/18935 (далі - Порядок заповнення податкової звітності з податку на додану вартість) до Податкового кредиту включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, імпортованих товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Податкового Кодексу за межами митної території України, окремо за напрямами використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).
Відповідно до п.п.4.2. п.4 розділу V Порядку заповнення податкової вітності з податку на додану вартість у рядку 12.2 податкової звітності вказується обсяг ввезення (імпорту)товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Податкового Кодексу України (тільки для підприємств суднобудівної промисловості. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі оплачені.
Відповідно до п.п.4.3. п.4 розділу V Порядку заповнення податкової вітності з податку на додану вартість у рядку 14 податкової звітності (колонка А) вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, обсяг імпорту товарів та необоротних активів та обсяг отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для використання у господарській діяльності, з податком на додану вартість (рядок 14.1) та без податку на додану вартість (рядок 14.2).
Згідно із пунктом 3.1. розділу V у рядках 1 - 6 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), та обсяги постачання, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та ті, що не оподатковуються у зв'язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу або постачання послуг за межами митної території України.
При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу Податкового кодексу України та значення терміна «постачання послуг» відповідно до вимог підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу 1 зазначеного кодексу.
З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що саме рядки (1-6; 12,2; 14.1; 14.2) свідчать про придбання або постачання товарів, що надають право податковому органу дійти висновку про анулювання свідоцтва платника ПДВ.
Як вбачається із матеріалів справи, за період з березня 2010 року по березень 2011 року позивачем подавались податкові декларації з ПДВ до Ленінської МДПІ у м. Луганську, в яких були відображені суми податкового кредиту, внаслідок сплати ПДВ у вартості отриманої продукції та послуг та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (а.с. 20-21,29-30,37-38,45-46,53-54,61-62,69-70,77-78,85-86,94-95,102-103,110-111,118-119,126-127).
Таким чином висновок відповідача про те, що позивачем було подано до податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду березень 2010 року -березень 2011 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0, 00 грн. є безпідставним, оскільки він спростовується встановленими у судовому засіданні обставинами та наданими представниками позивача доказами.
Отже, суд вважає, що позивачем було доведено та надано суду належні докази щодо своєчасного декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з березня 2010 року по березень 2011 року, а тому відповідачем неправомірно було прийнято рішення № 221 від 13.05.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю “Іфорас” з підстав, визначених п. 184.1 статті 184 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ “Іфорас” при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією №2100541 від 20.05.2011 (а.с.2), тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 21.06.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 24.06.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Іфорас” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій та скасування рішення №221 від 13.05.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість задовольнити.
Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо винесення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №221 від 13.05.2011.
Скасувати рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №221 від 13.05.2011.
Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України відновити свідоцтво платника податку на додану вартість № 100287546, видане свідоцтво платника ПДВ № 100287546 на бланку 2-ПДВ серія НБ № 246406 дата початку дії 19.06.2010 року з дати його анулювання тобто з 13.05.2011 року
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Іфорас” судовий збір у розмірі 3,40 (три грн. 40 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 24 червня 2011 року.
Головуючий суддяС.В. Прудник
суддя
суддяО.В. Ірметова А.А. Лагутін