Україна
17 червня 2011 року Справа № 2а-1544/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Сагуна А.В.;
при секретарі -Мітіній І. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту Гайворонська ОДПІ), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00005/1710/0 від 22.04.2010 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення ґрунтується на безпідставних висновках перевірки, яка, крім того, проведена з порушеннями вимог чинного законодавства.
Позивач стверджує, що перед початком проведення перевірки йому направлення не надавалось, розписку про отримання направлення підписано не ним.
Сама перевірка проведена у приміщенні податкового органу без його участі, чим порушено його право на безпосередню участь у проведенні перевірки та дачі пояснень по виявлених фактах.
В ході перевірки первинні бухгалтерські документи не перевірялись, висновки перевірки ґрунтуються лише на даних податкового обліку, наявних у відповідача, а тому висновки не можуть вважатись обґрунтованими.
Також, при виявленні непідтверджених, на думку відповідача, витрат нарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності проведено з порушенням ч.2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” та Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. №12, щодо врахування нормативно встановлених витрат при обрахунку сум оподатковуваних доходів.
Гайворонська ОДПІ у своїх письмових запереченнях просила у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Гайворонська ОДПІ проведення перевірки у приміщенні органу податкової служби мотивувало відсутністю у ЄДРПОУ зазначення повної адреси позивача, а саме не зазначено номер житлового будинку, квартири. При проведенні перевірки позивачем не підтверджено показники відображенні у деклараціях щодо валових витрат, зокрема не надано було книгу обліку доходів і витрат та інші первинні бухгалтерські документи.
В судовому засідання позивач та його представник підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві. Також, позивач додатково пояснив, що 26 березня 2010 року він заходив до приміщення податкового органу, де йому надавалось повідомлення про проведення перевірки, однак він відмовився підписувати будь-які документи, вказавши на те, що документи буде отримувати по почті.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Також, пояснили, що кримінальна справа на позивача відкрита по факту несплати податків по господарських операціях з трьома контрагентами за період квітня -червня 2008 року, а тому бухгалтерські документи за 2008-2009 роки повинні зберігатись у позивача.
Заслухавши представників сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративного позов належить задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 09.10.2001 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та 10.10.2001 р. взятий на податковий облік Ульяновським відділенням Гайворонської МДПІ (а. с. 9. 10).
17.03.10р. ОСОБА_1 отримав повідомлення Ульяновського відділення Гайворонської МДПІ №8 про проведення виїзної планової документальної перевірки, в період з 26.03.10р. по 09.04.10р., де зазначено про необхідність у цей термін надати всі необхідні документи, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів (а.с.21).
З 26.03.2010р. по 09.04.2010р. Ульяновським відділенням Гайворонської МДПІ проведено планову документальну перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., про що складено акт №4/1710/НОМЕР_1 від 14.04.2010 року (а. с. 10-20). Як слідує з акту відповідачем було проведено виїзну перевірку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Аналогічні вимоги містить п. 2 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 року № 817/98 - проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності.
Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 11.06.2004р. № 326, (чинного на час виникнення правовідносин) органи державної податкової служби можуть також запрошувати платників податків для проведення перевірки до органу державної податкової служби. Документальна перевірка може проводитися у приміщенні податкового органу за бажанням платника податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються фізичним особам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин, а також місцезнаходження проведення перевірки..
Як встановлено в судовому засіданні перевірка проводилась у приміщенні Ульяновського відділення Гайворонської МДПІ, а тому перевірка не може вважатись виїзною. Позивач у судовому засіданні пояснив, що 26 березня 2010 року він з'явився до Ульяновського відділення Гайворонської МДПІ на виклик по телефону. При цьому, представники відповідача проведення перевірки у приміщенні органу податкової служби обґрунтували відсутністю у них відомостей про точне місце проживання позивача. Однак, суд вважає такі посилання безпідставними, оскільки в листі позивача від 26.03.2010 року №3 ним зазначено свою повну адресу: вул. Калініна, 19, с. Калинів Брід, Ульянівський район, Кіровоградська область, 26430 (а. с. 22).
Відповідно до ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
Ненадання цього документу платнику податків або його надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової виїзної перевірки.
Як вбачається з акту перевірки, планова виїзна документальна перевірка проведена на підставі направлення №10 від 26.03.2010 р. (а. с. 125).
Згідно висновку судового експерта Краснопольського Р.С. науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Кіровоградській області від 26.01.2011р. №487, рукописні записи у розписці №10/1700 від імені ОСОБА_1 від 26.03.2010р., виконані не ОСОБА_1, а іншою особою; досліджуваний підпис в графі “підпис”в розписці №10/1700, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його підпису; рукописні записи у розписці №10/1700 від ОСОБА_1 від 26.03.2010р. та направленні 310/700 від 26.03.2010року, виконані однією особою (а.с.120-126).
У той же час як пояснили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вони працюють в Ульяновському відділенні Гайворонської МДПІ в одному кабінеті. 26.03.2010 року ОСОБА_1 зайшов до їхнього кабінету, де завідуюча сектором вручила йому направлення. Позивач послався на необхідність консультації, взяв документ і вийшов з кабінету. Через 10-15 хвилин він повернувся із підписаним направленням.
В свою чергу позивач у судовому засіданні визнав, що 26.03.2010 року він дійсно з'явився до Ульяновського відділенні Гайворонської МДПІ за телефонним викликом. Йому пропонувалося підписати направлення на проведення перевірки, однак він відмовився, пославшись на необхідність направлення документів поштою.
Таким чином, суд, дійшов висновку, що позивач особисто не підписував розписку про отримання направлення, однак органом податкової служби були вчиненні передбачені законом дії щодо надання позивачу під підпис направлення на проведення перевірки.
З огляду на зазначене, суд перевіривши законність процедури перевірки дійшов висновку, що вона проведена з окремими порушеннями, зокрема щодо місця її проведення, однак ці порушення не вплинули на її результати.
Згідно акту в ході перевірки виявлено порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”, у зв'язку із чим податковим повідомленням-рішенням №00005/1710/0 від 22.05.2010 року донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 7 059 510 грн. (а. с. 23).
Як слідує з акту перевірки порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” виявилось у тому, що, на думку, податкового органу позивачем при декларуванні валових витрат за 2008-2009 роки було завищено суми валових витрат на 47063397 грн., в результаті чого занижено зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 7059509,55 грн.
Позиція податкового органу про завищення валових витрат ґрунтується на відсутності надання позивачем для перевірки бухгалтерських документів на підтвердження задекларованих за 2008-2009 роки сум валових витрат. В свою чергу, ФОП ОСОБА_1 листом від 26.03.2010 року №3 повідомив Ульяновське відділення Гайворонської МДПІ, що всі необхідні документи для підтвердження даних податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів надати він не може, оскільки документи, які свідчать про фінансову-господарську діяльність, були вилучені працівниками Кіровоградської податкової міліції, де вони знаходяться по даний час не відомо. Актів вилучення та інших документів, які підтверджують це вилучення працівники міліції не залишили та не виписували (а.с.22).
У судовому засіданні позивач пояснив, що при розслідуванні кримінальної справи у нього було вилучено сумку з бухгалтерськими документами, в тому числі і за перевіряємий період.
Згідно наданих прокуратурою Гайворонського району Кіровоградської області документів з наглядового провадження дійсно 25.05.2009 року відносно ОСОБА_1 СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України. В ході розслідування справи проводився обшук домоволодіння позивача, розташованого по АДРЕСА_1, в ході якого вилучались окремі бухгалтерські документи переважно за 2007 рік та окремі документи за 2008 рік (а. с. 198-235). У наданих матеріалах дані про вилучення документів за 2009 рік відсутні. Крім того, як слідує з обвинувального висновку позивачу обвинувачення пред'явлено по фактах які мали місце у період січня-квітня 2008 року.
Крім того, фізична особа-підприємець має вести книгу обліку доходів і витрат за формою відповідно додатку №10 до Інструкції про оподаткування фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. №12. Згідно матеріалів наглядового провадження така книга не вилучалась, до органу податкової служби та до суду її також надано не було.
Зазначені обставини ставлять під сумнів доводи позивача про неможливість надання під час перевірки бухгалтерських документів, зокрема за 2009 рік.
В свою чергу, у відповідності до п 4.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин) якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.
За непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.
Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.
У відповідності до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Частиною 2 пункту 13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. №12, передбачено, що загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N 6 до цієї Інструкції.
В порушення зазначених положень відповідач при обрахунку бази оподаткування та нарахуванні податкових зобов'язань не врахував нормативно визначені у додатку N 6 до вказаної Інструкції розміри валових витрат, взявши суми витрат за 0 грн. (а. с. 13).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене суд, перевіривши згідно вимог ч. 3 ст. 2 КАС України оскаржувані податкове повідомлення-рішення дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципу законності, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Так як, судове рішення ухвалене частково на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 3,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Ульянівського відділення Гайворонської МДПІ №00005/1710/0 від 22 квітня 2010 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду А. В. Сагун