справа № 0670/2407/11
категорія 8.2.1
23 травня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Приватного підприємця-фізичної особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Андрушівському районі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішеня,-
встановив:
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Андрушівському районі від 28.01.2011 року № 0000061701/0, як таке, що винесено з порушенням діючого законодавства, оскільки придбаний ним товар в повному обсязі використовувався в господарських операціях.
Згідно заяви, позивач просить розглянути справу без участі його представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з"явилися, хоча були повідомлени про дату, час та місце судового розгляду належним чином, позивач просить розглянути справу за відсутності його представника, потреби заслуховувати свідків чи експертів відсутні, справа розглядається у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до висновків акту від 19.01.2011 року № 5/17/НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1) за період діяльності з 01.09.2009р. по 30.09.2010р.", порушено п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 30303,00 грн., в тому числі: липень 2010 року - 9368 грн., серпень 2010 року - 5935 грн., вересень 2010 року - 15000 грн.
У вказаному акті перевірки зазначено, що за період, що перевірявся, платником податку завищено податковий кредит на 15303 грн. внаслідок не використання придбаного товару (бензину) у оподатковуваних операціях при веденні господарської діяльності; при веденні господарської діяльності платником у оподатковуваних операціях не використані придбані алкогольні напої та тютюнові вироби на суму 90242 грн., внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на 15000 грн. в період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року ОСОБА_1 здійснював такі види діяльності: - роздрібна торгівля паливно-мастильними матеріалами; - роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2011 року № 0000061701/0, яким позивачу збільшено суму податкового зобов"язання з податку на додану вартістьна 37879 грн. (за основним платежем - 30303 грн., за штрафними санкціями - 7576 грн.). При цьому відповідач керувався вимогами п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз.2 п. 123.1 ст. 123 ПК України.
Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів, що придбані бензін, алкогольні напої та тютюнові вироби не використовувались позивачем в господарської діяльності, тим більш, якщо враховувати, що в перівіряємий період останній здійснював діяльність пов"язану з роздрібною торгівлею саме цими товарами.
Посилання відповідача в своїх запереченнях на те, що позивачем "відповідно РРО оприходувався не весь закуплений товар, а отже до податкового кредиту слід було відносити суму ПДВ з вартості тільки оприходуваного товару, який в подальшому мав оприходуватись", суд вважає необгрунтованими, тому що діючим законодавством не передбачено обов"язку фізичної особи-підприємця оприбутковувати придбаний товар по РРО.
Крім того, суд вважає неправомірним застосування при винесенні оскаржуваного рішення абз.2 п. 123.1 ст. 123 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, оскільки спірні взаємовідносини мали місце до вказаної дати, а відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Андрушівському районі від 28.01.2011 року № 0000061701/0.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк