06 червня 2011 р. Справа № 2а-14275/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Кайстро О.М.,
за участі:
представника позивача Шевченка А.К.,
представників відповідача Решетніка О.Ю., Романюхи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпостач” до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрпостач” (далі - ТОВ „Укрпостач”, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Верхньодніпровська ОДПІ, відповідач), в якій просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0001872300/0 (від 22.06.2010 року №0001872300/1, від 30.08.2010 року № 0001872300/2 в залишковій частині після його зменшення рішенням від 11.08.2010 року № 21536/10/25-008 заступника голови Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області О.А.Шелудько «Про результати розгляду скарг» та від 01.11.2010 року № 0001872300/3).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що актом перевірки встановлено завищення валових витрат на суму 37894 грн., які кваліфікуються як валові витрати, не підтверджені відповідними документами, в дійсності віднесені до валових витрат в 3 кварталі 2008 р. згідно первинних документів, що є в наявності та пред'явлені перевіряючим. 18.10.2004 р. ТОВ «Укрпостач» уклало контракт № 00365 з МП «Сельхозтехніка» на імпорт 2527 ковдр ватяних полуторних по ціні 11000 узбецьких сум за 1 шт. на суму 27797000 узб. сум або 26662,51 дол. США. На виконання вказаного контракту ТОВ «Укрпостач» перерахувало передоплату МП «Сельхозтехніка» 17.03.2004 р. в сумі 23134,79 грн., 16.04.2004 р. в сумі 48879,60 грн., 01.04.2005 р. в сумі 69775,48 грн. Товар за вказаним контрактом на адресу позивача не надійшов. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2005 р. позов ТОВ «Укрпостач» про стягнення коштів з МП «Сельхозтехніка» задоволено у повному обсязі. Господарським судом Хорезмської області Республіки Узбекистан видано виконавчий лист 11.05.2006 р. про примусове стягнення з МП «Сельхозтехніка» заборгованості в сумі 27797000 узб. сум., який пред'явлено до примусового виконання, проте грошові кошти на адресу стягувача не надійшли у зв'язку з відсутності активів у боржника. Станом на 01.01.2009 р. ТОВ «Укрпостач» було списано дебіторську заборгованість на підставі п.5.1., п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (далі - Закон №334). Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні, надали суду письмові заперечення (а.с.80-82), в яких зазначили, що внаслідок порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334, позивачем у 3 кв. 2008 р. завищено валові витрати на суму, яка не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковій ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 року) у розмірі 37894,00 грн., що призвело до донарахування податку на прибуток в сумі 9473,50 грн. Позивачем були надані документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій у 2006 році, тобто раніше перевіряємого періоду. За наслідками попередньої перевірки за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. складено акт від 20.06.2007 № 324/230-32570387. Зауважень, заперечень та скарг за результатами попередньої перевірки з боку ТОВ «Укрпостач» до Верхньодніпровської ОДПІ не надходило. В порушення п. 1.32 ст. 1, п.5.1 ст. 5, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону №334, у IV кв. 2008 р. позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат дебіторську заборгованість в сумі 153662,00 грн., яка виникла за імпортним контрактом від 18.10.2004 р. №00365, укладеним з МП «Сельхозтехника» (Республіка Узбекистан). На виконання умов контракту позивач перерахував на користь нерезидента грошові кошти, проте товар від нерезидента не надійшов. Відповідно до листа ДПА України від 10.12.2008 р. №25807/7/15-0, яке є податковим роз'ясненням, неодноразове направлення претензій та подання позову до суду не є заходом по стягненню заборгованості, а є лише заходом врегулювання спору. Тобто, звернення до суду або неодноразове направлення претензій не с достатньою підставою застосування п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону №334. У разі, якщо у підприємства рахується дебіторська заборгованість, визнана судом, та по якій є повідомлення державного виконавця про неможливість виконання рішення, то після закінчення терміну позовної давності з моменту визнання судом заборгованості або після банкрутства чи ліквідації боржника така заборгованість відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону №334 є безнадійною і відповідно до п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону №334 така заборгованість відноситься і складу валових витрат у частині, що не була віднесена до валових витрат раніше. З огляду на наведене, за даною операцією контролюючим органом обґрунтовано не визнано суму списаної заборгованості у складі валових витрат товариства та донараховано податок на прибуток в сумі 38415,50 грн.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що Верхньодніпровською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ „Укрпостач” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. За наслідками перевірки 11.05.2010 року відповідачем складено акт №127/230-32570387 (а.с.5-22), в якому, крім інших порушень, встановлено порушення позивачем п.1.32, п.5.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4., п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5, п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону №334, в результаті чого за перевірений період занижено податок на прибуток у сумі 50804 грн., у тому числі: за 1 кв. 2007 р. у сумі 240 грн., за 2 кв. 2007 р. - 240 грн., за 3 кв. 2007 р. - 240 грн., за 4 кв. 2007 р. - 240 грн.,, за І кв. 2008 р. - 240 грн., за 2 кв. 2008 р. - 240 грн., за 3 кв. 2008 р. - 9714 грн., за 4 кв.2008 р. - 38690 грн., за 1 кв.2009 р. - 240 грн., за 2 кв. 2009 р. - 240 грн., за 3 кв. 2009 р. - 240 грн., за 4 кв. 2009 р. - 240 грн.
25.05.2010 р. на підставі акту перевірки Верхньодніпровською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001872300/0, яким ТОВ „Укрпостач” визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 76206,00 грн., в тому числі за основним платежем - 50804,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25402,00 грн. (а.с.26).
04.06.2010 р. позивачем в порядку апеляційного узгодження оскаржено податкове повідомлення-рішення шляхом подання до відповідача первинної скарги (а.с.30-31).
22.06.2010 р. за наслідком розгляду первинної скарги, відповідачем прийнято рішення №11469/10/23-007, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с.32-34).
22.06.2010 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001872300/1, яким ТОВ „Укрпостач” визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 76206,00 грн., в тому числі за основним платежем - 50804,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25402,00 грн. (а.с.27).
07.07.2010 р. позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення шляхом подання повторної скарги до ДПА в Дніпропетровській області (а.с.35-36).
11.08.2010 р. за наслідком розгляду повторної скарги, ДПА в Дніпропетровській області прийнято рішення №21536/10/25-008, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ від 25.05.2010 р. №0001872300/0 (від 22.06.2010 р. №0001872300/1) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток частково в сумі 4371,00 грн. та в цій частині - рішення від 22.06.2010 р. № 11469/10/23-007 про результати розгляду первинної скарги; в іншій частині зазначені рішення залишені без змін, а повторна скарга ТОВ «Укрпостач» - без задоволення (а.с.37-40).
30.08.2010 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001872300/2, яким ТОВ „Укрпостач” визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 71835,00 грн., в тому числі за основним платежем - 47890,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23945,00 грн.(а.с.28).
20.08.2010 р. позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення шляхом подання повторної скарги до ДПА України (а.с.41-43).
21.10.2010 р. за наслідком розгляду повторної скарги, ДПА України прийнято рішення №11039/6/25-0115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ від 25.05.2010 р. №0001872300/0, з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області від 11.08.2010 р. №21536/10/25-008, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги (податкове повідомлення-рішення від 30.08.2010 р. №0001872300/2), а скаргу - без задоволення (а.с.44-46).
01.11.2010 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001872300/3, яким ТОВ „Укрпостач” визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 71835,00 грн., в тому числі за основним платежем - 47890,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23945,00 грн.(а.с.29).
Отже, звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач не погоджується з визначенням податкових зобов'язань з податку на прибуток в загальному розмірі 71835,00 грн., в тому числі за основним платежем - 47890,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23945,00 грн., донарахованих внаслідок:
- завищення позивачем валових витрат у 3 кв. 2008 р., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (рядок 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2008 р.) у розмірі 37894,00 грн. (а.с.8 зв.);
- безпідставного віднесення позивачем до валових витрат у 4 кв. 2008 р. „дебіторську заборгованість” по МП „Сільгосптехніка” (Республіка Узбекистан) у сумі 153662,00 грн. (а.с.9-10).
В судовому засіданні встановлено, що позивачем в декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2008 р. (а.с.105-106) в рядку 04.1 відображено витрати на придбання товарів у загальному розмірі 255952 грн. Згідно акту перевірки, вказаний показник, підтверджений документами бухгалтерського обліку, склав 218058 грн. Різниця, яка визнана непідтвердженою первинними документами складає 37894 грн.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що розбіжність виникла внаслідок невизнання відповідачем первинних документів, складених в 2006 році, проте отриманих позивачем лише в 2008 році.
Судом досліджені надані представником позивача копії:
- накладної № 253 від 11.12.2006 р. на суму 19,20 грн.(а.с.57 зв.);
- рахунку - фактури № СФ-0000211 від 27.04.2006 р. на суму 480,00 грн. та Акту № оу-000201 від 27.04.2006 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 480,00 грн. (а.с.50);
- видаткової накладної № СМ-0465 від 06.11.2006 р. на суму 17344,55 грн. (а.с.56), рахунку - фактури № СМ-1335 від 01.11.2006 р. на суму 17344,55 грн. (а.с.55) та податкової накладної № 1390 від 02.11.2006 р. на суму 17344,55 грн. (а.с.55 зв.);
- податкової накладної № 1460 від 29.11.2006 р. на суму 17709,84 грн. (а.с.56 зв.) та рахунку - фактури № СМ-1427 від 29.11.2006 р. на суму 17709,84 грн. (а.с.57);
- видаткової накладної № СМ-0503 від 25.12.2006 р. на суму 6039,78 грн.(а.с.58 зв.) та податкової накладної № 1558 від 14.12.2006 р. на суму 6039,78 грн. (а.с.58).
Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Позивачем ні на час здійснення перевірки Верхньодніпровської ОДПІ, ні на час розгляду справи судом не надано доказів, які б підтвердили факт отримання вищезазначених первинних документів, складених в 2006 році, саме в 2008 році. Матеріалами справи не спростовано невідображення зазначених господарських операцій в бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача за 2006 рік.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на зазначене, суд вважає правомірними висновки Верхньодніпровської ОДПІ про завищення позивачем валових витрат у 3 кв. 2008 р. у розмірі 37894,00 грн., що призвело до донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 9473,50 грн.
Також, Верхньодніпровською ОДПІ визнано безпідставним віднесення позивачем до валових витрат у 4 кв. 2008 р. „дебіторську заборгованість” по МП „Сільгосптехніка” (Республіка Узбекистан) у сумі 153662,00 грн. (а.с.9-10)
Судом встановлено, що 18.04.2004 р. між ТОВ „Укрпостач” та МП „Сільгосптехніка” (Республіка Узбекистан) укладено контракт №00365 про постачання позивачу ковдр ватних у кількості 2527 на загальну суму 27797000 узбецьких сум, що дорівнює 26662,51 дол. США (а.с.100-101). Оплата за товар, визначена п.2.1 контракту, на умовах попередньої оплати. Відвантаження товару здійснюється, згідно п.3.1. контракту, протягом 60 днів з моменту отримання грошових коштів продавцем. Строк дії контракту доповненням №2 від 19.01.2005 р. продовжено до 30.06.2005 р. (а.с.104). На виконання умов вказаного контракту ТОВ «Укрпостач» перерахувало передоплату МП «Сельхозтехніка» 17.03.2004 р. в сумі 23134,79 грн., 16.04.2004 р. в сумі 48879,60 грн., 01.04.2005 р. в сумі 69775,48 грн. Товар від нерезидента не надійшов.
Рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2004 р. по справ №34/277 та від 11.08.2005 р. по справі №6/220 позов ТОВ „Укрпостач” до МП „Сільгосптехніка” (Республіка Узбекистан) - задоволено; вирішено стягнути з МП „Сільгосптехніка” на користь ТОВ „Укрпостач”: збитки у розмірі 13525068 узб. сум, що еквівалентно 70546,75 грн., державне мито - 705,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118,00 грн., про що видано наказ 11.10.2004 р. (а.с.48); та збитки у розмірі 14271932 узб. сум, що еквівалентно 64837,38 грн., державне мито - 648,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн., про що видано наказ 29.08.2005 р. (а.с.47).
Господарським судом Хорезмської області Республіки Узбекистан 11.05.2006 р. видано два виконавчі листи про стягнення з МП „Сільгосптехніка” на користь ТОВ „Укрпостач”: 13525068 узб. сум, що еквівалентно 70546,75 грн., державне мито - 705,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118,00 грн. (а.с.51); та 14271932 узб. сум, що еквівалентно 64837,38 грн., державне мито - 648,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн. (а.с.52).
17.04.2010 р. Інспекція по реєстрації суб'єктів підприємництва Хазарапського району довідкою №126 повідомила, що МП „Сільгосптехніка” по рішенню №476 від 16.01.2010 р. виключено з державного реєстру (а.с.64).
22.04.2011 р. Департамент судових виконавців Хазарапського району листом №567/1 (а.с.97) повідомив позивача, що у зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, а заходи по розшуку майна, що здійснювалися державними виконавцями, залишились безрезультатними, судовими виконавцями винесено Постанови про повернення виконавчих листів стягувачу №2094 від 28.09.2007 р. (а.с.98) та № 2095 від 29.09.2008 р.(а.с.99), копії яких долучені до листа Департаменту №567/1 від 22.04.2011 р. та отримані позивачем в 2011 році.
Підпунктом 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 визначено, що до складу валових витрат підприємства відносяться суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.
Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону №334 до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;
- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;
- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:
- фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;
- фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);
- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;
- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Відповідними заходами зі стягнення боргу в контексті пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону №334, зокрема, є: звернення до виконавчої служби з заявою про стягнення заборгованості, визнаною судом; вчинення нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості; застосування процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом відповідно до законодавства тощо.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою прав про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Враховуючи вищевикладене, подання позову до суду не є заходом по стягненню заборгованості, а є лише заходом врегулювання спору.
Тобто, звернення до суду та отримання судового рішення про стягнення не є достатньою підставою для застосування пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону №334.
Таким чином, на час віднесення позивачем до складу валових витрат суми дебіторської заборгованості МП „Сільгосптехніка” (Республіка Узбекистан) у розмірі 153662,00 грн. (4 кв. 2008 р.) позивач не мав доказів виключення МП „Сільгосптехніка” з державного реєстру (довідка №126 Інспекції по реєстрації суб'єктів підприємництва Хазарапського району від 17.04.2010 р.) та не мав доказів неможливості виконання судових рішень (лист Департаменту судових виконавців Хазарапського району №567/1 з копіями Постанов про повернення виконавчих листів стягувачу від 22.04.2011 р.).
З огляду на зазначене, суд вважає правомірним невизнання відповідачем списаної ТОВ „Укрпостач” заборгованості у складі валових витрат товариства у 4 кв. 2008 р. в розмірі 153662,00 грн. та донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 38415,50 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ прийнято на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законом.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про покладення судових витрат на відповідача.
Оскільки позов не підлягає задоволенню, відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені с. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 10 червня 2011 року.
Суддя М.В. Бондар