23 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3187/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" до управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області про скасування рішення №0742 від 13.12.2010 року, -
22.03.2011 року Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області про скасування рішення № 0742 від 13.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що управління Пенсійного фонду України м. Нікополь Дніпропетровської області при прийнятті рішення № 0742 від 17 грудня 2010 року порушило вимоги п.п. 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 року № 21-1. На думку позивача УПФУ в м. Нікополь Дніпропетровської області повинно було винести три рішення: перше Рішення при затримці сплати (погашення) страхових внесків до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, тобто на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, друге Рішення винести при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних, тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, третє Рішення винести при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, тобто рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до змін від 05.03.2009 року, внесених до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум незалежно від кількості прострочених днів. Таким чином управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області правомірно застосувало до позивача штрафні санкції рішенням №0195 від 12.04.2010 р.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд даної адміністративної справи із їх участю та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.
Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування було передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на стахувальника покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів позивач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-УІ передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж за 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 вищевказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Оскільки Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго» допустило несвоєчасну сплату страхових внесків управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахована пеня.
Відповідно до частини 5 пункту 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості Із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Частиною 6 вказаного пункту зазначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, до правовідносин, що є предметом розгляду в зазначеній адміністративній справі, повинно застосовуватися законодавство, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, внаслідок якої застосовані штрафні санкції та нарахована пеня.
Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;
Відповідно до пункту 13 статті 106 вказаного Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.
У зв'язку із несвоєчасною сплатою страхувальником страхових внесків за період з 22.02.2010 року по 10.12.2010 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області було прийнято рішення № 0742 від 13.12.2010 року про застосування фінансових (штрафних) санкцій - 1352,15 грн. та нарахована пеня в розмірі 3 764,35 грн., що підтверджується даними з картки особового рахунку позивача.
Згідно зі ст.ст. 1,14,19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 4 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», - роботодавці, визначені страхувальниками для найманих осіб, зобов'язані сплачувати внески у розмірі 33,2 % від їх фонду оплати праці, та 0,5-2% із заробітної плати найманих працівників.
Отже, рішення № 0742 від 13.12.2010 року прийняте управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області прийняте правомірно у відповідності до вимог, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України.
Тому враховуючи вищевикладені обставини та норми законодавства, суд вважає твердження позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, у задоволені позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача суми сплачених судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" до управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області про скасування рішення №0742 від 13.12.2010 року - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.В. Горбалінський