22 червня 2011 р. Справа № 2а/0270/2366/11
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: Євчук Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ВМУ УМВС України у Вінницькій області
про: визнання протиправною відмову, -
до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ВМУ УМВС України у Вінницькій області (далі - ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області) про визнання протиправною відмову.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 27.04.2011 року позивач звернувся до ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області з метою отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, із необхідним пакетом документів, а саме: оригіналом та копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.06.1997 року, оригіналом та копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, квитанцією про оплату державного мита, заявою-анкетою встановленого зразка та фотокартками, виготовленими співробітниками відповідача. Проте, посадовою особою ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області в усній формі було відмовлено позивачу у прийняті документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки, на другій сторінці паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, виданого Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.06.1997 року, невірно написано російською мовою слово "январь". Не погоджуючись з позицією посадової особи відповідача та вважаючи її незаконною, позивач 28.04.2011 року звернувся з заявою до ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області, в якій просив відповідача змінити свою позицію, прийняти з даного приводу рішення на підставі норм законодавства та видати йому паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Листом від 18.05.2011 року відповідач повідомив ОСОБА_1, що відмова у видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон є правомірною.
Вважаючи, що вищенаведене рішення відповідача про відмову у прийняті документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та відмову у видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон винесено із порушенням встановленого порядку прийняття, не відповідає вимогам законодавства України та порушує його законні права та інтереси, ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з проханням визнати протиправною відмову ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області у прийняті від нього документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та відмову у видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Крім того, позивач на підставі ч. 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до початку судового розгляду справи по суті 06.06.2011 року подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог адміністративного позову (вх. №14795). У даній заяві ОСОБА_1 вказав, що у листі відповідача від 18.05.2011 року міститься зобов'язання щодо необхідності вчинення позивачем дій направлених на обмін паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.06.1997 року, у зв'язку з наявністю невірного написання на 2-ій його сторінці російською мовою слова "январь". Позивач не погоджується з відповідачем, оскільки, вказане виправлення виникло внаслідок поганої якості канцелярських приладів та підтверджується печаткою, датою та підписом відповідної посадової особи СГІРФО Ленінського РВ УМВС України у Вінницькій області, що виключає будь-які сумніви у підробці цієї частини тексту. Поряд з тим, даний паспортний документ використовується ОСОБА_1 близько чотирнадцяти років, при цьому жодних зауважень та/або сумніві з приводу його дійсності висловлено не було.
Разом з тим, позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог адміністративного позову зазначив, що 05.04.2011 року з метою уточнення переліку документів для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон він звернувся до співробітників ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області, які здійснювали прийом громадян у кабінеті №37. Співробітники ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області надали позивачу інформацію про те, що для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон він має надати довідку про відсутність судимості, яку може замовити в управлінні інформаційних технологій УМВС України у Вінницькій області (далі - УІТ УМВС України у Вінницькій області), та сплатити державне мито у розмірі 170,0 грн., оплатити послуги ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області згідно відповідної постанови КМУ і страховку в розмірі 75,0 грн. Позивач, на вимогу співробітників ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області 08.04.2011 року сплатив грошові кошти в рахунок оплати послуг УІТ УМВС України у Вінницькій області у розмірі 34,0 грн. (квитанція №62 від 08.04.2011 року) і за довідку про відсутність судимості у розмірі 28,0 грн. (квитанція №63 від 08.04.2011 року) та в рахунок оплати послуг ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області сплачено грошові кошти згідно відповідної постанови КМУ у розмірі 158,0 грн. (квитанція №93 від 27.04.2011 року), страховий платіж у розмірі 75,0 грн. (квитанція №94 від 27.04.2011 року). Позивач вважає, що вимога суб'єкта владних повноважень про зобов'язання його надати довідку про відсутність у нього судимості та сплати відповідних грошових коштів за її отримання є протиправною та незаконною, оскільки, перевірка наявності чи відсутності обставин, що обмежують право громадянина на виїзд за кордон, здійснюється територіальними органами та територіальними підрозділами через відповідні управління інформаційних технологій УМВС. Крім того, на думку ОСОБА_1, у відповідача також відсутні правові підстави для зобов'язання сплачувати його грошові кошти в рахунок справляння оплати послуг ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області згідно відповідної постанови КМУ і страхового платежу.
Враховуючи вищевикладене, позивач, крім вищезазначених позовних вимог, просив суд:
1. визнати протиправною вимогу ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області:
- про зобов'язання ОСОБА_1 надати довідку про відсутність судимості та сплати грошових коштів в рахунок оплати послуг УІТ УМВС України у Вінницькій області у розмірі 32,0 грн. та оплати за вищенаведену довідку у розмірі 28,0 грн.;
- про зобов'язання позивача сплатити грошові кошти в рахунок справляння оплати згідно постанови без номеру і дати у розмірі 158,0 грн. та в рахунок оплати страхового платежу у розмірі 75,0 грн.;
- про зобов'язання вчинити дії направлені на обмін паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.06.1997 року;
2. стягнути з ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області на його користь грошові кошти у розмірі 158,0 грн., сплачених згідно квитанції №93 від 27.04.2011 року, 75,0 грн., сплачених згідно квитанції №94 від 27.04.2011 року, 34,0 грн. сплачених згідно квитанції №62 від 08.04.2011 року та 28,0 грн., сплачених згідно квитанції №63 від 08.04.2011 року;
3. зобов'язати ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області:
- відшкодувати завдану моральну шкоду, направлення позивачу офіційного листа із вибаченнями з приводу неправомірних дій;
- привести зміст об'яви із переліком документів необхідних для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у відповідність до вимог п. 10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 року № 231, із чітким зазначенням суми державного мита, що потребує сплаті, та повідомлення про відсутність необхідності сплачувати інші платежі, крім вищенаведеного;
- подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.
Позивач у судовому засіданні зазначив, що позов підтримує у повному обсязі та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що адміністративний позов ОСОБА_1 не визнає та вважає його необґрунтованим і безпідставним, оскільки, відповідно до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказ МВС України від 15.06.2006 року № 600 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07.07.2006 року за № 804/12678, у разі допущення помилок або виправлень у паспорті громадянина України - такі паспорти підлягають знищенню. Що стосується сплати 150,0 грн. за послуги ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області, то відповідач у своїх заперечення вказав, що дане стягнення коштів передбачено постановою КМУ від 07.04.2003 року №478 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися службою громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб", а постановою КМУ від 28.01.2009 року №65 та вказівкою МВС України від 18.02.2009 року №2979/ХМ встановлено розмір такого стягнення. З приводу вимоги сплатити кошти за страховку, то працівники ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області не вимагали у позивача сплачувати вказані кошти і не відмовлялися у прийняті документів через відсутність квитанції за сплату страховки, що підтверджується письмовою відповіддю на звернення громадянина ОСОБА_1, це стосується і сплати коштів за довідку про відсутність судимості.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволені з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені даного адміністративного позову з наступних підстав.
Судом з'ясовано та представниками сторін у судовому засіданні підтверджено, що 27.04.2011 року позивач звернувся до ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області з метою отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з наступними документами : оригіналом та копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.06.1997 року, оригіналом та копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, квитанцією про оплату державного мита, заявою-анкетою встановленого зразка та фотокартками, виготовленими співробітниками відповідача.
Як встановлено у судовому засіданні, посадовою особою відповідача відмовлено позивачу у прийнятті документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки, на другій сторінці паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, виданого Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.06.1997 року, здійснено виправлення у зв'язку з невірним написанням російською мовою слово "январь".
Не погоджуючись з позицією посадової особи відповідача та вважаючи її незаконною, позивач 28.04.2011 року звернувся з заявою до ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області, в якій просив відповідача змінити свою позицію, прийняти з даного приводу рішення на підставі норм законодавства та видати йому паспорт громадянина України для виїзду за кордон (а.с. 5).
Листом від 18.05.2011 року відповідач повідомив ОСОБА_1, що відмова у видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон є правомірною, так як відповідно до ст. 6 наказу МВС України від 15.06.2006 року №600, у разі допущення помилок або виправлень в паспорті громадянина України - такі паспорти підлягають замінні та знищенню (а.с. 6).
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну та порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок регулює Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", одним з документів, що дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Статтею 7 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" визначено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Згідно ч. 1 п. 10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231, для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається:
- заява-анкета встановленого зразка;
- паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається);
- копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи;
- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
- квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Судом встановлено та представниками сторін у судовому засіданні підтверджено, що на другій сторінці паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, виданого Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.06.1997 року, здійснено виправлення у зв'язку з невірним написанням російською мовою слово "январь" та підтверджується печаткою, датою та підписом відповідної посадової особи СГІРФО Ленінського РВ УМВС України у Вінницькій області (а.с. 22).
Відповідно до п. 5 Порядку провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, затвердженого наказом МВС України 21.12.2004 року № 1603 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 року за №68/10348, установлюється, чи є паспорт дійсним, тобто виданим відповідним органом, наявність у ньому необхідних підписів, відбитків печаток та інших реквізитів, своєчасність вклеювання фотокартки з досягненням 25- чи 45-річного віку. Перевіряється, чи немає в паспорті слідів виправлень, витравлювання, підроблення відбитків печаток, штампів, інших записів, переклеювання фотокарток, заміни внутрішніх аркушів (номер та серія на всіх аркушах паспорта повинні збігатися).
Згідно п. 40 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 15.06.2006 року № 600 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 року за № 804/12678, погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти, зокрема: зіпсовані під час заповнення, оформлені з порушенням законодавства України.
Крім того, п. 6 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 15.06.2006 року № 600 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 року за № 804/12678, визначено, що паспорти оформлюються працівниками територіальних підрозділів, на яких згідно з їх службовими обов'язками покладено заповнення паспортів. Заповнення здійснюється відповідно до поданих документів за допомогою комп'ютерного обладнання або, у виключних випадках, від руки, розбірливим почерком, без скорочень та виправлень. У разі допущення помилок або виправлень паспорти підлягають знищенню в порядку, установленому розділом 9 Порядку.
Враховуючи описані вимоги законодавства, суд приходить до висновку про правомірність в діях відповідача щодо відмови у прийняті документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, оскільки, його паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.06.1997 року, є недійсним та підлягає знищенню у зв'язку з наявністю виправлення в ньому.
Поряд з тим, суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1, що виправлення в його паспорті громадянина України підтверджується печаткою, датою та підписом відповідної посадової особи СГІРФО Ленінського РВ УМВС України у Вінницькій області, так як, в паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.06.1997 року, внесено додаткову печатку, що не передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо :
- визнання протиправними відмову відповідача у прийняті документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, бездіяльність відповідача щодо утримання від вчинення дій направлених на їх розгляд та відмову у видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
- зобов'язання відповідача прийняти від позивача документи для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вчинити дії направлені на їх розгляд.
При цьому, суд зауважує, що посилання позивача, як на доказ, на те, що він неодноразово за паспортом громадянина України перетинав державний кордон з Російською Федерацією не може бути прийнято як належний доказ, оскільки вимоги до дійсності паспорта встановлюються законодавством України, а не діями працівників митної та прикордонної служби.
З приводу вимоги позивача щодо визнання протиправною вимогу ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області про зобов'язання позивача надати довідку про відсутність судимості та сплати грошових коштів в рахунок оплати послуг УІТ УМВС України у Вінницькій області у розмірі 32,0 грн., оплати за вищенаведену довідку у розмірі 28,0 грн. та оплати страхового платежу у розмірі 75,0 грн., то судом з'ясовано та позивачем у судовому засіданні не спростовано, що працівники ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області не вимагали у ОСОБА_1 сплачувати вказані кошти і надавати довідку про відсутність судимості та не відмовлялися у прийняті документів через відсутність квитанцій за їх сплату та за відсутності довідки про відсутність судимості у позивача. Належних доказів на підтвердження того, що вказані суми сплачені за вимогою відповідача позивачем не надано.
Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною вимогу ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області про зобов'язання сплатити грошові кошти в рахунок справляння оплати за послуги ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області у розмірі 158,0 грн., то суд приймає до уваги наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 року №478, затверджено перелік платних послуг, які можуть надаватися службою громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, абз. 5 якого передбачено, надання послуг з оформлення документів для виїзду з України і в'їзду в Україну (за винятком тих, що оформляються відповідно до Порядку централізованого оформлення, виготовлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року №450). Постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 року №65 та вказівкою МВС України від 18.02.2009 року №2979/ХМ встановлено розмір такого стягнення.
У судовому засіданні не встановлено, що саме відповідачем учинялись дії, які б змушували позивача сплачувати кошти за будь-які додаткові послуги.
За таких обставин, суд приходить до висновку відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог щодо стягнення з ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області на його користь грошових коштів у розмірі 158,0 грн., сплачених згідно квитанції №93 від 27.04.2011 року, 75,0 грн., сплачених згідно квитанції №94 від 27.04.2011 року, 34,0 грн. сплачених згідно квитанції №62 від 08.04.2011 року та 28,0 грн., сплачених згідно квитанції №63 від 08.04.2011 року.
Як наслідок, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ВГІРФО ВМУ УМВС України у Вінницькій області відшкодувати завдану позивачеві моральної шкоди, шляхом направлення йому офіційного листа із вибаченнями з приводу неправомірних дій.
На підтвердження позовної вимоги щодо приведення змісту об'яви із переліком документів необхідних для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у відповідність до вимог п. 10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 року № 231, із чітким зазначенням суми державного мита, що потребує сплаті, та повідомлення про відсутність необхідності сплачувати інші платежі, позивачем надано копію, об'яви, яка не підписана жодною службовою особою відповідача та відсутньою інформацією про того хто виготовив вказану об'яву. В силу ст. ст. 69, 70 КАС України надана позивачем копія об'яви не може бути прийнята як належний та допустимий доказ, а тому в цій позовній вимозі також слід відмовити.
Суд відхиляє також позовну вимогу щодо визнання дій відповідача протиправними з приводу зобов'язання позивача вчинити дії направлені на обмін паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області винам, оскільки, позивачем не надано доказів таких дій зі сторони відповідача. Посилання позивача на те, що така вимога міститься у листі відповідача від 18.05.2011 року (а.с. 6) не відповідає дійсним обставинам, так як у вказаному листі надано лише роз'яснення з приводу заміни паспорта, а не обов'язкова до виконання вимога.
Інших доказів на підтвердження неправомірності здійснення відповідачем оскаржуваних дій ОСОБА_1 до суду не надано.
Частиною ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, враховуючи, що вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи, суд відмовляє у задоволені адміністративного позову.
Разом з тим, суд прийшов до висновку про необхідність вказати начальнику УМВС України у Вінницькій області на виявлені під час розгляду справи порушення законодавства для вжиття заходів щодо усунення причини та умови, що сприяли їх вчиненню та запобігання їх в подальшому.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
За результатами розгляду адміністративної справи постановити окрему ухвалу і направити до начальника УМВС України у Вінницькій області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють, виявленим під час розгляду справи, порушенням закону.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Загороднюк Андрій Григорович