"30" червня 2011 р.Справа № 26/17-1338-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Журавльова О.О.
суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.
при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 16.09.2010р. №3666
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 25.10.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Діоніс”
на рішення господарського суду Одеської області від 13 травня 2011 року
у справі №26/17-1338-2011
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до відповідача Приватного підприємства „Діоніс”
про стягнення 200947 грн., -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Діоніс” 200947 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13 травня 2011 року у справі №26/17-1338-2011 (суддя Никифорчук М.І.) позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено. З ПП „Діоніс” на користь позивача стягнуто 200947 грн. боргу, 2009,47 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача боргу перед позивачем в сумі 200947 грн., який підлягає стягненню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 612 ЦК України.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач (ПП „Діоніс”), в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю, з посиланням при цьому на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.
Окрім того, представником відповідача у судовому засіданні було заявлено клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з тим, що на сьогоднішній день у роботі Торгово-промислової палати знаходиться запит ПП „Діоніс” щодо надання середньої ціни на технічні сорти винограду „Мерло”, „Шардоне”, „Піно Нуар” та „Каберне” у серпні-вересні 2010р. у Ізмаїльському районі Одеської області. Вказане клопотання судовою колегією було відхилене як необґрунтоване, оскільки позивачем не було надано до суду жодного належного доказу у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України на підтвердження викладених у клопотанні обставин, зокрема, копії запиту ПП „Діоніс” до Торгово-промислової палати щодо надання середньої ціни на технічні сорти винограду з відповідною відміткою про прийняття вказаного запиту, будь-яких інших доказів.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ПП „Діоніс”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 14.06.2011р. за вх.№1912/11-Д1.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що 16.07.2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Продавець, позивач) та Приватним підприємством „Діоніс” (Покупець, відповідач) укладений договір №16-07-2010, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар належної якості в порядку та на умовах даного договору. Товар за даним договором поставляється партіями. Під товаром в даному договорі розуміється виноград врожаю 2010 року європейських сортів в наступному асортименті та кількості.
Відповідно до п.3.1 договору ціна товару визначається на момент збирання, але не вище середньої по району на даний сорт винограду.
Згідно з п.п. 6.1, 6.2 Покупець зобов'язаний оплатити Продавцю аванс в сумі 150000 грн. на протязі календарного місяця від дати підписання даного договору. Остаточний розрахунок за поставлений по даному договору товар здійснюється до 30.12.2010р.
За п.10.3 договору строк дії даного договору: з моменту підписання і до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених даним договором.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного договору позивач в період з 27.08.2010р. по 10.09.2010р. за товарно-транспортними накладними (ТТН) від 26.08.2010р., 27.08.2010р., 28.08.2010р. 30.08.2010р., 31.08.2010р., 01.09.2010р., 02.09.2010р., 03.09.2010р., 04.09.2010р., 06.09.2010р., 07.09.2010р., 08.09.2010р., 09.09.2010р., 10.09.2010р. поставив відповідачу виноград сортів „Мерло”, „Шардоне”, „Піно Нуар” та „Каберне” загальною кількістю 191455 кг.
Відповідачем за прибутковими касовими ордерами №12 від 03.09.2010р., №14 від 10.09.2010р., за платіжними дорученнями від 06.09.2010р. та від 19.07.2010р. (згідно з виписками банку від 06.09.2010р., 19.07.2010р.) сплачено Продавцю кошти в сумі 450000 грн.
За довідкою Торгово-промислової палати в Одеській області від 04.04.2011р. про ціну на товар на внутрішньому ринку України вартість технічних сортів винограду „Мерло”, „Шардоне”, „Піно Нуар” та „Каберне” у серпні-вересні 2010р. в Одеській області склала 3,0-3,8 грн. за 1 кг.
Отже, середня ціна винограду вказаних сортів складає 3,40 грн. за 1 кг.
Відповідач здійснив оплату з розрахунку 2,35 грн. за 1 кг, про що свідчить Специфікація, підписана Покупцем в односторонньому порядку.
За розрахунками позивача борг відповідача складає 200947 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як вже було зазначено вище, матеріалами справи, а саме: товарно-транспортними накладними, касовими ордерами, виписками банку, підтверджується факт поставки позивачем ПП „Діоніс” винограду сортів „Мерло”, „Шардоне”, „Піно Нуар” та „Каберне” загальною кількістю 191455 кг.
Водночас матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача боргу перед позивачем за поставлений останнім товар, який за розрахунками позивача склав 200947 грн.
Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок боргу, наданий представником позивача до суду першої інстанції в додатку до позовної заяви, та вважає його обґрунтованим.
При цьому слід зазначити, що при розрахунку боргу позивач правомірно виходив з вартості технічних сортів винограду „Мерло”, „Шардоне”, „Піно Нуар” та „Каберне” у серпні-вересні 2010р., вказаній в наявній в матеріалах справи Довідці Торгово-промислової палати в Одеській області від 04.04.2011р., яка є належним доказом ціни на товар - виноград вказаних сортів.
Посилання скаржника на те, що вказана довідка Торгово-промислової палати в Одеській області не може бути належним доказом в обґрунтування ціни позову, оскільки в ній встановлена ціна по області, а не по району, є необґрунтованими, оскільки Торгово-промислова палата в Одеській області встановляє саме ціну по області, при цьому встановлює мінімальний та максимальний розмір ціни, в т.ч. задля того, щоб показати диференціацію цін по районах Одеської області.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивачем у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України належним чином доведено вартість технічних сортів винограду „Мерло”, „Шардоне”, „Піно Нуар” та „Каберне” у серпні-вересні 2010р. у відповідності до п.3.1 договору.
Відповідачем в порядку ст.ст. 32-33 ГПК України іншої вартості технічних сортів винограду „Мерло”, „Шардоне”, „Піно Нуар” та „Каберне” у серпні-вересні 2010р. ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи належним чином не доведено, ціну позивача належним чином не спростовано.
Наданий відповідачем до апеляційного господарського суду лист Управління агропромислового розвитку Ізмаїльської районної державної адміністрації від 29.06.2011р. №247 в якості такого доказу застосовуватися не може, оскільки відповідно до чинного законодавства України, зокрема, Закону України „Про ціни і ціноутворення”, Управління агропромислового розвитку Ізмаїльської районної державної адміністрації не наділено повноваженням встановлювати та/або підтверджувати ціни на товар.
До того ж, з матеріалів справи вбачається, що відповідач визнає і сам використовує вартість технічних сортів винограду „Мерло”, „Шардоне”, „Піно Нуар” та „Каберне”, вказану в Довідці Торгово-промислової палати в Одеській області від 04.04.2011р., зокрема, при подачі зустрічного позову по даній справі, а також при поданні позовів по іншим справам, в т.ч. до матеріалів справи залучено копію такої позовної заяви ПП „Діоніс”.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на неналежне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань в якості підстави для відмови у позові ФО-П ОСОБА_4 також не приймаються до уваги апеляційним господарським судом з огляду на наступне.
Дійсно, згідно з п.4.1 договору, на який посилається скаржник, поставка товару здійснюється Продавцем (ФО-П ОСОБА_4.) в строк до 30.10.2010р.
Разом з тим, зі змісту пунктів 1.3, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.5, 2.2.1 договору вбачається, що Покупець (ПП „Діоніс”) зобов'язаний надати свій транспорт для завантаження товару. В період з 27.08.2010р. по 10.09.2010р. позивач поставляв виноград відповідачу своїм транспортом, про що зазначено в товарно-транспортних накладних від 26.08.2010р., 27.08.2010р., 28.08.2010р., 30.08.2010р., 31.08.2010р., 01.09.2010р., 02.09.2010р., 03.09.2010р., 04.09.2010р., 06.09.2010р., 07.09.2010р., 08.09.2010р., 09.09.2010р., 10.09.2010р.
Листом від 20.09.2010р. ФО-П ОСОБА_4 повідомив відповідача про припинення поставок винограду в зв'язку з відсутністю узгодженою ціни та ненаданням транспорту з боку ПП „Діоніс”. Вказаний лист відповідач отримав 28.09.2010р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте ПП „Діоніс” лише 05.11.2010р. направило позивачу Специфікацію, в якій підтвердило факт поставки винограду.
Отже, в період з 28.09.2010р. по 05.11.2010р. ПП „Діоніс” не надавало транспорт для завантаження товару. За вказаний період часу з боку відповідача не надійшло жодних листів або інших повідомлень стосовно виконання або невиконання умов договору №16-07-2010 від 16.07.2010р. Після 10.09.2010р. (дати останньої поставки товару) ПП „Діоніс” не здійснило ніяких платежів, не надало транспорт під завантаження, не узгодило ціну товару, тобто фактично в односторонньому порядку відмовилось від поставок винограду.
Таким чином, відсутні підстави для встановлення факту невиконання ФО-П ОСОБА_4 своїх договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ФО-П ОСОБА_4 про стягнення з відповідача 200947 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП „Діоніс” без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 13 травня 2011 року у справі №26/17-1338-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства „Діоніс” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 01 липня 2011 року.
Головуючий суддя
Судді О.О. Журавльов
М.В. Михайлов
А.І. Ярош