Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" червня 2011 р. Справа № 5023/4045/11
вх. №
Суддя господарського суду Задорожна І.М.
при секретарі судового засідання Цирук О.М.
за участю представників сторін:
прокурора - Стовба О.В. (посвідчення № 199 від 16.10.2009р.).
позивача - ОСОБА_1 (дов. № 62 від 30.05.2011р.).
відповідача - Лисойван М.М. начальник Відділу культури Ленінської районної у м. Харкові ради Харківської області.
розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного транспортного прокурора м. Харків, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до Відділу культури по Ленінському району Департаменту культури Харківської міської ради
про стягнення коштів
Харківська міжрайонна транспортна прокуратура в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області звернулась до господарського суду з позовною заявою до Відділу культури Ленінської районної у м. Харкові ради Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 2446,49 грн. основного боргу, пені в сумі 1412,84 грн., та судові витрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору оренди № 3104 - Н від 11.12.2006 року та додаткових угод, відповідно до якого відповідачу було надано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (к. №.№ 2,3,4,7,8,9,12,13,17) на п'ятому поверсі 5-ти поверхової адміністративної будівлі (літ.А-5) (інв.№910248), яка є пам'яткою архітектури та містобудування загальною площею 288,40 м2 за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 83, що знаходиться на балансі Центрального будинку науки і техніки Харківської дирекції залізничних перевезень.
Ухвалою господарського суду від 26.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.06.2011 року
Ухвалою господарського суду від 08.06.2011 року розгляд справи відкладено до 20.06.2011 року, з метою надання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Представник прокуратури та позивача в судовому засіданні 20.06.2011 року підтримують заявлені позовні вимоги, за вх.№11830 від 17.06.2011 року та вх.№ 15627 від 20.06.11 р. надали заяви про збільшення позовних вимог, в яких просять суд стягнути з відповідача 2 447,90 грн. заборгованості з орендної плати, пені в сумі 2038,55 грн. та судові витрати.
Враховуючи, що згідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає уточнені (збільшені) позовні вимоги прокурора та позивача як такі, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.
Представник відповідача в своїх поясненнях вх.№11828 від 17.06.2011 року та вх.№ 15519 від 20.06.2011 року визнає заявлені прокуратурою позовні вимоги у повному обсязі, та зазначає про те, що заборгованість ним буде погашена після затвердження додаткових коштів для Відділу культури по Ленінському району на сесії Харківської міської ради від 06.07.2011 року.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
11 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 3104- Н, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення ( к. №.№2,3,4,7,8,9,12,13,17) на п'ятому поверсі 5-ти поверхової адміністративної будівлі (Літ.А-5) (інв.№910248), яка є пам'яткою архітектури та містобудування загальною площею 288,40 м2 за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 83, що знаходиться на балансі Центрального будинку науки і техніки Харківської дирекції залізничних перевезень.
Вартість майна визначена згідно з експертною оцінкою станом 10.07.2006 року та становить 372643,0грн. Майно передається в оренду з метою розміщення Дитячої музичної школи №3 ім. М. Кармінського.
Розділом 3 договору оренди, а саме п.3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 року №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2006 року - 331,81грн.
Додатковою угодою №3 від 12.02.2009 року до цього договору, змінено балансову вартість майна до суми 761 000,0 грн. та доповнено п.3.1. договору наступним абзацом:
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 року №786 і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку - вересень 2008 року - 641,14грн.
В п.3.3 договору оренду, сторони передбачили, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісячно, до десятого числа місяця наступного за звітним, відповідно до Вимог діючої Методики, у наступному порядку:
- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами в розмірі 70%;
- на рахунок , визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.
Додатковою угодою №2 від 29.12.2007 року до цього договору, сторони подовжили строк договору оренди з 10.11.2007 по 09.10.2008 року, додатковою угодою №4 від 23.10.2009 року сторони подовжили строк дії договору з 09.09.2009 року по 09.08.2010 року, додатковою угодою №5 від 09.08.2010 року сторони подовжили строк дії договору з 09.08.2010 року до 09.07.2011 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як вказує прокурор у позовній заяві, під час проведення перевірки щодо дотримання вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, встановлено, що Орендар (відповідач) систематично порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду приміщення, внаслідок чого за період з лютого 2011 року по травень 2011 року, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у сумі 2 447,90 грн., що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .
Матеріалами справи підтверджується існування заборгованості з орендної плати в період з лютого 2011 року по травень 2011 року в сумі 2 447,90 грн, відповідач повністю визнав наявність заборгованості з орендної плати за вказаний період, доказів погашення відповідачем суми боргу суду не надано, отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди № 3104-Н, який був укладений між позивачем та відповідачем 11.12.2006 року.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач визнає наявність заборгованості, але не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з лютого 2011 року по травень 2011 року в сумі 2447,90грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п.3.5. договору оренди №3104-Н від 11.12.2006 року, в якому передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості кожний день прострочення, включаючи день оплати.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів.
За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 0,5%, яка станом на 14.06.2011 року склала 2038,55грн.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п.3.8. договору оренди сторони передбачали, що строк позовної давності щодо пені за невиконання умов договору ( несвоєчасну оплату орендної плати), відповідно до ст.258 ЦК України та ст.232 ГК України, становить один рік.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 2038,55грн. грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога прокурора є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 33, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 16, 509, 526, 530, 546, 548, 551, 629, 610, 611, 612, Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Відділу культури по Ленінському району Департаменту культури Харківської міської ради (Харківська обл., м. Харків, Ленінський р-н, вул. Карла Маркса, буд.34, код 37460591) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України e Харківській області, м. Харків (м. Харків, вул. Гуданова, 18, код 23148337, р/р № 37185502900001 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) - заборгованості з орендної плати в сумі 2 447,90 грн. та пені в сумі 2038,55 грн.
Стягнути з Відділу культури по Ленінському району Департаменту культури Харківської міської ради (Харківська обл., м. Харків, Ленінський р-н, вул. Карла Маркса, буд.34, код 37460591) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.
Стягнути з Відділу культури по Ленінському району Департаменту культури Харківської міської ради (Харківська обл., м. Харків, Ленінський р-н, вул. Карла Маркса, буд.34, код 37460591) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.
Суддя Задорожна І.М.
Повне рішення складено 21.06.2011 року.