Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" червня 2011 р. Справа № 5023/3170/11
вх. № 3170/11
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. від 27.05.2011 р.);
відповідача 1.- не з"явився;
відповідача 2.- не з"явився;
розглянувши справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм", м. Рогатин Івано-Франківської області
Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення 95 072,97 грн.
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 1., Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм" 69 226,50 грн. основної заборгованості, 1 303,45 грн. пені, 4 837,40 грн. 3% річних, 17 705,62 грн. інфляційних витрат, та солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм" та відповідача 2., Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 2000 грн. основної заборгованості, судові витрати просить суд розподілити між відповідачами.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач 1. в порушення умов договору від 04.12.08 р. та додаткової угоди до нього неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару. Станом на 01 лютого 2009 р. між позивачем та ФО-П ОСОБА_3 був укладений договір поруки, у відповідності до умов якого відповідач 2. зобов"язався у разі порушення відповідачем 1. обов"язку за основним договором самостійно виконати зазначений обов"язок боржника шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 2000 грн. на поточний рахунок позивача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 травня 2011 р.
Відповідно до ч.3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.
Відповідно до протоколу повторного розподілу справи між суддями від 17.05.11 (обгрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: хвороба), для розгляду справи №5023/3170/11 було призначено суддю Смірнову О.В.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 18 травня 2011 р., від 06 червня 2011 р. було відкладено розгляд справи на інший день.
10 червня 2011 р. позивач надав до суду розрахунок сум заявлених позовних вимог.
10 червня 2011 р. відповідач 2. надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог з посиланням на те, що жодних претензій та вимог стосовно виконання договору поруки від 01.02.09 р. від позивача він не отримував.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.
Представник відповідача 1. у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
10 грудня 2008 року між ФО-П ОСОБА_2 та ТОВ «Рогатин-Корм» укладено договір поставки (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язаний поставити на користь ТОВ «Рогатин-Корм» жмих соняшниковий на умовах відстрочення платежу. Загальна кількість товару за даним договором складає 88,14 тон. Поставка здійснюється автомобільним транспортом за місцем поставки: АДРЕСА_2. Поставка товару відбувається до 10 грудня 2008 року. Передача товару від позивача до ТОВ «Рогатин-Корм» здійснюється за товарно-транспортною накладною та видатково-прибутковою накладною, яка виписується на дату оформлення товарно-транспортної накладної. Дата, вказана у товарно-транспортній накладній або видатково-прибутковій накладній, є датою поставки товару. Ціна договору складає 55528,20 грн. Оплата за даним договором здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок грошових коштів у розмірі вартості поставленого товару на протязі 10 банківських днів з дати поставки товару. Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за ним.
Матеріалами справи підтверджується (оригінали письмових доказів оглянуто в судовому засіданні), що позивач здійснив поставку товару на користь ТОВ «Рогатин-Корм», що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:
-ТТН від 3 грудня 2008 року № 402885 на суму 18874,80 грн.;
-ТТН від 4 грудня 2008 року № 402888 на суму 18786,60грн.;
-ТТН від 4 грудня 2008 року № 402890 на суму 17866,80 грн.
Всього на суму 55528,20 грн.
Також між сторонами договору складено видаткову накладну від 4 грудня 2008 року на суму 55528,20 грн.
Товар отримано на підставі довіреності представником ТОВ «Рогатин-Корм».
Позивачем надано до матеріалів справи докази часткової оплати (банківські виписки) отриманого товару з боку ТОВ «Рогатин-Корм», а саме: 16 лютого 2009 року в сумі 20000,00 грн.; 12 березня 2009 року в сумі 10000,00 грн.; 15 квітня 2009 року в сумі 10000,00 грн. Всього на суму 40000,00 грн.
З вищенаведеного вбачається, що ТОВ «Рогатин-Корм» порушено умови оплати отриманого товару. Загальна сума основної заборгованості на момент подання позову становить 15528,20 грн.
Крім цього матеріалами справи підтверджується, що на умовах додаткової угоди від 10.12.08 позивач здійснив поставку жмиху соняшникового на користь ТОВ «Рогатин-Корм» в кількості 88,14 тон, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:
-ТТН від 10 грудня 2008 року № 402894 в сумі 21690,90 грн.;
-ТТН від 10 грудня 2008 року № 402897 в сумі 16600,50 грн.;
-ТТН від 10 грудня 2008 року № 402899 в сумі 17406,90 грн.
Всього на суму 55698,30 грн.
Також між сторонами договору складено видаткову накладну від 11 грудня 2008 року на суму 55698,30 грн.
Товар отримано на підставі довіреності представником ТОВ «Рогатин-Корм».
Докази своєчасної оплати по даній поставці в матеріалах справи відсутні, тому на момент подання позову основна заборгованість за додатковою угодою складає 55698,30 грн.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За вимогами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач 1. не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення з відповідача 1. коштів в сумі -71226,50 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем 1. , тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу вимог ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1. інфляційних нарахувань у сумі 17705,62 грн. та 3% річних у сумі 4837,40 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.
Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8 договору передбачено, що у разі прострочення здійснення оплати більше, ніж 3 банківські дні, ТОВ «Рогатин-Корм» сплачує пеню в сумі 0,01% від вартості товару за кожний день прострочення
Позовна вимога щодо стягнення з відповідача 1. пені у сумі 1303,45 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.
Стосовно заявленої вимоги про солідарне стягнення суми основної заборгованості з обох відповідачів позивач вказує, що ним укладений договір поруки від 1 лютого 2009 року з ФО-П ОСОБА_3, відповідно до умов якого останній виступив фінансовим поручителем за виконання грошових зобов'язань з боку ТОВ «Рогатин-Корм» в сумі 2000,00 грн. Згідно ст.ст. 541, 543 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За умовами п. 2.1 договору поруки від 1 лютого 2009 року передбачено, що виконання цього договору відбувається протягом 3 календарних днів з дня отримання письмової вимоги кредитора (позивача). В матеріалах справи відсутні докази пред'явлення позивачем письмової вимоги про виконання договору поруки від 1 лютого 2009 року до ФО-П ОСОБА_3, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог заявлених до відповідача 2.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рогатин-Корм» (код ЄДРПОУ 13655286, 77000, Івано-Франківська область, м. Рогатин, вул. Галицька, б. 18А) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1(АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) основну заборгованість в сумі 71226,50 грн.; пеню в сумі 1303,45 грн.; 3% річних в сумі 4837,40 грн.; інфляційні в сумі 17705,62 грн., державне мито в сумі 950,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Смірнова О.В.
Повний текст рішення підписано 20 червня 2011 року.