"23" червня 2011 р.Справа № 35/17-1458-2011
За позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України;
Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області
до відповідача Приватного підприємства "БЕРЕГ"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Державного казначейства України в Одеській області;
Концерну "Військторгсервіс"
про стягнення 1710507грн.
Суддя Гут С.Ф.
Представники:
Від прокурора: Уразовський С.І., посвідчення №030 від 04.09.08р.
Від МОУ: ОСОБА_1, довіреність №220/3/д від 05.01.11р.
Від Фонду державного майна України: - не з'явився;
Від РВ ФДМ України по Одеській області: ОСОБА_2, довіреність №11 від 25.01.11р.;
Від відповідача: ОСОБА_3, на підставі довіреності від 04.05.11р.
Від ГУДКУ в Одеській області:- не з'явився;
Від Концерну "Військторгсервіс": ОСОБА_1, довіреність №101 від 27.12.10р.
СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Державного казначейства України в Одеській області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "БЕРЕГ", в якій просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України неустойку у розмірі 1710507грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.11р. порушено провадження у справі №35/17-1458-2011, та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Концерн "Військторгсервіс".
Поряд з цим, Військовим прокурором Одеського гарнізону заявлена заява про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої останній просив вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно і розрахункові рахунки відповідача у межах суми неустойки.
Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.
Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.
Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Однак, Військовим прокурором Одеського гарнізону не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.
За клопотанням позивача Міністерства оборони України ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2011р. строк розгляду спору по справі було продовжено до 28.06.2011р. в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Міністерство оборони України підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 1710507грн., згідно наданих суду пояснень(вх.№13899/2011 від 04.05.11р.) а також пояснень (вх.№14009/2011 від 04.05.11р.).
Фонд державного майна України в судові засідання не з'являвся, поряд з цим 27.05.11р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№16564/2011), згідно якого просив суд відкласти розгляд справи та зобов'язати позивача виконати умови ст.56 ГПК України в частині надіслання до Фонду державного майна України копії позовної заяви з доданими до неї документами, у зв'язку з неотриманням останнім копії позову.
Судом клопотання розглянуто та задоволено було частково в частині відкладення розгляду справи, а в частині зобов'язання надіслання на адресу Фонду державного майна України копії позову не задоволено, оскільки в матеріалах справи наявний фіскальний чек від 13.04.11р. №6350, який свідчить про надіслання на адресу Фонду державного майна України копії позову.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 1710507грн., згідно наданих суду пояснень (вх.№16227/2011 від 24.05.11р.).
Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№14082/2011 від 05.05.11р.), та доповненні до відзиву (вх.№19101/2011 від 14.06.11р.). При цьому, відповідач зазначає, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення неустойки потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки(збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність одного з зазначених елементів складу цивільного правопорушення, крім притягнення до відповідальності у разі відсутності вини у випадках передбачених законом, робить неможливою відповідальність відповідача. Крім того, відповідач подав до канцелярії суду заяву про застосування строку позовної давності (вх.№14081/2011 від 05.05.11р.), згідно якої просить суд застосувати строк позовної давності до вимог заявлених позивачами.
Головне управління Державного казначейства України в Одеській області надіслав на адресу господарського суду Одеської області заяву (вх.№18803/2011 від 10.06.11р.), згідно якої повідомляє, що відповідно до своїх функціональних обов'язків не володіє, будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення проти вимог, що мають значення для правильного вирішення справи, та просить суд слухати справу за відсутності представника.
Концерн "Військторгсервіс" підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд стягнути з відповідача 1710507грн., згідно наданих суду пояснень(вх.№13898/2011 від 04.05.11р.).
Військовий прокурор Одеського гарнізону подав пояснення (заперечення)(вх.№16225/2011 від 24.05.11р.), згідно яких вважає доводи відповідача, які викладені у відзиві необґрунтованими, а позовні вимоги законними, обгрунтоваими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Також у поясненнях зазначає про те, що у зв'язку з тим, що відповідно до вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, та враховуючи той факт, що наймодавцем виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, який має статус самостійної юридичної особи, то другим позивачем має бути саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.
Міністерство оборони України подав письмові заперечення на відзив відповідача(вх.№15946/2011 від 23.05.11р.), згідно яких просить суд не брати до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Також подав письмові заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної даності(вх.№19102/2011 від 14.06.11р.), згідно якої просить суд відхилити заяву відповідача про застосування строку позовної давності.
20.06.11р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання Фонду державного майна України вих.№10-25-8177 від 14.06.11р.(вх.№19786/2011), згідно якого просить суд керуючись ст.89 ГПК України виправити описку та уточнити в належному порядку, який саме орган залучається до участі у справі в якості позивача Фонд державного майна України чи Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.
Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки господарським процесуальним кодексом України не передбачена заміна позивачів по справі, а крім того Військовий прокурор Одеського гарнізону подав пояснення (заперечення)(вх.№16225/2011 від 24.05.11р.), згідно яких зазначив про те, що другим позивачем по справі має бути саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
28.08.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Приватним підприємством "БЕРЕГ" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до Державної власності (договір), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення адміністративної окремо розташованої 2-поверхової будівлі (532,6кв.м) з гаражем (72,1кв.м) на території в/м №118 ДП МОУ „ОУНР”, загальною площею 604,7кв.м, що перебуває на балансі Державного підприємства МОУ "Одеське управління начальника робіт" та розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Успенська,4а.
Згідно свідоцтва про право власності на нежитлову двоповерхову будівлю від 09.07.08р., яке видане виконавчим комітетом Одеської міської ради посвідчено, що об'єкт, який розташований за адресою: м.Одеса, вул. Успенська, 4-а, в цілому, дійсно належить Державі, в особі Міністерства оборони України, на праві державної власності, та перебуває у повному господарському віданні Концерну "Військторгсервіс". Об'єкт в цілому складається з приміщень, загальною площею 604,7кв.м, відображених у технічному паспорті від 22.11.06р. Свідоцтво видане на підставі наказу Міністерства оборони України від 05.04.07р. №125, акту приймання-передачі від 02.11.07р.
Відповідно до технічного паспорту, виданого 08.04.10р., нежитлова двоповерхова будівля по вул. Успенській, 4-а належить Державі, в особі Міністерства оборони України.
28.02.07р. між сторонами підписаний договір про внесення змін до договору оренди від 28.08.06р. нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого сторони внесли зміни в п.1.3., та виклали його в наступній рдакції:”1.3. Мета використання об'єкту оренди: для розміщення офісу (532,6кв.м) та гаража (72,1кв.м).”, а також виклали п. 3.1. та 3.2. в наступній редакції: ”3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку грудень 2006р.: 34210,14грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством”; ”3.2.Орендна плата за місяць оренди січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди грудень 2006р. на індекс інфляції за січень 2007р. включно.”
Пунктом 10.1 розділу 10 вказаного договору встановлено термін дії цього договору до 20.08.2007р., який діє з моменту його підписання сторонами.
03.12.07р. між сторонами підписаний договір про внесення змін до договору оренди від 28.08.06р. нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого сторони доповнили п.10.1. договору оренди реченням такого змісту: „Продовжити термін дії цього договору до 20.08.08р. включно.”
Отже, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.08.2006р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ПП "БЕРЕГ", припинив свою дію 20.08.2008р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.09.09р. по справі №34/87-09-2439 та від 05.02.10р. по справі №34/186-09-5733 було встановлено, що строк дії договору оренди від 28.08.06р. закінчився 20.08.08р. у зв'язку з відмовою орендодавця від подальшої пролонгації договору, а згідно ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У разі невиконання Орендарем обов'язку повернути об'єкт оренди Орендодавцю за участю Балансоутримувача, Орендодавцем нараховується неустойка у розмірі подвійної плати за користуванням майном за весь час прострочки, яка стягується у судовому порядку (ч.2 п.5.7 договору).
Відповідно до п.10.6 вищезазначеного договору у разі припинення останнього об'єкт оренди повертається Орендарем Балансоутримувачу. Орнедар повертає об'єкт оренди Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Згідно п.10.7 договору об'єкт оренди вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
08.01.09р. згідно акту приймання-передачі (повернення) майна до договору оренди від 28.08.06р. нерухомого майна, що належить до державної власності орендар Приватне підприємство "БЕРЕГ" передав, а балансоутримувач Концерн "Військторгсервіс" прийняв у подальше господарське відання державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення адміністративної 2-поверхової будівлі, гараж, загальною площею 604,7кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4а, та сторони підтвердили, що з моменту підписання зазначеного акту, відсутні жодні претензії щодо складу та стану майна, зазначеного у п.1 акту, а також взаємних розрахунків за його платне користування.
10.02.11р. проводилася прокурорська перевірка приміщень розташованих за адресою: м.Одеса, вул. Успенська, 4-А, в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів. По результатам якої був складений протокол огляду приміщень від 10.02.11р., відповідно до якого було встановлено, що на другому поверсі будівлі №4-а учасники огляду відповідно до технічного паспорту оглянути приміщення №36 площею 4,6кв.м та №37 площею 8,4кв.м. Дані приміщення розташовані біля сходів і являють собою коридор. В приміщенні №36 знаходяться приміщення №35, яке було зачинено та №31 в яке далі пройшли поняті та учасники огляду. Учасник огляду пояснив, що приміщення №35 має площу 1,7кв.м, а №31 площу 15,8кв.м. Приміщення №31 всередині розділяється на два окремих приміщення №30 площею 21кв.м та №32 площею 31,1кв.м, де приміщення №32 в свою чергу відповідно до технічного паспорту розділяється на приміщення №33 площею 6,9кв.м в якому знаходиться приміщення №34 площею 3,2кв.м. Приміщення №31 використовується в якості приймальні директора ПП"БЕРЕГ". Приміщення за №32,33 та 34 використовуються в якості службового кабінету директора ПП"БЕРЕГ" Калабіна Б.Д., який був оглянутий в його присутності. Учасник огляду ОСОБА_1 зазначив про те, що ПП"БЕРЕГ" вищевказані приміщення після закінчення 28.08.08р. договору оренди від 28.06.06р. протиправно не повернуло Концерну "Військторгсервіс" як балансоутримувачу.
Крім того в підтвердження своїх позовних вимог до позовної заяви додано акти(перевірки використання нерухомого майна) огляду приміщення за період з лютого 2009р. по грудень 2010р.
Враховуючи те, що після закінчення строку дії договору та після підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди відповідач не повернув об'єкт оренди та фактично безпідставно його використовує, Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Концерну "Військторгсервіс" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача Приватного підприємства "БЕРЕГ" на користь Державного бюджету України неустойки у розмірі 1710507грн. за період з 08.01.2009р.(підписання акту приймання-передачі майна) по 08.12.10р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Згідно із п.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
05.05.11р. відповідач подав до канцелярії суду заяву, згідно якої просить суд застосувати строк позовної давності до вимог заявлених позивачем.
Згідно з ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.
Як свідчать матеріали справи відповідач у доповненні до відзиву зазначає про наявність договору №29р від 01.03.09р. про надання послуг щодо обладнання та технічного забезпечення робочих місць офісних працівників, укладеного між Приватним підприємством "БЕРЕГ" та Концерном "Військторгсервіс", а також договору №11п від 01.03.09р. про надання послуг щодо надання стоянки у двох гаражах цілодобово, укладеного між Концерном "Військторгсервіс" та Приватним підприємством "БЕРЕГ", які є новою правовою підставою для знаходження Приватного підприємства "БЕРЕГ" у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а.
Між тим, строк дії договору №29р від 01.03.09р. про надання послуг щодо обладнання та технічного забезпечення робочих місць офісних працівників та строк дії договору №11п від 01.03.09р. про надання послуг встановлений до 31.12.09р.
Крім того, Концерн "Військторгсервіс" в заперечення надав суду повідомлення №263 від 29.07.09р. про визнання недійсними договору надання послуг №11п від 01.03.09р. та повідомлення №264 від 29.07.09р. про визнання недійсним договору надання послуг щодо обладнання та технічного забезпечення робочих місць офісних працівників №29р від 01.03.09р., та зазначив про те, що оскільки ПП "БЕРЕГ" протягом 4-х місяців ніяких заходів щодо виконання умов цих договорів не здійснив, це свідчить про нікчемність цих правочинів.
Доводи відповідача про наявність нових правових підстав(договору №29р від 01.03.09р. та договору №11п від 01.03.09р.) для знаходження Приватного підприємства "БЕРЕГ" у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а не приймаються господарським судом до уваги.
Так, судом встановлений факт використання Приватним підприємством "БЕРЕГ" приміщень розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а після закінчення строку дії договору та після підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.
Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем, а п. 5.7. договору передбачено, що у разі невиконання Орендарем обов'язку повернути об'єкт оренди Орендодавцю за участю Балансоутримувача, Орендодавцем нараховується неустойка у розмірі подвійної плати за користуванням майном за весь час прострочки, яка стягується у судовому порядку, то судом з цих підстав було самостійно розраховано неустойку та визначено її розмір.
Враховуючи зазначене, звернення Військовим прокурором Одеського гарнізону до суду з позовом 13.04.2011р., позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1710507грн. за період з 08.01.2009р. по 08.12.2010р. підлягають задоволенню частково за період з 13.04.10р. по 08.12.10р. в сумі 535958,86грн. з врахуванням строку позовної давності, тривалість якої встановлена ст.258 Цивільного кодексу України, про застосування якої заявив відповідач у відповідності з ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги Військового прокурора Одеського гарнізону інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Концерну "Військторгсервіс" до відповідача Приватного підприємства "БЕРЕГ" підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 535958,86грн. за період з 13.04.10р. по 08.12.10р. з врахуванням строку позовної давності.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь бюджету витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 5359,59грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.
Керуючись ст.ст.32,33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "БЕРЕГ"(65000, м.Одеса, вул.Коблевська, 45; код 31347641) на користь Державного бюджету України(р/р 31114094700021, 22080300, УДК у м. Южне, ЄДРПОУ 23214761, МФО 828011) неустойку у розмірі 535958(п'ятсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім)грн.86коп.
3. Стягнути з Приватного підприємства "БЕРЕГ" (65023, м.Одеса, вул.Коблевська, 45; код 31347641) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, отримувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк- ГУДКУ в Одеській області МФО 828011) витрати по сплаті державного мита у сумі 5359(п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять)грн.59коп.
4. Стягнути з Приватного підприємства "БЕРЕГ"(65023, м.Одеса, вул.Коблевська, 45; код 31347641) на користь бюджету (р/р31213264700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460, банк-ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.
5. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Гут С.Ф.
Повний текст рішення складено 29.06.2011р.