від "29" червня 2011 р. по справі № 5004/656/11
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до підприємця ОСОБА_1
Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції
третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів
Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції
Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області
про зняття арешту із заставного майна
Суддя: Філатова С.Т
від позивача: ОСОБА_2, дов. №73 від 10.01.2011р.
від підприємця ОСОБА_1.: н/в
від ВДВС Ковельського МУЮ: н/в
від Ковельської МДПІ: ОСОБА_3., дов. №33/01.139 від 08.06.2011р.
від ВДСО при УМВС України у Волинській області: ОСОБА_4, дов. №316 від 05.06.2011р.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки згідно зі ст.ст. 22, 27 ГПК України.
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту, накладеного згідно акту опису й арешту майна серія АА №978529 від 23.03.2009р. ВДВС Ковельського МУЮ, з нежитлового приміщення загальною площею 401,5кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та перебуває у власності іпотекодавця ОСОБА_1, передано АТ "Укрсиббанк" в іпотеку.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 22.12.2006р. між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 (іпотекодавець) для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №11103405000 від 22.12.2006р. було укладено договір іпотеки від 22.12.2006р., посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу ОСОБА_5. (запис в реєстрі №5808). Згідно з договором іпотеки, предметом іпотеки є нежитлове приміщення, загальною площею - 401,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що 22.12.2006р. внесено відповідний запис за № 4276894 в Державний реєстр іпотек, згідно вимог ст. 4 Закону України «Про іпотеку», на яке і було накладено арешт згідно акту опису й арешту майна серія АА №978529 від 23.03.2009р. ВДВС Ковельського МУЮ.
Позивач, в обгрунтування позовних вимог у поясненні від 12.05.2011р. зазначає, що 24.06.2009р. АКІБ «УкрСиббанк»було подано позов до Ковельського міськрайонного суду про звільнення заставленого майна з-під арешту (відповідач - Відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1.), накладеного державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції у зв'язку з примусовим виконанням виконавчого листа по справі господарського суду Волинської області №9/92-54А від 22.12.2009р.
08.07.2009р. Ковельським міськрайонним судом було винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки відповідно до ст.ст.1,12 Господарського процесуального кодексу України спори за участю юридичних осіб і громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, в тому числі спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів з інших підстав, відносяться до компетенції господарських судів.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржувати дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби в порядку адміністративного судочинства мають право лише учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій. АТ «УкрСиббанк»не залучався до вчинення виконавчих дій щодо стягнення з ОСОБА_1. податкового боргу.
Оскільки арешт на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке перебуває у власності іпотекодавця - ОСОБА_1. та передано АТ "УкрСиббанк" в іпотеку, накладено у зв'язку з примусовим виконанням виконавчого листа по справі господарського суду Волинської області №9/92-54А від 22.12.2009 року, АТ «УкрСиббанк»було подано позов до господарського суду Волинської області про зняття арешту з заставленого майна, враховуючи склад учасників правовідносин, що склались, з врахуванням того, що спір виник в результаті господарської діяльності, а також те, що в законодавстві відсутні норми, що прямо передбачали б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції у відзиві №22907/9 від 11.05.2011р. зазначає, що стосовно виконавчого провадження за №24/11-9 від 17.02.2009 року про стягнення податкового боргу з підприємця ОСОБА_1, то виконавчий лист господарського суду Волинської області №9/92-54 А від 22.12.2008 року до відділу ДВС був поданий 18.02.2010 року.
19.02.2009 року державним виконавцем Артишук О.Ю. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а також зроблено запити до Волинського обласного БТІ, Ковельського ВРЕВ ДАІ у Волинській області, Ковельської МДПІ, ВГІРФО УМВС у Волинській області, управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі для виявлення майна та доходів боржника, на які можливо звернути стягнення.
Згідно повідомлень, які надійшли до ВДВС, встановлено, що транспортні засоби за боржником не зареєстровано, отримувачем будь-якого виду пенсії він не являється, право власності на нерухоме майно, належне боржнику за адресою АДРЕСА_3, не зареєстровано.
27.02.2009 року державним виконавцем Артишук О.Ю. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про що було внесено відомості до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
10.03.2009 року постановами державного виконавця було накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника в установах банків. Відповідно до повідомлень банківських установ, кошти на арештованих рахунках відсутні.
23.03.2009 року за місцем проживання боржника АДРЕСА_3, та за місцем знаходження майна, адреса: АДРЕСА_1, державним виконавцем Фіц О.Ю. було описано майно боржника відповідно до актів опису й арешту серія АА №978529, серія АА978528.
25.03.2009 року до АКІБ «УкрСиббанк»було направлено повідомлення про те, що в зв'язку з примусовим виконанням наказу господарського суду державним виконавцем було звернуто стягнення на майно, що перебуває під заставою відповідно до кредитного договору №11103405000 від 22.12.2006р.
31.03.2009 року державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження відповідно до ухвали Ковельського міськрайонного суду від 31.03.2009 року по справі №2-712/09 про виключення майна з акту опису й арешту.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 22.05.2009 року на описане та арештоване майно за адресою АДРЕСА_3 визнано право власності за ОСОБА_6.
24.06.2009 року АКІБ «Укрсиббанк»заставодержателем було подано позовну заяву про звільнення майна з-під арешту.
11.11.2009 року в зв'язку з надходженням до відділу наказу Господарського суду Волинської області №03/95-1 від 25.08.2009 року про стягнення з ОСОБА_1. заборгованості на користь ВДСО при УМВС України в сумі 1676,00 грн., було винесено постанову про об'єднання у зведене виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1, та постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
03.06.2010 року відповідно до акта прийому-передачі було передано для подальшого виконання дані виконавчі провадження у складі зведеного. На момент прийняття до виконання дане виконавче провадження було зупинено на підставі п.7 ч.І статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»
В зв'язку з відсутністю повідомлень від Господарського суду Волинської області, Ковельського міськрайонного суду щодо розгляду справи про виключення заставного майна з-під арешту, було повторно надіслано до ПАТ «УкрСиббанк»повідомлення щодо звернення стягнення на майно, що перебуває в заставі. Перебування в заставі майна, а саме нежитлового приміщення площею 401,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, яке було описано державним виконавцем відповідно до акта опису й арешту від 23.03.2009 року підтверджується також Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на запит органу державної влади від 13.08.2010. № витягу 28145090.
Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам, якщо така застава була належним чином зареєстрована у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення податкової застави.
Повторними запитами щодо встановлення майнового стану боржника та відповідями, які надійшли до ВДВС, встановлено, що транспортні засоби за боржником не зареєстровано, отримувачем будь-якого виду пенсії він не являється, право власності на нерухоме майно належне боржнику за адресою АДРЕСА_3 не зареєстровано, сільськогосподарська техніка по м.Ковель та Ковельському району за боржником не рахується.
Станом на 10.05.2011 року виконавче провадження зупинено на підставі п.6 ч.І статті 35 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції до 09.09.2010 року).
Відповідно до статті 54 Закону України «Про виконавче провадження»(що набрав чинності 09.03.2011 року), звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Ухвалою суду від 12.05.2011р. до участі у справі залучено підприємця ОСОБА_1, Ковельську міжрайонну державну податкову інспекцію, Відділ Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області.
Відділ Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області у поясненні №25/8-1076 від 02.06.2011р. заперечує знаття арешту з з нежитлового приміщення загальною площею 401,5кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що це є єдиною гарантією погашення ОСОБА_1. заборгованості перед ними в сумі 1 676грн. і може погіршити фінансове становище установи.
Ковельська МДПІ у заяві №6707/10/10-015 від 10.06.2011р. вказує, що в квітні 2008 року працівниками Ковельської МДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007 р. Даною перевіркою встановлено, що підприємцем порушено вимоги Закону України "Про податок на додану вартість"' від 03.04.1997р. № 168/97 -ВР. з наступними змінами і доповненнями та вимоги Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'" від 06.05.1995 р. № 265/95, з наступними змінами і доповненнями.
Порушення були відображені в акті перевірки № 40/17-2638302215 від 18.04.2008р., який підписаний та отриманий підприємцем ОСОБА_1. власноруч, про що свідчить його підпис в акті перевірки. Заперечень щодо змісту акту перевірки від ОСОБА_1. до Ковельської МДПІ не поступило, тому на протязі встановленого Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/1 1205 керівним складом Ковельської МДПІ було прийняте відносно підприємця податкове повідомлення-рішення № 00038117/0 від 05.05.2008р., яким підприємцю ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 108 733,50 грн., в тому числі основний платіж 72 489грн., штрафні санкції 36 244,50грн.
Ковельська МДПІ звернулась з позовом до суду про стягнення з активів платника податку суми податкового боргу,який був задоволений.
П.3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження " передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Вказує, що даному випадку вартість заставного майна перевищує розмір заборгованості (невиплачену суму за кредитним договором)підприємця ОСОБА_1.
Пунктом 6 статті 57 Закону визначено, що за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.
Стверджує, що Ковельська МДПІ діяла у спосіб, визначений законами України з дотриманням Конституції України, а тому в жодному випадку не порушила права позивача по справі №5004/656/11 - ПАТ „УкрСиббанк" як іпотекодержателя на переважне перед кредиторами право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Розгляд спору відкладався згідно зі ст. 77 ГПК України для представлення додаткових доказів по справі.
Відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з'явився, звернувся з клопотанням № 36856/9 від 25.06. 2011 р., в якому повідомив, що станом на 25.06.2011р. виконавче провадження зупинено на підставі п.6 ч.1 ст.35 ЗУ "Про виконавче провадження". У вирішенні питання відповідно до позову ПАТ "УкрСиббанк" щодо зняття арешту із заставного майна покладається на розсуд суду, просить справу розглянути без участі представника.
Підприємець ОСОБА_1. пояснень по суті спору не надав, в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням по розгляд справи за наявними в справі матеріалами.
Позивач, в заперечення твердження Ковельської МДПІ про перевищення вартості заставного майна розміру заборгованості, долучає до матеріалів справи довідку про залишок заборгованості позичальника ОСОБА_1. станом на 24.06.2011р. за кредитним договором №11103405000 від 22.12.2006р. в сумі 1 164 487,27 грн. та копію кредитного договору від 22.12.2006р.
В судовому засіданні представник позивача зауважує, що вартість майна згідно з актом опису й арешту майна від 23.03.2009р. становить 800 000 грн.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, господарський суд, -
встановив:
23.03.2009р. відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні наказу по справі №9/92-54А, виданого 22.12.2008р. господарським судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1. в користь Ковельської МДПІ 110 286,73 грн. податкового боргу, було описано і накладено арешт на нежитлове приміщення в торговельному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1»за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 401,5 кв.м. на суму 800 000 грн.
При цьому ОСОБА_1. в акті зауважено, що описане приміщення перебуває в заставі «УкрСиббанку»(договір про надання споживчого кредиту №11103405000 від 22.12.2006р.) (а.с. 43-44).
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на описане майно 21.12.2006р. зареєстроване за ОСОБА_1. (а.с. 47).
22.12.2006р. між АКІБ «УкрСиббанк»і ОСОБА_1. укладений договір про надання споживчого кредиту №11103405000 в іноземній валюті в сумі 212 590 швейцарських франків (еквівалент в гривнях 882 461,94грн. за курсом НБУ на день укладення договору).
В забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1. передав 22.12.2006р. в іпотеку нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 401,5 кв.м. в торгівельному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1». В договорі за згодою сторін визначена ринкова вартість предмету іпотеки -1 238 269 грн.
До Державного реєстру іпотек внесено обтяження на вказане приміщення, про що свідчить Витяг про реєстрацію у державному реєстрі іпотек № 10649306 від 22.12.2006р. (а.с. 16).
В силу ч.6 ст.3, ст.33 ЗУ "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 54 ЗУ «Про виконавче провадження»визначено, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Згідно даних банку, заборгованість за кредитним договором станом на 24.06.2011р. становить 1 164 487,27грн. Ринкову вартість предмету іпотеки у договорі сторонами визначено в сумі 1 238 269грн. По акту опису й арешту майна від 23.03.2009р. вартість майна зазначена в сумі 800 000 грн.
Виходячи із викладеного, у суду відсутні підстави вважати, що вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю і, відповідно, підставність звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.
Згідно ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги іпотекодержателя є підставними і підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, господарський суд, керуючись ст.ст. 54, 60 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст. 3, 33 ЗУ "Про іпотеку", ст. 572 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції зняти арешт, накладений згідно акту опису й арешту майна серія АА №978529 від 23.03.2009р. з нежитлового приміщення загальною площею 401,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перебуває в іпотеці АТ "УкрСиббанк" згідно договору іпотеки від 22.12.2006р.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя Філатова С. Т.
Повний текст рішення виготовлено
01.07.2011р.