09 червня 2011 року м. Київ К-7899/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Зайцева М.П.,
Олексієнка М.М.,
Шведа Е.Ю.,
Черпака Ю.К.,
провівши у касаційній інстанції попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва, Відділення Державного казначейства України у Святошинському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною, дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,-
встановив:
У червні 2001 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва, Відділення Державного казначейства України у Святошинському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною, дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2009 року у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відмовлено, апеляційну скаргу залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження та залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що заявником не доведено поважності пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Суд виходив з того, що позивач був присутнім при оголошенні вступної та резолютивної частини постанови суду першої інстанції та йому було відомо про час виготовлення її повного тексту.
Відповідно до частини 3 статті 186 КАС України у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно з частиною 1 статті 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом -продовжений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Встановлено, що ОСОБА_6 був присутнім у суді першої інстанції при оголошенні вступної та резолютивної частини постанови, де було повідомлено час виготовлення її повного тексту.
З заявою про апеляційне оскарження судового рішення позивач звернувся до суду апеляційної інстанції 8 травня 2007 року, з апеляційною скаргою -31 травня 2007 року, а клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження -6 червня 2007 року. У заяві посилався на те, що справа розглядалась за правилами Цивільного процесуального Кодексу України. 8 травня 2007 року відповідно до статті 295 Цивільного процесуального Кодексу України він звернувся до апеляційного суду з заявою про апеляційне оскарження судового рішення. Лише 11 травня 2007 року ознайомився з повним текстом постанови суду першої інстанції і з'ясував, що вона була постановлена за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Копію вказаної постанови ним отримано поштою лише 26 травня 2007 року. На його думку, у результаті застосування судом двох процесуальних законів при розгляді однієї справи, а також у зв'язку з затримкою в отриманні повного тексту судового рішення, він пропустив процесуальний строк на апеляційне оскарження з поважних причин.
Відповідно до частини 3 статті 167 КАС України, у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення, копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.
Згідно з частиною 2 статті цієї є статті КАС України, у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення, особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали.
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, поважності пропуску строку на апеляційне оскарження позивачем доведено не було, оскільки він був присутнім у суді першої інстанції при оголошенні вступної та резолютивної частини постанови, де було повідомлено час виготовлення її повного тексту. Вказане тягне за собою відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та залишення апеляційної скарги без розгляду.
Вказаний висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується з вимогами статті 186 КАС і доводи касаційної скарги його не спростовують
Згідно ч. 3 ст. 211 КАС України підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 КАС України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді:
Суддя М.О. Сорока