"15" червня 2011 р. м. Київ К-34271/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Смоковича М.І.
Горбатюка С.А.
Мороз Л.Л.
Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В. (суддя -доповідач)
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року,
У грудні 2008 року позивака звернулася в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії за 2007-2008 роки в сумі 2512,70 грн. Свої вимоги мотивує тим, що вона має статус «дитини війни»та має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак, порушуючи вимоги ст. 124 Конституції України відповідачем не здійснено нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії 2007-2008 роки.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 04 березня 2010 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У серпні 2010 року відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про роз'яснення резолютивної частини ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 у справі № 35226/09/9104, оскільки законодавством України не зазначена величина, з якої нараховувати підвищення до пенсії як дитині війни.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 07 жовтня 2010 року заяву відповідача залишено без задоволення.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 07 жовтня 2010 року, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, ухвалити нове рішення, яким роз'яснити резолютивну частину ухвали суду від 04.03.2010 року в справі №35226/09/9104 та встановити порядок та спосіб її виконання, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Залишаючи без задоволення заяву відповідача про роз'яснення рішення, суд апеляційної інстанції вірно керувався ст. 170 КАС України, в якій зазначено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить. Зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що як мотивувальна так і резолютивна частини ухвали суду від 04 березня 2010 року є повністю зрозумілими, зокрема в мотивувальній частині судом апеляційної інстанції чітко вказано, що позивач є дитиною війни та має право на підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно положення ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком наведене у ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»можна застосувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді
Смокович М.І. Мороз Л.Л. Горбатюк С.А. Весельська Т.Ф. Мироненко О.В.