Ухвала від 08.06.2011 по справі С-225384/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р. м. Київ К-2656/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар Євтушевський В.М.,

за участю:

представника позивача -Андрєйко С.Ф., Бабіча Ф.П., Орла А.А.,

представника відповідача -Шкоропада О.В.,

представника Генеральної прокуратури України -Зарудяної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

та касаційну скаргу Першого заступника прокурора Полтавської області

на постанову Господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2008 року

у справі № 9/96

за позовом Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області,

за участю прокуратури Полтавської області

про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Холдингова компанія «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства (далі -позивач) звернулася до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі -відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень рішень Кременчуцької ОДПІ від 25 січня 2007 року № 0000032302/0/8 та від 10 квітня 2007 року за № 0000032302/1/58 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 21606336,00 грн. і нарахування штрафної санкції в сумі 8424232,00 грн.; визнання нечинними податкових повідомлень рішень Кременчуцької ОДПІ від 25 січня 2007 року № 0000042302/0/158 та від 10 квітня 2007 року за № 0000042302/1/824 про визначення для ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 57463673,00 грн., в тому числі за основним платежем -38309115,00 грн. і 19154558,00 грн. штрафна санкція (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 19 липня 2007 року за № 11/17-84).

Постановою Господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 25 січня 2007 року № 0000032302/0/8 та від 10 квітня 2007 року за №0000032302/1/58 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 21606336,00 грн. і нарахування штрафної санкції в сумі 8424232,00 грн. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 25 січня 2007 року № 0000042302/0/158 та від 10 квітня 2007 року за № 0000042302/1/824 про визначення для ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 57463673,00 грн., в тому числі за основним платежем - 38309115,00 грн. і 19154558,00 грн. штрафна санкція. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ 3,40 грн. судових витрат.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2008 року постанову Господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2008 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У касаційній скарзі Перший заступник прокурора Полтавської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2008 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, надали вірну правову оцінку діям податкового органу щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, просить залишити касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області та касаційну скаргу Першого заступника прокурора Полтавської області без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2008 року -без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційних скарг, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області провела виїзну позапланову перевірку ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ із питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень 2006 року до довідок перевірок від 04 серпня 2006 року № 437/23-312/05808735, від 13 вересня 2006 року № 504/23-312/05808735, від 28 листопада 2006 року № 651/23-312/05808735, від 12 грудня 2006 року № 686/23-312/05808735 за результатами якої було складено акт № 28/23-312/05808735 від 19 січня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушенням позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні суми бюджетного відшкодування: за квітень 2009 року на суму 6733142,00 грн., за травень 2006 року на суму 3516858,00 грн., за червень 2006 року на суму 2775681,00 грн., за серпень 2006 року на суму 3127373,00 грн., за вересень 2006 року на суму 3474559,00 грн., за жовтень 2006 року на суму 1978723,00 грн.; порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні податку на додану вартість: за травень 2006 року на суму 16124702,00 грн., за червень 2006 року на суму 8476223,00 грн., за серпень 2006 року на суму 13708190,00 грн.

25 січня 2007 року Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032302/0/8, яким на підставі підпунктів «б», «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ХК «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 21606336,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8424232,00 грн.

25 січня 2007 року Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000042302/0/158, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 57463673,00 грн., у тому числі: за основним платежем -38309115,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -19154558,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2007 року №0000032302/1/58 на аналогічну суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій та № 0000042302/1/824 на аналогічну суму нарахувань податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів суми податку на додану вартість за належним чином оформленими податковими накладними, виписаними його контрагентами -ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ»та ТОВ «Енергоконтракт», з урахуванням того, що довідками перевірок від 04 серпня 2006 року № 437/23-312/05808735, від 13 вересня 2006 року № 504/23-312/05808735, від 28 листопада 2006 року № 651/23-312/05808735, від 12 грудня 2006 року № 686/23-312/05808735 податковим органом було підтверджено заявлену ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за відповідні податкові періоди на загальну суму 25421066,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області були проведені виїзні позапланові перевірки ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за періоди: квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень 2006 року, про що складені відповідні довідки від 04 серпня 2006 року № 437/23-312/05808735, від 13 вересня 2006 року № 504/23-312/05808735, від 28 листопада 2006 року № 651/23-312/05808735, від 12 грудня 2006 року № 686/23-312/05808735, за результатами яких податковим органом було підтверджено заявлені ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006 року -7044403,00 грн., за травень 2006 року -3516858,00 грн., червень 2006 року - 2775681,00 грн., за серпень 2006 року -3127373,00 грн., за вересень 2006 року -3474559,00 грн., за жовтень 2006 року -5482192,00 грн. При чому при перевірці достовірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2006 року податковим органом було зазначено, що остаточний висновок щодо підтвердження заявленої ХК «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ суми бюджетного відшкодування у розмірі 5482192,00 грн. буде зроблений після відслідкування ланцюгів постачання продукції.

Зазначені довідки є засобом реалізації відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з акту перевірки № 28/23-312/05808735 від 19 січня 2007 року, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про те, що у податкових накладних, виписаних позивачу його постачальниками -ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ»та ТОВ «Енергоконтракт»було зазначено (по графі 2), що продукція відвантажена в день виписки податкових накладних, тоді як видаткові накладні на підприємстві відсутні (продукція не відвантажувалась); перераховані кошти підприємствам-постачальникам були попередньою оплатою, про що не зазначено в податкових накладних (по графі 3) «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця», у зв'язку з чим Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області дійшла висновку, що податкові накладні не оформлені належним чином, що є порушенням підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а суми податку на додану вартість за цими податковими накладними не можуть бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту, а у зв'язку з тим, що продукція фактично не відвантажувалась, на склади підприємства не оприбутковувалась, позивачем порушено положення підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, між ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ (покупець) та ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ»(продавець) були укладені договори купівлі-продажу: № 06025/04-03 21 квітня 2006 року (в редакції додаткової угоди № 1 від 25 травня 2006 року), відповідно до умов якого продавець передати у власність покупця товар відповідно до специфікації №1 та специфікації № 2 до даного договору, а покупець оплатити товар і прийняти його на умовах даного договору; № 565Ри від 15 червня 2006 року (в редакції додаткових угод № 1 від 16 серпня 2006 року, № 2 від 18 серпня 2006 року та № 3 від 21 серпня 2006 року), відповідно до умов якого продавець передати у власність покупця товар відповідно до специфікації №1 та специфікації № 3 до даного договору, а покупець оплатити товар і прийняти його на умовах даного договору. Пунктами 5.3 статті 5 вказаних договорів сторони узгодили, що покупець здійснює розрахунки за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно платіжних реквізитів, зазначених у розділі 12 даних договорів, в національній валюті України у формі 100% передплати.

На виконання умов вказаних договорів ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ»виписало позивачу податкові накладні (т.1, арк. справи 193-206) на загальну суму 175736585,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 29289430,83 грн., по договору №06025/04-03 21 квітня 2006 року та податкові накладні (т.1, арк. справи 228-236) на загальну суму 157346494,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 26224415,66 грн. по договору №565Ри від 15 червня 2006 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач здійснив 100% попередню оплату за вказаними податковими накладними відповідно до умов зазначених договорів шляхом безготівкового розрахунку.

Факт часткової поставки товару за договором № 565Ри від 15 червня 2006 року підтверджується видатковими накладними (т.2 арк. справи 151-162).

У зв'язку з частковим поверненням від ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ»раніше проведеної позивачем попередньої оплати унаслідок того, що металургійні комбінати відмовили ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ»в розміщенні замовлень на металопродукцію, від продавця були отримані розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до раніше отриманих податкових накладних (т.1, арк. справи 207-227, 243-259).

Як вбачається з матеріалів справи, 13 вересня 2006 року між ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ (покупець) та ТОВ «Енергоконтракт»(продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 898Ки, відповідно до умов якого продавець передати у власність покупця товар відповідно до специфікації №1 до даного договору, а покупець оплатити товар і прийняти його на умовах даного договору. Пунктом 5.3 статті 5 вказаного договору сторони узгодили, що покупець здійснює розрахунки за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно платіжних реквізитів, зазначених у розділі 12 даного договору, в національній валюті України у формі 100% передплати.

На виконання умов договору ТОВ «Енергоконтракт»виписало позивачу податкову накладну (т.1, арк. справи 284-286) на загальну суму 12000000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 2000000,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач здійснив 100% попередню оплату за вказаною податковою накладною відповідно до умов зазначеного договору шляхом безготівкового розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ХК «АвтоКрАЗ»у формі ВАТ (комітент) та ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ»(комісіонер) були укладені договори комісії: від 26 грудня 2005 року № 05090/08-01, відповідно до умов якого комітент доручає комісіонеру, а комісіонер бере на себе зобов'язання за комісійну плату знайти замовника на території Монголії, укласти та виконати від свого імені, в інтересах та за рахунок комітента зовнішньоекономічний контракт з замовником на поставку залізничним транспортом на умовах DAF ст. Наушки (російсько-монгольський кордон) (у відповідності до правил Інкотермс-2000) автомобілів КрАЗ та спецтехніки на шасі КрАЗ у кількості, номенклатурі та по ціні згідно додатку № 1 до цього договору та здійснити фінансові розрахунки з комітентом на умовах цього договору; від 22 лютого 2006 року № 060161/08-01, відповідно до умов якого комітент доручає комісіонеру, а комісіонер бере на себе зобов'язання за комісійну плату на території Королівства Саудівська Аравія знайти замовника, укласти та виконати від свого імені, в інтересах та за рахунок комітента контракт з замовником на поставку залізничним транспортом на умовах DDU склад покупця, м. Ер-Ріяд (Королівство Саудівська Аравія) (у відповідності до правил Інкотермс-2000) автомобілів КрАЗ у кількості, номенклатурі та по ціні згідно додатку № 1 до цього договору та здійснити фінансові розрахунки з комітентом на умовах цього договору; від 08 грудня 2005 року №05098/08-01, відповідно до умов якого комітент доручає комісіонеру, а комісіонер бере на себе зобов'язання за комісійну винагороду здійснити маркетингову роботу на території Алжира, знайти замовника, укласти та виконати від свого імені, в інтересах та за рахунок комітента контракт з замовником на поставку на умовах CFR порт Мостаганем (Алжир) (у відповідності до правил Інкотермс-2000) автомобілів КрАЗ та комплектів гарантійних запасних частин до них, у кількості, номенклатурі та по ціні згідно додатків № 1 та № 2 до цього договору та здійснити фінансові розрахунки з комітентом на умовах цього договору.

На виконання умов вказаних договорів ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ»виписало позивачу податкові накладні (т.1, арк. справи 273-278) на загальну суму 802275,79 грн., в т.ч. податок на додану вартість 133712,62 грн.

Факт виконання вказаних договорів комісії підтверджується меморіальними ордерами (т.2, арк. справи 28-30,38,44,45), вантажними митними деклараціями (т.2, арк. справи 31,40,42,47,49,51,53,55), інвойсами (т.2, арк. справи 32,34,36,39,46), залізничними накладними (т.2, арк. справи 33,35,37), товарно-транспортними накладними (т.2, арк. справи 41,43,48,50,52,54,56) та звітами про виконання договорів комісії (т.2, арк. справи 91-93).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно абзаців 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що податкові накладні виписані позивачу його контрагентами -ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ»та ТОВ «Енергоконтракт»відповідають зазначеними вимогам Закону.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач сплативши кошти ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ»та ТОВ «Енергоконтракт», повністю виконав свої зобов'язання по вказаним вище договорам та сформував податковий кредит за відповідні податкові періоди у відповідності до вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за першою з подій.

Також, колегія суддів відзначає, що Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність зменшення відповідачем позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) на загальну суму 21606336,00 грн. і нарахування штрафної санкції в сумі 8424232,00 грн. та визначення позивачу суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 57463673,00 грн. оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області та касаційна скарга Першого заступника прокурора Полтавської області підлягають залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області та касаційну скаргу Першого заступника прокурора Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 20 липня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева

Судді: _____________________ М.І. Костенко

_____________________ Л.В. Ланченко

_____________________ О.М. Нечитайло

_____________________ Н.Г. Пилипчук

Попередній документ
16545177
Наступний документ
16545179
Інформація про рішення:
№ рішення: 16545178
№ справи: С-225384/08
Дата рішення: 08.06.2011
Дата публікації: 04.07.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: