"16" червня 2011 р. м. Київ К-25142/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.07.2007 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про стягнення разової допомоги до 5-го травня,
У червні 2007 року ОСОБА_4 звернулася до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про стягнення разової допомоги до 5-го травня.
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.07.2007 позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_4 недоплачену разову щорічну грошову допомогу як учаснику війни за 2004 рік та як члену сім'ї померлого ветерана війни за 2005-2007 роки в сумі 5403,76 грн., 605,15 грн. в рахунок відшкодування втрат від інфляції внаслідок несвоєчасно проведених виплат та три проценти річних від прострочених сум платежів в розмірі 206,18 грн., а всього 6215,09 грн. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 100,00 грн. в рахунок відшкодування понесених нею витрат по оплаті за надану юридичну допомогу.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області було задоволено частково. Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.07.2007 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнути з управління праці і соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику війни за 2005 та 2007 роки у сумі 3738, 76 грн., 206,23 грн. в рахунок відшкодування втрат від інфляції внаслідок несвоєчасно проведених виплат, три проценти річних від прострочених сум платежів в розмірі 144, 26 грн. та 65, 79 грн. понесених витрат по оплаті за надану юридичну допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено. .
У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.07.2007 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008, а справу направити на новий розгляд.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком;
Відповідно до вимог статті 17 вищевказаного Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Частиною 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже у судів першої та апеляційної інстанцій не було правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь ОСОБА_4 заборгованості з щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2005 рік.
Частиною 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визначено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»здійснюється у розмірі 150,00 грн.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими обмежувалися виплати відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату нарахування і виплату позивачеві органами праці та соціального захисту населення щорічної грошової допомоги, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»були діючими, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, отримана ОСОБА_4 щорічна разова грошової допомоги до 5-го травня у 2007 році в розмірі 150,00 грн. була нарахована та виплачена управлінням праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області відповідно до діючого на той час законодавства.
З урахуванням викладеного, у судів першої та апеляційної інстанцій не було законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права -судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.07.2007 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про стягнення разової допомоги до 5-го травня скасувати.
Ухвалити нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про стягнення разової допомоги до 5-го травня відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
судді: С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній