"21" січня 2011 р. м. Київ К-2276/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючий,
Кобилянського М.Г.,
Стародуба О.П.,
Тракало В.В.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року в справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про перерахунок пенсії,
У липні 2008 року ОСОБА_6 звернувся в суд з адміністративним позовом й зазначав, що у вересні 2007 року йому призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак при її обчисленні порушені вимоги статті 43 вказаного Закону.
Просив зобов'язати відповідача провести обчислення пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи оклад за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до положень частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», провести перерахунок та виплату.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. У вересні 2007 року його звільнено зі служби й призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням вимог статті 37 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якої до грошового забезпечення для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що пенсія позивачу нарахована у відповідності до вимог статті 37 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та пункту сьомого Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців»від 04 квітня 2006 року назву Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також викладено в новій редакції й деякі положення Закону, зокрема статтю 43.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, пенсії обчислювалися з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Статтею 37 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, згідно з яким до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До грошового забезпечення для обчисленні пенсій не включалися щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі.
Пунктом 25 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зупинено на 2007 рік.
Суб'єкт владних повноважень вирішуючи у квітні 2007 року питання про призначення й обчислення позивачу пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»правильно застосував чинне законодавство з урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства та не порушив пенсійні права позивача.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування та ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
О.П. Стародуб
В.В. Тракало
В.В. Юрченко