"21" червня 2011 р. м. Київ К-5340/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
Співака В.І.,
та секретаря Овчіннікова А.А.,
за участю представника відповідача Мотиля А.С.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 17.05.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 у справі за позовом ОСОБА_5 до Служби безпеки України, третьої особи - Голови Служби безпеки України про визнання дій та бездіяльності неправомірною, скасування наказу, внесення змін у наказ та зобов'язання вчинити дії, -
встановила:
У липні 2005 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, третьої особи - Голови Служби безпеки України про визнання дій та бездіяльності неправомірною, скасування наказу, внесення змін у наказ та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 17.05.2007 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 було відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 апеляційну скаргу ОСОБА_5 було залишено без задоволення, а постанову Франківського районного суду м. Львова від 17.05.2007 -без змін.
ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Франківського районного суду м. Львова від 17.05.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що наказом Голови Служби безпеки України від 16.05.2005 № 931-ос полковника юстиції ОСОБА_5 зараховано в розпорядження начальника управління Служби безпеки України у Чернігівській області за підпунктом «в»пункту 48 Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України, із збереженням розмірів раніше встановлених надбавок, надбавки та доплати до посадового окладу, щомісячної надбавки до місячного грошового забезпечення за безперервну службу в органах безпеки, звільнивши його з посади заступника начальника управління. Підставою видання наказу стало порушення 10.05.2005 слідчим управління Служби безпеки України відносно позивача кримінальної справи за ознаками частини 2 статті 423 Кримінального кодексу України. Постановою Генеральної прокуратури України від 19.05.2005 скасовано постанову від 10.05.2005 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 423 Кримінального кодексу України. Наказом Голови Служби безпеки України від 21.10.2005 № 1902-ос позивача призначено за підпунктом «б»пункту 44 Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України з 19.05.2005 на посаду заступника начальника управління Служби безпеки України у Львівській області із збереженням посадового окладу у збільшеному на 50 % розмірі.
Відповідно до підпункту «в»пункту 48 Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (командирів) допускається у разі коли стосовно військовослужбовця провадиться дізнання, досудове слідство або кримінальна справа розглядається судом - до закриття справи органом дізнання або досудового слідства чи постановлення вироку судом.
Як вірно зазначили суди, на час видання наказу від 16.05.2005 № 931-ос була чинною постанова слідчого управління Служби безпеки України про порушення кримінальної справи відносно позивача від 10.05.2005. Тому даний наказ про зарахування у розпорядження начальника управління Служби безпеки України в Чернігівській області, звільнення з посади заступника начальника, був виданий з додержанням встановленого законом порядку та з урахуванням підпункту «в»пункту 48 Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України.
Абзацом 2 пункту 48 вищенаведеного Положення встановлено, що після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні відповідного начальника (командира), а також у разі коли відпали підстави для такого зарахування, він призначається на посаду в порядку, встановленому цим Положенням.
Отже судами було правомірно зазначено, що оскільки постановою Генеральної прокуратури України від 19.05.2005 була скасовано постанова слідчого управління Служби безпеки України про порушення кримінальної справи відносно позивача від 10.05.2005, тобто відпала підстава зарахування ОСОБА_5 у розпорядження начальника, то саме з 19.05.2005 позивача правомірно було поновлено на роботі, відповідно до наказу Голови Служби безпеки України від 21.10.2005 № 1902-ос.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що копія постанови Генеральної прокуратури України від 19.05.2005 про скасування постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 була отримана Службою безпеки України лише у жовтні 2005 року, то у Голови Служби безпеки України до отримання копії даної постанови не було законних підстав видавати наказ про поновлення позивача на роботі.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що з 19.05.2005 позивача поновлено на рівнозначній посаді тій яку він займав із збереженням посадового окладу у збільшеному на 50 % розмірі, та підчас перебування у розпорядженні за ним були збережені раніше встановлені надбавки та доплати до грошового забезпечення і були виплачені преміальні за липень, серпень, вересень 2005 року, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, щодо відмови ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Франківського районного суду м. Львова від 17.05.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 у справі за позовом ОСОБА_5 до Служби безпеки України, третьої особи - Голови Служби безпеки України про визнання дій та бездіяльності неправомірною, скасування наказу, внесення змін у наказ та зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
В.І. Співак