"16" червня 2011 р. м. Київ К-16031/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Костенка М.І.
Маринчак Н.Є.
Островича С.Е.
Усенко Є.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Метида”
на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2007
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2007
у справі №14/114
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Метида»
до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Метида»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Фірма «Метида») звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту -відповідач, Олександрійська ОДПІ) від 24.02.2006 № 00001223310/0, № 0000142310/0.
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2007, позовні вимоги задоволені частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000142310/0 від 24.02.2006 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 7 666,68 грн. та 3 833,34 грн. штрафних санкцій; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «Фірми «Метида»щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01 по 30.09.2005, складено акт перевірки № 51/23-00-23096764 від 15.02.2006, в якому встановлено порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 1.6, 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 за № 143 та зареєстрованого в Мін'юсті України 08.04.2003 за № 271/7592, а саме заниження оподатковуваного прибутку в 3 кварталі 2005 р. на 443 473,30 грн. за рахунок не включення до складу валового доходу попередньої оплати, отриманої від покупців, а також порушення вимог пп. 1.22.2 п. 1,22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження оподаткованого прибутку за 3 квартал 2005 року на 300 000 грн. за рахунок не включення до валового доходу фінансової допомоги, отриманої від фізичної особи.
На підставі результатів вказаної перевірки, 24.02.2006 податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000122310/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 222 981,96 грн., в тому числі 185 818,30 грн. основного платежу та 37 163,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000142310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 81 500,10 грн., в тому числі 54 333,40 грн. основного платежу та 27 166,70 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Також судами встановлено, що на виконання договорів комісії у вересні 2005 року від СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6 позивачу перераховані кошти, відповідно, в розмірах 210 140 грн., 130 000 грн., 150 000 грн., які ним оприбутковані на балансовому рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Однак дій щодо виконання вищезгаданих договорів комісії позивач не вчиняв, використав грошові кошти на власні господарські потреби. До складу валового доходу у 3 кварталі 2005 року зазначені суми позивачем не включені.
В пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону визначено перелік доходів з інших джерел, які повинні включатися до валового доходу, в той же час слід зазначити, що цей перелік не є вичерпним, що дає підстави вважати, що кошти, які переховані платнику податків згідно договору комісії, але не використані за призначенням та направленні на власні господарські потреби повинні включатися до валового доходу платника податку.
Встановлення судами факту оприбуткування та використання коштів позивачем на виконання договорів комісії та наявність факту їх оприбуткування на рахунку 685 «розрахунки з іншими кредиторами», а також факту використання їх у власній господарської діяльності, як власного майна, перерахування коштів від контрагентів з урахуванням податку на додану вартість підтверджують правомірність висновку податкового органу щодо заниження позивачем оподатковуваного прибутку в третьому кварталі 2005 року на 443 473,30 грн. за рахунок не включення до складу валового доходу попередньої оплати за товар, що надійшла від приватних підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Відносно виявленого порушення пп. 1.22.2 п. 1,22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” слід зазначити наступне.
Відповідно до пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 цього Закону поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або інших видів компенсацій як оплати за користування такими коштами.
Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий дохід включає в себе доходи з інших джерел, в тому числі сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж встановлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, 05.07.2005 року між громадянином ОСОБА_4 та ТОВ «Фірма «Метида»укладено договір поворотної фінансової допомоги (позики) на суму 300 000 грн., згідно меморіальних ордерів від 06.07.2005 № 18 на суму 75 000 грн., № 19 на суму 71 000 грн., № 20 на суму 79 000 грн., № 21 на суму 75 000 грн. ОСОБА_4 вніс на поточний рахунок ТОВ «Фірма «Метида»готівкові кошти на загальну суму 300 000 грн. з призначенням платежу «поворотна фінансова допомога». Станом на 01.10.2005 позивач не повернув вказану допомогу ОСОБА_4
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги посилання позивача на укладання з СПД ОСОБА_4 договору уступки вимоги від 15.07.2005 та підписання протоколу про зарахування однорідних грошових вимог віл 15.07.2005 не можна прийняти, як доказ погашення заборгованості ТОВ «Фірма «Метида»СПД ОСОБА_4
По-перше, за своєю природою перехід права первісного кредитора (ТОВ «Фірма «Метида») новому кредитору (СПД ОСОБА_4) у зобов'язаннях ПП ОСОБА_8 по договору купівлі-продажу від 11.07.2005 не свідчить про виникнення у СПД ОСОБА_4 зобов'язання перед ТОВ «Фірма «Метида»у сумі 300 000 грн., оскільки відступлення права вимоги за своєю суттю є безоплатним.
По-друге, згідно ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Відповідно до пункту 4.1 договору поворотної фінансової допомоги від 05.07.2005 ТОВ «Фірма «Метида»повинна повернути грошові кошти ОСОБА_4 до 30 09.2005, отже на час підписання протоколу про зарахування взаємних вимог від 15.07.2005 строк виконання зобов'язання позивача перед ОСОБА_4 не настав.
По-третє, договір поворотної фінансової допомоги від 05.07.2005, як і перерахування коштів позивачу здійснено фізичною особою ОСОБА_4, тоді як договір уступки вимоги від 15.07.2005 та протокол про зарахування взаємних вимог позивачем укладено з суб'єктом підприємницької діяльності - приватним підприємцем ОСОБА_4
Таким чином, суди дійшли вірного висновку про заниження позивачем оподаткованого прибутку за ІІІ квартал 2005 року на 300 000 грн. в результаті не включення до валового доходу звітного періоду поворотної фінансової допомоги, отриманої від фізичної особи.
Щодо виявленого заниження позивачем у вересні 2005 року податку на додану вартість в розмірі 46 666, 68 грн. слід зазначити таке.
Відповідно до пп. 7.3,1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Як встановлено судами, на поточний банківський рахунок позивача надійшли кошти на загальну суму 280 000 грн., в т.ч. податок на додану вартість в розмірі 46 666,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 21 від 26.09.2005 на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ -16 666,67 грн., № 20 від 23.09.2005 в сумі 50 000 грн., в т.ч. ПДВ -8 333,34 грн., № 26 від 26.09.2005 в сумі 130 000 грн., в т.ч. ПДВ - 21 666,67 грн. з призначенням платежу «передоплата за товар згідно договорів комісії».
Кошти, що надійшли позивачу за товар на виконання договорів комісії не використовувалися, оприбутковані підприємством на балансовий рахунок 685 „Розрахунки з іншими кредиторами" та використані на власні господарські потреби. Згідно платіжних доручень в вартість товару включена сума податку на додану вартість, яка підлягала перерахуванню до державного бюджету.
Таким чином, висновок Олександрійської ОДПІ про заниження позивачем у вересні 2005 року податку на додану вартість на 46 666,68 грн. є правомірним.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин, з у рахуванням меж перегляду, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає оскаржувані судові рішення такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Метида»залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)М.І. Костенко
(підпис)Н.Є. Маринчак
(підпис)С.Е. Острович
(підпис)Є.А. Усенко
З оригіналом згідно
Секретар І.Ю. Гончарук