"22" червня 2011 р. м. Київ К-45401/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І., Штульмана І.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
У лютому 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати дії відповідача неправомірними щодо неправильного еарахування державної допомоги по догляду за дитиною, стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної у м. Донецьку ради недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 5782,42 грн. за період з жовтня 2007 року по грудень 2008 року, стягнути моральну шкоду 1000 грн.
Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 31 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року, позов задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення населення Петрівської районної у м. Донецьку ради неправомірними, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 недоотриману допомогу по догляду за дитиною за період з 19 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 874,51 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної у м. Донецьку ради просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ним норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.
Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При цьому статтею 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня -434,00 гривень, з 01 квітня -463,00 гривень, з 01 жовтня -470,00 гривень.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що з жовтня 2007 року виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватись у встановлених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»розмірах. У зв'язку з цим судами також обґрунтовано визнано неправомірною відмову відповідача здійснювати виплату зазначеної допомоги у належних розмірах.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що відповідно до ст. 99 КАС України (в редакції від 06.07.2005 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) річний термін для звернення особи в суд для захисту прав, свобод та інтересів встановлюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня -526,00 гривень, з 01 квітня -538,00 гривень, з 01 липня -540,00 гривень, та з 01 жовтня -557,00 гривень.
Проте вказаним законом частина перша статті 15 та пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»були змінені. Так, згідно нової редакції частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
У відповідності до змін, внесених до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
При цьому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»не визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже, у 2008 році відповідач при здійсненні виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв відповідно до чинного на той час законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його дій неправомірними і, як наслідок, покладення на нього обов'язку здійснити виплату певних сум.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної у м. Донецьку ради залишити без задоволення, а постанову Петровського районного суду м. Донецька від 31 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.