"22" червня 2011 р. м. Київ К-6634/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І., Штульмана І.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій, -
У серпні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому надбавку до пенсії як дитині війни, починаючи з 01 липня 2007 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року було повернуто особі, яка її подала.
В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанцій з підстав порушення цим судом норм матеріального і процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області, суд апеляційної інстанції виходив з того, що її було подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та не заявлено клопотання про його поновлення.
Однак такий висновок є неправильним і не узгоджується з наявними матеріалами справи.
Статтею 13 КАС України визначено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла на момент виникнення права на апеляційне оскарження), заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Положеннями ч. 6 ст. 103 КАС України встановлено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Зі справи вбачається, що 25 жовтня 2007 року було прийнято та проголошено постанову Вінницького окружного адміністративного суду у присутності представника відповідача.
Заяву про апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року подано Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області через суд першої інстанції та зареєстровано цим судом за № 5141 вхідної кореспонденції суду від 07 листопада 2007 року.
Апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції подано відповідачем через суд першої інстанції та зареєстровано цим судом за № 5717 вхідної кореспонденції суду від 19 листопада 2007 року.
В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції відповідач зазначав, що заяву про апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року подано без пропуску встановленого строку для її подачі, оскільки останній десятий день її подачі припадав на 05 листопада 2007 року, тому що 04 листопада цього року був вихідний день, неділя.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, який міститься в додатках до касаційної скарги, заяву про апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року подано Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області через суд першої інстанції 05 листопада 2007 року, в перший робочий день після вихідного дня 04 листопада 2007 року, тобто з додержанням встановленого процесуальним законом строку для її подачі.
Проте суд апеляційної інстанції не врахував, коли саме відповідачем надіслано заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, і ця обставина судом належним чином не досліджена.
В зв'язку з цим, у суду апеляційної інстанції не було законних підстав визнавати заяву про апеляційне оскарження поданою з пропущенням процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та повертати її особі, яка її подала.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом були допущені порушення норм процесуального права, які призвели до ухвалення ним незаконного рішення.
З огляду на наведене, оскаржене судове рішення відповідно до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року скасувати.
Справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.