"23" червня 2011 р. м. Київ К-29551/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Сихівського районного суду м. Львів від 4 березня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі №2а-1286/10 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення, -
25 вересня 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення від 04.09.2009 №680.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 04.09.2009 №680 щодо знесення будинку АДРЕСА_1 ухвалене всупереч вимог чинного законодавства та порушує права та законні інтереси позивачів.
Постановою Сихівського районного суду м. Львів від 4 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивачі просять скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, 07.07.2006 Сихівською районною адміністрацією було прийнято розпорядження №759 «Про демонтаж незавершеної самочинної добудови до житлового будинку АДРЕСА_1». Прийняття даного розпорядження було зумовлено тим, що мешканцями вищевказаного будинку, який ухвалою Львівської міської ради №503 від 29.05.2003 зарахований до територіальної власності громади м.Львова, було здійснено самочинну добудову без жодних на те правових підстав.
У зв'язку з невиконанням в добровільному порядку мешканцями даного будинку вищевказаного розпорядження, Сихівська районна адміністрація звернулась до суду з позовом про демонтаж самовільної забудови.
29.12.2006 Сихівським районним судом м.Львова винесено рішення, яким позов Сихівської районної адміністрації задоволено та зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 демонтувати самочинну добудову до будинку, вказану в технічному паспорті на будинок під літерою А1-1. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 07.05.2007 у справі №22-776 вказане рішення було залишено в силі, а тому набрало законної сили.
Однак, дане рішення не було виконане, оскільки відповідно до Постанови Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 10.06.2009 виконати рішення неможливо, оскільки демонтаж добудови призведе до руйнації будинку та пошкодження майна, яке знаходиться у прибудові, проведених комунікацій.
З витягу з протоколу №48 засідання міжвідомчої комісії при Сихівській районній адміністрації від 30.12.2003 вбачається, що технічно неможливо в подальшому експлуатувати самочинно збудований житловий будинок на АДРЕСА_1 з самочинно збудованими стінами, оскільки він знаходиться в незадовільному технічному стані, тріщини несучої стіни становлять від 1 до 3 см. Будинок і новозбудовані стіни в даний час перебувають в аварійному стані. За архівними даними та повідомленнями Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки реєстрація права власності за даною адресою не проводилась. Будинок ветхий і підлягає демонтажу.
Водночас, даний будинок знаходиться безпосередньо близько до церкви св.Трійці (1654-1683р.р.) по вул.Садибна, 1а, яка, в свою чергу, належить до пам'яток державного значення та якій присвоєно охоронний №484.
Оскільки церква св.Трійці по вул.Садибна, 1а у м.Львові є пам'яткою культурної спадщини, то питання режиму використання території навколо неї регулюється Законом України «Про охорону культурної спадщини».
Відповідно до ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Як встановлено судом, ні управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, ні центральним державним органом охорони культурної спадщини дозволу на здійснення будь-якої добудови, реконструкції, тощо до будинку АДРЕСА_1 позивачам надано не було.
Таким чином, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 04.09.2009 року №680 є законним і обґрунтованим, правових підстав для його скасування немає.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Постанову Сихівського районного суду м. Львів від 4 березня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: