"23" червня 2011 р. м. Київ К-23483/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Карлівський машинобудівний завод” на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2010 року у справі №2-а-47135/09/1670 за позовом відкритого акціонерного товариства “Карлівський машинобудівний завод” до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про визнання рішення нечинним, -
29 вересня 2009 року відкрите акціонерне товариство "Карлівський машинобудівний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про визнання незаконними та скасування рішення №87 від 17.06.2009 та припису № 200/1-18/1166 від 18.06.2009.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що у період з 02.06.2009 по 10.06.2009 відповідачем проведено перевірку ВАТ "Карлівський машинобудівний завод" з питань додержання дисципліни цін при формуванні, встановлені та застосуванні тарифів на послуги з теплопостачання. За результатами перевірки складено акт № 000140 від 10.06.2009 року, в якому зазначено про порушення вимог Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 10.07.2006 №955; постанови КМУ від 27.02.2007 № 297 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ"; наказу Мінекономіки від 07.03.2007 № 67 "Порядок надання висновків щодо економічно обґрунтованих планових витрат"; п. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". За результатами даної перевірки інспекцією 17.06.2009 року прийнято рішення № 87 про застосування до ВАТ "Карлівський машинобудівний завод" економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 12 157 грн. 56 коп. 18.06.2009 відповідачем винесено припис №200/1-18/1166 про усунення порушень, виявлених в ході перевірки. Вказує, що відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" органам державного нагляду приписано приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути). В даному випадку рішення № 87 було прийнято відповідачем 17.06.2009 року, в той час як припис про усунення виявлених порушень було датовано 18.06.2009 року. Вважає що дане рішення та припис винесені з порушенням норм чинного законодавства і підлягають скасуванню.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходили з того, що позивачем безпідставно за період з 01.11.2008 по 31.05.2009 застосовано тарифи на послуги опалення, погоджені рішенням 31-ї сесії 5-ого скликання Карлівської міської ради від 20.10.2008.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в період з 02 червня 2009 року по 10 червня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області відповідно до наданих їй повноважень проведено планову перевірку ВАТ "Карлівський машинобудівний завод" щодо формування, встановлення та застосування тарифів на надання послуг населенню з теплопостачання протягом 2008 року та п'яти місяців 2009 року, за результатами якої складено акт № 000140 від 10.06.2009. В даному акті зазначено, що перевіркою встановлено, що позивачем за період з 01.11.2008 по 31.05.2009 зі споживачів стягувалася плата за послуги з опалення в розмірі 2,52 грн. за 1м2 опалювальної площі в місяць протягом року. Вказаний тариф, затверджений рішенням 31-ї сесії 5-ого скликання Карлівської міської ради від 20.10.2008 "Про погодження тарифів по ВАТ "Карлівський машинобудівний завод", є недіючим, оскільки введений в дію з 01.11.2008 року без офіційного оприлюднення в друкованих засобах масової інформації. Згідно висновків, наведених в акті перевірки, підприємство при нарахуванні плати за послуги з централізованого опалення повинно було застосовувати тариф 1,93 грн. за 1 м2 опалювальної площі в місяць протягом року. Цей тариф був затверджений рішенням 12 сесії V скликання Карлівської міської ради від 24.04.2007, що було оприлюднено належним чином у встановленому порядку - на відміну від вищевказаного. В результаті вказаного порушення сума необґрунтовано одержаної виручки склала 4052,52 гривні.
На підставі акту перевірки № 000140 від 10.06.2009 року відповідачем винесено спірне рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 17.06.2009 № 87, яким стягнуто на користь держави зайво отримана ВАТ "Карлівський машинобудівний завод" виручка у сумі 4052,52 грн. та накладено штраф у розмірі 8105,04 грн.
18.06.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області винесено припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Згідно ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Також аналогічні положення містяться у п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238.
Відповідно до п. 1.4 цієї Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх не включення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Відповідно до п. 1.6 зазначеної Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.
Згідно з п. 3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Згідно із п. п. 3.1 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за №1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується в тому числі на принципі регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей (п. 4 ч. 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно із ч. 1 статті 4 цього Закону законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Судом встановлено, що рішенням 31 сесії V скликання Карлівської міської ради від 20.10.2008 "Про погодження тарифів по ВАТ "Карлівський машинобудівний завод" затверджені тарифи за послуги з опалення в розмірі 2,52 грн. за 1 м2 опалювальної площі в місяць.
Як вбачається з матеріалів у газеті «Життя і слово»від 25.10.2008 №85-86 є публікація про підвищення тарифів на підставі вказаного вище рішення міської ради.
Отже, на момент проведення перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами вказане рішення було опубліковано в друкованому засобі масової інформації, що є підставою для їх застосування позивачем.
Крім того, вказане вище рішення міської ради було скасовано вже після проведення перевірки, а отже на момент її здійснення було чинним.
Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлено правильно, але невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то зазначена обставина відповідно до ст.229 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Карлівський машинобудівний завод” -задовольнити.
Скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2010 року, та ухвалити нове рішення.
Позов відкритого акціонерного товариства “Карлівський машинобудівний завод” -задовольнити. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області від 17 червня 2009 року № 87 та припис від 18 червня 2009 року №200/1-18/1166.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: