"22" червня 2011 р. м. Київ К-16218/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Смоковича М.І.
Ситникова О.Ф.
Малиніна В.В..
Чумаченко Т.А.
Мироненка О.В. (суддя -доповідач)
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Покотилівської селищної ради, третя особа -ОСОБА_6 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, визнання бездіяльності незаконною та зобов»язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року,
У вересні 2008 року позивач звернувся в суд із позовом до Виконавчого комітету Покотилівської селищної ради, третя особа -ОСОБА_6 про оскарження рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. «Про надання дозволу ОСОБА_6 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1». Свої вимоги мотивує тим, що дане рішення виконкому було видано ОСОБА_6, як власниці домоволодіння АДРЕСА_1, в той час як вона власницею цього домоволодіння не являється. 1/2 частина цього домоволодіння зареєстрована за ОСОБА_7, інша Ѕ його частина зареєстрована за ОСОБА_8 В провадженні Харківського районного суду знаходиться справа про спір про право власності на це домоволодіння. Видача такого дозволу ОСОБА_6 порушує законні права та інтереси осіб, що є спадкоємцями після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яка претендує на частину цього домоволодіння як забудовник.
Зазначив, що відповідач, порушив вимоги Закону України «Про звернення громадян»та залишив без відповіді його звернення до виконкому від 17.05.2008р. та 09.06.2008р. щодо вирішення питання скасування наданого виконкомом ОСОБА_6 дозволу на газифікацію домоволодіння.
Просив визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. «Про надання дозволу ОСОБА_6 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1»та визнати незаконною бездіяльність виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області щодо ненадання відповідей на його звернення та зобов»язати відповідача надати відповіді на його звернення від 17.05.2008р. та 09.06.2008р.
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, третя особа звернулася зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 12 листопада 2009 року апеляційну скаргу третьої особи задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним та скасувати рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. «Про надання дозволу ОСОБА_6 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1». Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасувати рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. «Про надання дозволу ОСОБА_6 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1». В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовна заява в частині визнання незаконним та скасувати рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. «Про надання дозволу ОСОБА_6 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1», не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади , орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, до цього переліку не відносяться спори, що виникають із цивільних правовідносин.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із користуванням та розпорядженням житловим приміщенням, який випливає не з публічно-правових, а з житлових правовідносин, тобто, наявний спір про право користування та розпорядження житлом, який слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Справа не є публічно - правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), яке наведене у п.1 ч.1 ст.3 КАС України і компетенція адміністративних судів, встановлена ст.17 Кодексу, на цей спір не поширюється, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органу державної влади, зазначеного в якості відповідача.
В даному випадку законом встановлено інший порядок захисту порушеного права, а саме, відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, здійснюються за правилами цивільного судочинства.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції правомірно закрив провадження по справі в частині задоволення позовних вимог з підстав, передбачених ст.ст. 157, 160 КАС України.
З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді
Смокович М.І. Ситников О.Ф. Малинін В.В.. Чумаченко Т.А. Мироненко О.В.