15 травня 2008 р.
№ 39/160
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кочерової Н.О.
суддів:
Васищака І.М.
Черкащенка М.М.
розглянув
касаційну скаргу
приватного підприємства "Консалтингова група"
на постанову
від 11.12.2007
Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№ 39/160 господарського суду Донецької області
за позовом
приватного підприємства "Консалтингова група"
до
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод"
відкрите акціонерне товариство "Стаханівський завод феросплавів"
про
стягнення 41 802,68 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Макаренко А.С. дов. від 13.05.08
від відповідача Бойко М.І. дов. № 235/0109 від 27.03.08
від третьої особи не з'явилися
В травні 2007 року приватне підприємство "Консалтингова група" звернулась до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" про стягнення збитків в сумі 41 802,68 грн., які складаються з витрат на оплату послуг за користування вагонами в сумі 24 157 грн., за подачу та прибирання вагонів в сумі 1 135,20 грн., залізничний тариф в сумі 6 320 грн., витрат на переадресацію вагонів в сумі 3 103,73 грн., телеграфного збору в сумі 109 грн., а також витрат за оформлення залізничних документів в сумі 10,64 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилалось на договір поставки № 2253/05 від 27.12.2005, договір на поставку коксового горіху № 157 від 01.12.2004 та додатки до нього, протокол розбіжностей від 13.12.2004, рахунок № 18 від 06.06.2006, телеграму, акт спільної прийомки забракованої продукції № 2 від 26.05.2006, лист № 217 від 24.05.2006, відомості користування вагонами, квитанції про приймання вантажу, залізничну накладну № 48253208, акт заліку взаємних вимог від 28.08.2006 № 2475, претензії № 537/2 від 26.02.2007, № 02/489 від 08.06.2006.
Ухвалою господарського суду від 13.06.2007 залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відкрите акціонерне товариство "Стаханівський завод феросплавів".
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.10.2007 (судді: Морщагіна Н.С. -головуючий, Волошилова Л.В., Плотніцький Б.Д.) позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" збитки в сумі 41 802,68 грн., витрати за державним митом в сумі 418,03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що позивачем доведено необхідні умови цивільно-правової відповідальності, в тому числі протиправність поведінки відповідача щодо порушення договірних зобов'язань та його вини, наявність та розмір збитків як результату протиправної поведінки відповідача, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, оскільки, необхідність здійснення відповідних витрат на переадресування вагонів прямо пов'язано з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору зобов'язань.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2007 (судді: Шевкова Т.А. -головуючий, Діброва Г.І., Стойка О.В.) рішення скасовано.
В позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з необґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів, підтверджуючих вину відповідача у заподіянні збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками відсутній.
В касаційній скарзі приватне підприємство "Консалтингова група" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, та залишити в силі рішення господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
27.12.2005 між закритим акціонерним товариством "Макіївський металургійний завод" (поставщик) та приватним підприємством "Консалтингова група" (покупець) укладено договір на поставку продукції № 2253/05 на період з моменту укладання до 31.12.2006, відповідно до п. 3.5 якого закріплено, що приймання продукції за якістю здійснюється у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.
Пунктами 16, 19, 23 вищезазначеної Інструкції передбачено, що приймання неякісної продукції та складення двостороннього акту здійснюється за участю представника виробника (відправника у даній справі), який повинен мати належним чином оформлене та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення на право участі у визначенні якості продукції за підписом керівника підприємства або його заступника.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено апеляційним господарським судом, зазначений в акті № 2 про спільне приймання коксового дріб'язку від 26.05.2007 представник відправника Євченко Г.В. відповідачем на ВАТ "Стаханівський завод феросплавів" не направлявся. Належним чином оформленого посвідчення на право приймання продукції за якістю у вагонах № 66630500, 65326860, 66708249, 66604174, 64451222, 65732315, 6537588 на ім'я даного працівника та посвідчення на відрядження Євчено Г.В. на ВАТ "Стаханівський завод феросплавів" в матеріалах справи немає. Як вбачається з відміточного рапорту бункерної естакади доменного цеху відповідача за травень 2006 року у Євченко Г.В. 26.05.2007 був вихідних.
Крім того, в касаційній скарзі приватне підприємство "Консалтингова група" не заперечує факту складання акту № 2 про спільне приймання коксового дріб'язку від 26.05.2007 у відсутність представника закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод".
Як вбачається з матеріалів справи, договір на поставку продукції від 27.12.2005 № 2253/05 не містить у собі умов, щодо переадресування продукції поставленої закритим акціонерним товариством "Макіївський металургійний завод".
Факт прийняття переадресованої і отриманої Макіївським металургійним заводом продукції не може підтверджувати доводи щодо поставки саме заводом неякісної продукції, у зв'язку з тим, що вищезазначений акт № 2 складено в порушення Інструкції № П-7.
Як встановлено судом другої інстанції, позивачем не доведено, що переадресування продукції було обумовлено поставкою саме неякісної продукції.
Крім того, апеляційним господарським судом встановлено та позивачем не спростовано, що закрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний завод" надавало згоду на переадресування продукції на свою адресу.
Разом з тим, пунктом 3.7 договору № 2253/05 від 27.12.2005 сторонами передбачено, що у випадку заявлення покупцем переадресування вантажу, покупець відшкодовує поставщику витрати на оформлення переадресування, плату за користування вагонами залізниць в очікуванні оформлення переадресування, штраф за невиконання плану перевезень вантажів за вказаною причиною.
Донецьким апеляційним господарським судом досліджено, що документів, підтверджуючих згоду відповідача на переадресування продукції, за адресою визначеною позивачем, та документів на відшкодування відповідачем пов'язаних з цим витрат між сторонами не оформлялося.
У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.
Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Апеляційний господарський суд, з урахуванням наведеного та обставин справи, обґрунтовано встановив відсутність сукупності елементів складу цивільного правопорушення і підстави для застосування до спірних правовідносин сторін ст.623 ЦК України, а відтак правомірно відмовив в позові у зв'язку з його необґрунтованістю.
Оскільки, судом другої інстанції під час розгляду даної справи не встановлено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, за яке встановлена відповідальність у вигляді зобов'язання відшкодувати збитки, ним правомірно відмовлено у задоволенні позову щодо стягнення збитків у сумі 41 802,68 грн.
Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки постанова ґрунтуються на наданих приватним підприємством "Консалтингова група" доказах і не спростованих доказах відповідача.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу приватного підприємства "Консалтингова група" залишити без задоволення, а постанову від 11.12.2007 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 39/160 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: І.Васищака
М.Черкащенко