Постанова від 15.05.2008 по справі 1/452-9/57

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2008 р.

№ 1/452-9/57

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

суддів:

Кочерової Н.О.

Васищака І.М.

Черкащенка М.М.

розглянув касаційну скаргу

приватного підприємства "КСБ Грант"

на постанову

від 18.12.2007 Львівського апеляційного господарського суду

у справі

№ 1/452-9/57 господарського суду Львівської області

за позовом

дочірнього підприємства Житлово-комунального комплексу "Сихів" ЗАТ Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд"

до

приватного підприємства "КСБ Грант"

про

стягнення заборгованості за орендну плату в розмірі 31 664,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача Можаєв М.О. дов. № 12/05 від 12.05.08

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2007 року дочірнє підприємство Житлово-комунального комплексу "Сихів" ЗАТ Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" звернулось до господарського суду з позовом до приватного підприємства "КСБ Грант" про стягнення заборгованості в розмірі 31 664,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 01.10.2002 між сторонами укладено договір на оренду нежитлового приміщення площею 230 кв.м. для використання під офіс, що знаходиться у м. Львові по вул. Морозній, 14 і додаткову угоду від 31.01.2002 до даного договору. У зв'язку з тим, що відповідач постійно порушував умови договору, щодо своєчасного внесення орендних платежів, позивач листом від 10.12.2003 просив звільнити спірне приміщення до 16.12.2003. Оскільки відповідач звільнив спірне приміщення тільки 17.01.2005 року, у останнього виникла заборгованість по орендній платі та комунальним послугам за період з лютого по грудень 2004 року яка складає 31 664,25 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2007 (суддя Данко Л.С.) в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту користування відповідачем спірним приміщенням площею 230 кв.м. після 31.12.2003 до 17.01.2005, оскільки ні акти, ні рахунки ні попередження, надані позивачем, не є належними та допустимими доказами в силу ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Крім того позивач не подав доказів, що договір оренди від 01.10.2002 був продовжений з відповідачем на невизначений термін, або на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 (судді: Скрутовський П.Д. -головуючий, Юрченко Я.О., Слука М.Г.) рішення скасовано.

Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково в сумі 20 700 грн.

В позовних вимогах щодо стягнення орендної плати за лютий і березень 2004 року в сумі 4 600 грн. відмовлено.

В решті позов залишено без розгляду.

Скасовуючи рішення і задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості в сумі 20 700 грн. за 9 місяців 2004 року, апеляційний господарський суд, враховуючи п. 11 спірного договору, виходив з того, що відповідач не подав акту передачі орендованого приміщення і не спростував факту, зазначеного позивачем в акті від 17.01.2005 року.

Крім того зазначив, що матеріалами справи підтверджено факт використання орендарем приміщення після спливу терміну договору оренди, тобто після 31.12.2003.

Відмовляючи в позові щодо стягнення орендної плати за лютий і березень в сумі 4 600 грн., апеляційний господарський суд виходив з того, що сума боргу за період з лютого по березень 2004 року заявлена позивачем з пропуском 3-річного строку позовної давності.

Залишаючи в іншій частині позов без розгляду, апеляційний господарський суд виходив з відсутності документального підтвердження доказів надання орендодавцем комунальних послуг орендарю.

В касаційній скарзі приватне підприємство "КСБ Грант" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін рішення господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2002 між дочірнім підприємством Житлово-комунального комплексу "Сихів" ЗАТ Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" (орендодавець) та приватним підприємством "КСБ Грант" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень площею 230 кв.м. для використання під офіс, що знаходиться за адресою: вул. Морозна, 14, м. Львів та додаткову угоду № 1 від 31.01.2002 року до цього договору, яка вступає в силу з 01.01.2003 року.

Відповідно до пунктів 2, 7 договору від 01.10.2002, останній набуває чинності з моменту його підписання і укладається на термін до 31.12.2003 та автоматичній пролонгації після закінчення цього терміну не підлягає. Плата за оренду приміщень і надання комунальних послуг за поточний місяць проводиться орендарем до 10 числа наступного місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Згідно п. 11 цього договору, у випадку закінчення дії даного договору орендна плата і комунальні послуги вносяться орендарем по день фактичної передачі приміщення по акту.

Апеляційним господарським судом встановлено та відповідачем не спростовано, що фактично приватне підприємство "КСБ Грант" ні господарському суду першої ні другої інстанції не подав акту передачі орендованого приміщення, тобто не спростував факту, зазначеного позивачем в акті від 17.01.2005

Дослідивши належним чином документи, які містяться в матеріалах справи, а саме: попередження позивача, направлені на адресу відповідача № 211 від 26.03.2004, № 371 від 27.08.2008, № 493 від 27.10.2004 з доказами про їх відправлення та рахунок приватного підприємства "КСБ Грант" від 27.02.2004 № 33 про часткову сплату орендної плати і комунальних послуг за січень 2004 року, суд другої інстанції прийшов до правильного висновку щодо використання орендарем приміщення після спливу терміну договору оренди, у зв'язку з чим правильно задовольнив позов в частині стягнення заборгованості в сумі 20 700 грн. за 9 місяців 2004 року.

Касаційна інстанція також погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо застосування строку позовної давності відносно стягнення заборгованості по орендній платі за лютий і березень 2004 року в сумі 4 600 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно застосував норми права.

Постановлене судове рішення є законним і обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "КСБ Грант" залишити без задоволення, а постанову від 18.12.2007 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 1/452-9/57 без змін.

Головуючий Н.Кочерова

Судді: І.Васищак

М.Черкащенко

Попередній документ
1653343
Наступний документ
1653345
Інформація про рішення:
№ рішення: 1653344
№ справи: 1/452-9/57
Дата рішення: 15.05.2008
Дата публікації: 30.05.2008
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини