13 травня 2008 р.
№ 15/422-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Українська
страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Сумської філії
на рішення господарського суду Сумської області від 07.11.2007р. та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2008р.
у справі №15/422-07
за позовом Закритого акціонерного товариства "Технологія"
до Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія
"Дженералі Гарант" в особі Сумської філії
про стягнення 63 442,51 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Заєць С.В. (довіреність у справі),
від відповідача: Геращенко Ю.І. (довіреність у справі),
Закрите акціонерне товариство "Технологія" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Сумської області і просило суд стягнути з останнього 64 819,93 грн. з яких: 61 049,63 грн. невідшкодованої суми страхового відшкодування та 3 770,30 грн. пені за прострочення терміну виконання грошового зобов'язання за період з 12.06.2007р. по 30.10.2007р.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором добровільного страхування транспортних засобів №0096467 від 09.04.2006р., а саме п.8.1 договору, де передбачено, що при настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають реальні (прямі) збитки по відновлювальному ремонту автомобіля, які, за твердженням позивача, склали 149 796,84 грн., що становить 74,89% страхової суми. Проте відповідач сплатив лише 88 747,21 грн., безпідставно скориставшись, у даному випадку, умовами пункту 8.16 договору, який передбачає саме такий розмір відшкодування у разі знищення транспортного засобу -коли розмір відшкодування перевищує 75% страхової суми.
Відповідач, заперечуючи заявлений позов посилається на те, що згідно п.7.3 договору розмір завданих збитків визначається страховиком за участю страхувальника. 7 березня 2007 року фахівцем відповідача (страховика) у присутності представника позивача був проведений огляд пошкодженого автомобіля та складений протокол огляду, на підставі якого страховиком було виконано розрахунок калькуляції відновлювального ремонту автомобіля №4390 від 29.03.07 (а.с.87-90 т.1). Вартість відновлювального ремонту склала 152 470,51 грн., що становить 76,23% страхової суми. Відповідно до п.8.16 договору, у разі знищення транспортного засобу -коли розмір відшкодування перевищує 75% страхової суми, страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи і залишкової вартості транспортного засобу. Для визначення залишкової вартості автомобіля страховик (відповідач) звернувся до ТОВ Український експертний центр "Експерт-Сервіс-Авто", експерт якого у своєму висновку №358 від 23.04.2007р. (а.с.64-66 т.1) визначив, що вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 190 863,01 грн. (95,43% страхової суми), а ринкова (залишкова) вартість автомобіля у пошкодженому стані складає 109 252,79 грн..
На підставі цього висновку відповідачем був складений страховий акт, згідно якого сума страхового відшкодування становить 88 747,21 грн., яка вирахувана як різниця між страховою сумою, залишковою вартістю автомобіля та франшизою (200 000 -109 252,79 -2000 = 88 747,21 грн.).
Перерахувавши позивачу 04.05.2007р. суму 88 747,21 грн., відповідач вважає, що належним чином виконав договірні зобов'язання щодо сплати страхового відшкодування.
Рішенням господарського суду Сумської області від 07.11.2007р. (головуючий, суддя Левченко П.І., судді Резніченко О.Ю., Лущик М.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2008р. (головуючий, суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.), позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з відповідача невідшкодовану суму страхового відшкодування у розмірі 61 049,63 грн. та пеню у розмірі 3 770,30 грн.
Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що в порушення Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх засобів, спеціаліст центру, до якого звернувся відповідач, зробив необґрунтований висновок про те, що відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу складає 190 863,01 грн., що становить 95,43% страхової суми, а ринкова (залишкова) вартість автомобіля визначена у сумі 109 252,72 грн.
За висновком судів відповідач, в порушення п.8.1. договору страхування, не прийняв до уваги реальні (прямі) збитки позивача по відновлювальному ремонту автомобіля, які підтверджуються, зокрема, договором №17/07 від 16.03.2007р., укладеним між позивачем та ТОВ "Проскан", нарядом-замовленням №42582 від 29.05.2007р. (актом виконаних робіт), платіжними дорученнями про оплату позивачем виконаних робіт з ремонту, актом звірки розрахунків за цим договором, який підтверджує факт повного розрахунку позивача з ТОВ "Проскан" за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу у сумі 149 796,84 грн., що становить 74,89% страхової суми.
Також судами визнано обґрунтованими та правомірними позовні вимоги щодо стягнення пені, обрахованої позивачем відповідно до п.3 ст.20 Закону України "Про страхування" та Правил добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) "19-1 УСК "Гарант АВТО" у редакції від 28.07.2005р., зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансованих послуг України 17.08.2005р. за №0650744.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Між позивачем та відповідачем укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №0096467, терміном дії з 09.04.2006р. по 08.04.2007р., відповідно до якого було застраховано транспортний засіб -SCANIA R114, реєстраційний номер 01900 СВ на страхову суму 200 000,0 грн.
За умовами цього договору, страховим випадком, зокрема, є пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (п.3.1. договору).
Встановлено, що 2 березня 2007 року на 208 км автошляху Шостка-Пирятин сталася дорожньо-транспортна пригода за участю тягача SCANIA R114, реєстраційний номер 01900 СВ -з'їзд в кювет з наступним перекиданням.
Відповідно до п.8.3. договору, відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу здійснюється виключно на спеціалізованій станції технічного обслуговування.
5 березня 2007 року пошкоджений транспортний засіб було доставлено на станцію технічного обслуговування ТОВ "Проскан".
Згідно пунктів 7.1.1. та 8.3. договору, розмір завданих збитків визначається на підставі документів, зазначених у розділі 7 договору, у тому числі, на підставі довідки станції технічного обслуговування щодо технічного стану транспортного засобу, окремих його вузлів та агрегатів.
Пунктом 8.9 договору встановлено, що розмір збитків визначається з урахуванням цін на трудовитрати, які діють на сервісних центрах чи спеціалізованих станціях технічного обслуговування (СТО). Страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості змінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю, вартістю) та відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу постачальнику запчастин /СТО, або безпосередньо страхувальнику. У випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без ПДВ, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин / відновлювального ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.
Пунктом 8.19 договору передбачено, що при страхуванні транспортного засобу на повну вартість, у разі його знищення (коли розмір відшкодування перевищує 75% страхової суми), страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи і залишкової вартості транспортного засобу. Страховик залишає за собою право запропонувати страхувальнику передати страховику залишки застрахованого пошкодженого транспортного засобу і, в разі погодження страхувальника, здійснити страхове відшкодування у розмірі страхової суми за мінусом безумовної франшизи. Пошкоджений транспортний засіб передається власником страховикові після зняття його з обліку в уповноваженому органі Міністерства внутрішніх справ.
Встановлено, що 7 березня 2007р. фахівцем відповідача був проведений огляд пошкодженого автомобіля та складений протокол огляду (а.с.117 т.1), на підставі якого останній виконав 29.03.2007р. розрахунок калькуляції вартості відновлювального ремонту автомобіля (а.с.87-90 т.1), згідно якого вартість відновлювального ремонту мала бути 152 470,51 грн., що складало б 76,23% страхової суми.
16 березня 2007р. між позивачем та ТОВ "Проскан" було укладено договір №17/07 про надання послуг з ремонту транспортного засобу, а саме автомобіля SCANIA R114, реєстраційний номер 01900 СВ, за умовами якого ТОВ "Проскан" зобов'язалося виконати роботи вказаного автомобіля, а позивач -прийняти та оплатити виконані послуги на умовах, які визначені у наряді-замовлені №42582 від 21.03.2007р. Загальна сума договору (загальна вартість ремонту автомобіля) складає 149 796, 0 грн., що становить 74,89% страхової суми (п.2.1. договору).
21.03.2007р. позивач на виконання умов вказаного договору здійснив попередню оплату ТОВ "Проскан" за ремонт пошкодженого автомобіля на суму 78 500,0 грн. (а.с.18).
6 квітня 2007р. відповідач звернувся до ТОВ "Український експертний центр "Експерт-Авто" з проханням провести автотоварознавче дослідження з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля за розцінками ремонтних робіт ТОВ "Проскан" та визначення ринкової (залишкової) вартості автомобіля у результаті його пошкодження при ДТП.
10 квітня 2007р. спеціалістом ТОВ "УЕЦ "Експерт-Сервіс-Авто" було проведено огляд автомобіля на території ТОВ "Проскан", який вже був частково відремонтований, та складено протокол огляду транспортного засобу від 10.04.2007 (а.с.67 т.1).
Проте, як встановлено судами, з чим погоджується й колегія суддів, що при визначені вартості відновленого ремонту спеціаліст центру безпідставно не врахував вимоги пункту 8.4.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, яким передбачено, що якщо дорожній транспортний засіб на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження. Не враховано ним було й наявні на той час договір про надання послуг з ремонту транспортного засобу №17/07 від 16.03.2007р., наряд-замовлення №42582 від 16.03.2007р., факт оплати позивачем послуг, а також часткове відновлення автомобіля на момент огляду.
23 квітня 2007р спеціаліст центру склав висновок №358 (а.с.64-66 т.1), згідно якого вартість відновлювального ремонту має складати 190 863,01 грн., що становить 95,43% страхової суми, а ринкова (залишкова) вартість автомобіля у результаті його пошкодження при ДТП визначена у сумі 109 252,79 грн.
Саме на підставі цього висновку відповідач застосував до даного страхового випадку пункт 8.16 договору страхування, за умовами якого, у разі знищення транспортного засобу (коли розмір відшкодування перевищує 75% страхової суми), страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи і залишкової вартості транспортного засобу.
03.05.2007р. відповідачем складено страховий акт, згідно якого сума страхового відшкодування становить 88 747,21 грн., яка є різницею між страховою сумою, залишковою вартістю автомобіля та франшизою (200 000 -109 252,72 -2 000 = 88 747,21 грн.). Саме цю суму страхового відшкодування відповідач перерахував позивачу 04.05.2007р. (а.с.22 т.1).
Отримавши вказану суму, яка менше ніж реальні (прямі) збитки, пов'язані з відновлювальним ремонтом автомобіля, позивач 15.05.2007р. звернувся до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з заявою про проведення автотоварознавчого дослідження з метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля. Відповідно до звіту вказаного центру про оцінку пошкодженого після ДТП транспортного засобу (а.с.26-43 т.1), вартість відновлювального його ремонту без врахування фактичного зносу деталей та втрати товарної вартості складає 149 796,84 грн.
За висновком судів саме така фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля підтверджується наданим ТОВ "Проскан" (виконавцем послуг з ремонту автомобіля) нарядом-замовленням №42582 від 29.05.2007 (а.с.19-21 т.1), де зазначено, що цей документ має юридичну силу акта виконаних робіт. Згідно цього наряду позивач прийняв від ТОВ "Проскан" автомобіль після ремонту без зауважень, та сплатив ТОВ "Проскан" за ремонт 149 796,84 грн. (а.с.113, 18, 96-99 т.1).
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів про доведеність матеріалами справи, що реальні (прямі) збитки позивача внаслідок настання страхового випадку складають 149 796,84 грн., що становить 74,89% страхової суми.
Оскільки відповідач сплатив позивачу лише 88 747,21 грн. страхового відшкодування, то колегія суддів вважає правильним висновок судів про наявність правових підстав для стягнення з відповідача вчасно невідшкодованої суми страхового відшкодування у розмірі 61 049,63 грн. та нарахованої на неї пені за період з 12.06.2007р. по 31.10.2007р. у розмірі 3 770,30 грн.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
При цьому, відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суди двох інстанцій, надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи документам, які свідчать про те, що реальні прямі збитки позивача по відновлювальному ремонту автомобіля склали саме 149 796,84 грн., як то наряд-замовлення №42582 від 29.05.2007р, де міститься повний перелік виконаних робіт та замінених деталей з зазначенням їх вартості по кожній позиції, який має юридичну силу акта виконаних робіт, та за яким позивач прийняв від ТОВ "Проскан" після відновлювального ремонту автомобіль, та на підставі якого сплатив товариству 149 796,84 грн. за надані послуги.
Посилання скаржника на безпідставне відхилення судами його клопотання про призначення автотоварозначої експертизи, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що згідно ст.41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Між тим, як вірно зазначено судами, у матеріалах справи є достатньо доказів, які підтверджують дійсні (фактичні) витрати позивача по відновлювальному ремонту автомобіля в результаті пошкодження при ДТП, які складають саме 149 796,84 грн. і становлять 74,89% страхової суми, а відремонтований автомобіль вже п'ять місяців експлуатується після відновлювального ремонту. Встановлений судами факт експлуатації автомобіля спростовує доводи відповідача про знищення цього автомобіля та необхідність застосування до даного страхового випадку умов п.8.19 договору.
Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.1115, 1117 ГПК України. Тим більше, що наведені у касаційній інстанції обставини та заперечення доказів у справі, були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій, та їм дана відповідна правова оцінка.
Заявлені представником скаржника у судовому засіданні усні доповнення до касаційної скарги щодо невирахування франшизи від заявленої до стягнення суми, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що ці вимоги не були заявлені відповідачем під час розгляду даної справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а відтак не приймаються і не розглядаються судом касаційної інстанції. Вони не свідчать про невірну юридичну оцінку судами обставин справи та неповноту їх встановлення, і можуть бути вирішені сторонами в інший спосіб, зокрема, під час виконання судового рішення, ухваленого у даній справі.
Враховуючи викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних рішення та постанови немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Сумської філії залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2008р. у справі №15/422-07 - без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій