15 травня 2008 р.
№ 16/238-07 (32/245-07 (10/365-06))
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
Кота О.В.,
Шевчук С.Р. (доповідач),
Барицької Т.Л.
розглянувши
касаційну скаргу
Приватного підприємства "Дніпродріт"
на постанову
у справі
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16.01.2008 р.
№ 16/238-07 (32/245-07 (10/365-06)
за позовом
до
про
Приватного підприємства "Дніпродріт"
Товариства з обмеженою відповідальністю "ДоНа"
стягнення 10190000 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Афанас'єв Р.Г. (дов. № б/н від 21.11.2006р.)
- відповідача: Трубкін К.Л. (дов. № б/н від 28.09.2007р.)
Приватне підприємство "Дніпродріт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обме женою відповідальністю "ДоНа" 1019000,00 грн. боргу, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду від 25.07.2001р. №1 по оплаті вико наних позивачем робот.
В подальшому, приватне підприємство "Дніпродріт" подало заяву про зміну та доповнення позовних вимог, в якій просило стягнути борг в розмірі 1019000грн., обґрунтовуючи заявлені вимоги помилковістю зазначення сторонами під час підписання актів №3 від 29.03.2004р. та №4/1 від 01.04.2005р. їх складання відповідно до договору підряду від 25.07.2001р. №1, укладеного між сторонами. Позивач, при цьому, посилається на те, що вказані роботи не були предметом цього договору підряду, що, на думку позивача, не позбавило сторін можливості укласти договір в порядку, передбаченому ст. 184 ГК України та ст.207 ЦК України, тобто у спрощений спосіб шляхом обміну документами, зокрема: актами здачі-приймання робіт №3 від 29.03.2004р. та №4/1 від 01.04.2005р., рахунками №03/29 від 29.03.2004р. та №04/01 від 01.04.2005р., переданими відповідачу одночасно з вка заними актами.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2006р., яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007р. відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2007р. вказані судові рішення скасовані та справу направлено на новий розгляд.
Після нового розгляду, господарський суд Дніпропетровської області прийняв рішення від 02.11.2007р. (суддя Загинайко Т.В.), яким в позові відмовив.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2008р. (головуючий Науменко І.М., судці Білецька Л.М., Голяшкін О.В.) вказане рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2008р. без змін, а скаргу - без задоволення, погоджуючись з висновками суду попередньої інстанції.
За розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України В.Москаленка від 14.05.2008 р. у справі № 16/238-07 (32/245-07 (10/365-06) змінено колегію суддів: Кот О.В.- головуючий,
Шевчук С.Р. (доповідач), Барицька Т.Л.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2001р. між приватним багатопрофільним підприємством «ДоНа" (замовником) та приватним підприємст вом "Дніпродріт" (підрядником) був укладений договір підряду №1 (на виконання підрядних робіт), згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується вико нати «волочіння дроту". Відповідно до п.3.2 цього договору строк його дії встанов лений до 31.12.2002р.
Згідно п.3.3 даного договору оплата робіт здійснюється перерахуванням гро шових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно виставленим рахункам за послуги на протязі 10 днів з дати підписання актів приймання-здачі робіт.
03.01.2003р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до вказаного договору, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2004р. та змінено назву замовника у зв'язку з перереєстрацією.
29.03.2004р. між позивачем та відповідачем за договором №1 від 25.07.2001р. був підписаний акт №3 виконання робіт, за яким підрядник виконав у січні-березні 2004р. роботи по очищенню ручним способом катанки замовника у кількості 4952тони загальною вартістю 619000грн. за рахунком №03/29 від 29.03.2004р.
31.12.2004р. сторони уклали додаткову угоду №3 до договору №1 від 25.07.2001р., якою сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2010р.
01.04.2005р. між сторонами був підписаний акт №4/1 виконання робіт за до говором №1 від 25.07.2001р., за яким підрядник виконав у січні-березні 2005р. ро боти по очищенню ручним способом катанки від мастил та упаковки дроту замов ника у кількості 3200тон загальною вартістю 400000грн. за рахунком №04/01 від 01.04.2005р.
06.04.2005р. ТОВ «Дона" направило на адресу 1111 "Дніпродріт" листа за №118 з додатком - додатковою угодою №4 до договору №1 від 25.07.2001р. щодо строків оплати виконаних робіт за актами виконання робіт №3 від 29.03.2004 р. та
№ 4 від 01.04.2005р., а ПП "Дніпродріт" 07.04.2005р. повернуло ТОВ «Дона" листом за №07/04 підписану додаткову угоду №4 від 06.04.2006р. до договору №1 від 25.07.2001р. щодо питань оплати послуг за актами виконаних робіт.
З урахуванням зазначеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли ви сновку, що 06.04.2005р. між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода №4 до договору підряду №1 від 25.07.2001р., згідно з умовами якої сторони домовилися, що розрахунок за виконані роботи за договором підряду №1 від 25.07.2001р., відповідно до актів виконаних робіт №3 від 29.03.2004р. та №4 від 01.04.2005р. буде здійснений, починаючи з 01.05.2010р., а тому відмовили в позові.
При цьому, судами відхилено доводи позивача про те, що правовідносини сторін виникли не по договору, а по актах виконаних робіт, які в силу ст. 184 ГК України та ст. 207 ЦК України є договором, укладеним у спрощений спосіб, оскіль ки позивач не довів досягнення згоди щодо помилковості посилання в цих актах на договір №1 від 25.07.2001р.
Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими судовими рішеннями, оскільки відповідно до статей 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснень, що містяться в п. п. 1,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення", з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам в повній мірі не відповідають, так як суди не з'ясували до кінця дійсний правовий зміст правовідносин та не встановили дійсні права та обов'язки сторін.
Зокрема, посилаючись на додаткову угоду №4 від 06.04.2005р., якою сторони відстрочили строк оплати виконаних робіт, суди не звернули увагу, що у даній додатковій угоді мова йде про акти виконаних робіт №3 від 29.03.2004р. та №4 від 01.04.2005р., а позов подано з посиланням на акти №3 від 29.03.2004р. та №4/1 від 01.04.2005р.
Тобто, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічності, повноти і об'єктивності розгляду справи, суди не надали відповідної юридичної оцінки акту №4/1 від 01.04.2005р. та з'ясували правову підставу його складання, не з'ясували факту виконання чи невиконання робіт.
Окрім цього, розглядаючи дану справу в порушення вимог ст. 111 ГПК України суди не з'ясували наявності у сторін калькуляції, з наданням їй відповідної правової оцінки і перевіркою обґрунтованості, заявленої до стягнення суми.
Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і: залежності від цього прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
Касаційну скаргу приватного підприємства "Дніпродріт" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2008р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2007р. у справі №16/238-07(32/245-07(10/365-06) скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Барицька Т.Л.