15 травня 2008 р.
№ 2-16/2628-2006 (2-16/16039-05)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
Кота О.В.
Барицької Т.Л.
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційні скарги
Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
та приватної фірми "Форос"
На рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2007р. та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року
у справі № 2-16/2628-2006
за позовом
Приватної фірми "Форос"
до
за участю 3-іх осіб
Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинських електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
СПД Гошков В.В.
ПФ "Дельта"
про
Стягнення збитків 68 017,46грн.
за участю представників:
позивача: Шила В.Г.;
відповідача: Сіроткіної О.М.;
третіх осіб: не з'явилися
встановив:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2007 року (суддя Омельченко В.А.) позов задоволено частково; стягнуто з ВАТ "Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинських електричних мереж на користь приватної фірми "Форос" 75 884,58 грн. збитків, 10 000 грн. -послуги адвоката та стягнуто судові витрати.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року (судді Щепанська О.А., Волков К.В., Плут В.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ВАТ "Крименерго" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2007 року в частині стягнення збитків в розмірі 75 884,58 грн. та 10 000 грн. за послуги адвоката та прийняти нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити.
ПФ "Форос" звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2007 року в частині відмови у стягненні судових витрат в сумі 992,74 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами, через відключення відповідачем в серпні 2002 року об'єктів приватної фірми "Форос" від електромереж, приватна фірма "Форос" зазнала збитків за повторне включення електроенергії, у зв'язку з чим остання звернулась з позовом про стягнення збитків в сумі 105,46 грн.; збитків Гошкову В.В. в сумі 75 779,12 грн., всього на суму 75 884,58 грн. Крім того, вимоги позивача ґрунтуються і на відшкодуванні оплати за отримання довідки з Головного управління статистики в Автономної Республіки Крим в сумі 10,53 грн., оплати Шило В.Г. поїздки на судові засідання в сумі 982,21 грн., оплати юридичних послуг адвокату Куц Костянтину Костянтиновичу на суму 10 000,00 грн., а всього на загальну суму 10 992,74 грн. Загальна сума позову склала 86 877,32 грн.
Вимоги про стягнення збитків позивачем обґрунтовані з посиланням на ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.
Задовольняючи позов і стягуючи збитки з посилання на ст. 1166 Цивільного кодексу України як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій, не дослідили характер цивільно-правових відносин, які виникли між сторонами. Господарський суд зробив помилкове посилання на норми ст. 1166 ЦК України та умови Договору від 20 квітня 2004 року.
Так, стаття 1166 ЦК України відноситься до глави 82, що регулює правовідносини, що виникають з заподіяння позадоговірної шкоди та відшкодування заподіяної шкоди, а не збитків. Отже, господарські суди не звернули увагу, що відшкодування збитків передбачено іншими нормами матеріального права.
Так, частина 1 ст. 623 ЦК України покладає на боржника, який порушив зобов'язання, обов'язок відшкодувати збитки, що стали насідком зазначеного порушення.
Статтею 22 цього Кодексу визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.
Реальні збитки -це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода -це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Визначення поняття збитків наводяться також у частині 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, на кредитора, що вимагає відшкодування збитків згідно ст. 623 ЦК України, покладається обов'язок доказування розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання.
При цьому, застосування відповідальності у вигляді відшкодування, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вина.
Судові інстанції задовольняючи позов, виходили з обґрунтованості доводів позивача про завдання йому ВАТ "Крименерго" збитків. Проте господарський суд не з'ясував належним чином наявність причинно-наслідкового зв'язку між відключенням електроенергії та неотриманням СПД Гошковим В.В. доходів або упущеної вигоди.
Від з'ясування даного питання залежить правильність задоволення або відмови в задоволенні вимог позивача стосовно стягнення збитків.
Застосувавши принцип повного відшкодування позивачу збитків, суд також не дослідив питання про їх дійсний розмір, завданий з вини відповідача.
Правовий висновок про обґрунтованість вимог та підстави стягнення коштів з відповідача у прийнятих судових рішеннях не наведено, що є об'єктивною підставою для висновку про те, що прийняті рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду необґрунтовані і незаконні.
Враховуючи, що в порушення ст. 43 ГПК України судом повно, всебічно і об'єктивно не досліджені обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги ВАТ "Крименерго" та ПФ "Форос" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року у справі № 2-16/2628-2006 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.
Головуючий суддя О. Кот
судді Т. Барицька
С. Шевчук