Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
07 червня 2011 р. Справа № 2-а- 2472/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
за участю: представників позивача -Жихарева А.М., Якуніна І.І, представників відповідача -Ламанової Т.В., Малахової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові адміністративного позову
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Яна»до Державної податкової адміністрації у Харківській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення -рішення, -
Товариство з обмеженою з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Яна» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у Харківській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання акту перевірки № 027525 від 14 лютого 2011 р. таким, що був складений з недотриманням процедури перевірки та містить хибні факти; скасування податкового повідомлення - рішення № 0001202301 від 01 березня 2011 р., винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова; скасування протоколів № № 161, 162 про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 р. було відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Яна» до Державної податкової адміністрації у Харківській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання акту перевірки таким, що був складений з недотриманням процедури перевірки, скасування протоколів.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.
Позивач зазначає, що фіскальний звіт в кінці робочого дня 21 липня 2010 р. не було зроблено через помилку оператора, оскільки закінчилась стрічка під час роздруківки звіту, в результаті анулювання каси не було виконано. Позивачем був самостійно виявлений збій в роботі і фіскальний звіт було роздруковано наступного дня, 22 липня 2010 р., перед початком роботи магазину. На думку позивача, було забезпечення роздрукування фіскального звітного чеку за 21 липня 2010 р.
В РРО запрограмовані необхідні найменування товарів та послуг, а також їх ціни. Позивач зазначає, що реальний облік кількості виготовлених ксерокопій ведеться на підставі лічильників копіювального апарату. Таким чином,на думку позивача, твердження перевіряючих про невикористання режиму програмування РРО не відповідає дійсності.
Специфікою роботи магазина «Яна» є те, що об'єм готівкового продажу товарів складає 10- 15% загального обсягу продажу. Основну частину виторгу складають копіювальні роботи та безготівкові продажі. Деякі товар наявні в по одиничній кількості, а деякі використовуються в якості витратних матеріалів для копіювального центру. Позивач зазначає, що у зв'язку з цим не має можливості оформити внутрішні накладні на відпуск товарів в роздрібний продаж, а також неможливо зберігати в магазині та забезпечити при цьому цілісність первинних документів за тривалий період часу.
Товар на підставі замовлення доставляється постачальниками безпосередньо до магазину, де реалізується, в магазині здійснюється обробка первинних бухгалтерських документів, накладні оприбутковується в бухгалтерській програмі. В магазині є в наявності тільки поточні видаткові накладні, потім вони зберігаються та обробляються в бухгалтерії підприємства, яка розташована і іншому місці.
Позивач зазначає, що облік товарів ведеться ним у відповідності до чинного законодавства. Висновок перевіряючих про порушення порядку ведення обліку товарних запасів ґрунтується на тому, що деякі товари відсутні в накладних за останній місяць. Зазначені товари були отримані раніше. Зберігання усіх накладних за місцем реалізації не передбачено чинним законодавством.
Щодо розбіжності (недостачі) у 20 копійок, позивач зазначає, що вона виникла у результаті випадковості.
На думку позивача, під час проведення перевірки перевіряючими було допущено порушення процедури перевірки.
У судовому засіданні представники відповідачів проти позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні з наступних підстав.
Позивач в порушення приписів п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО» не забезпечив відповідного обліку товарно - матеріальних запасів на місці на місці здійснення діяльності.
З порушення вимог Закону № 265 ст. 20 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих мінімумів доходів громадян, за які застосовані штрафні санкції на підставі вищезазначеної статті.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування РРО», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковий формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів ( наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Законодавством передбачено відповідальність не за не роздрукування Z-звіту, а саме за щоденне не роздрукування, що складає окремий склад порушення.
В ході проведення перевірки позивача, було встановлено не роздрукування Z-звіту за 21 липня 2010 р. тане заперечується позивачем.
Перевіркою встановлено, що позивачем при наданні послуг з копіювання 4-х копій А-4(вартість однієї копії 0, 35 грн.) на загальну суму 1, 40 грн. позивачем видано касовий чек роздрукований на РРО без використання режиму попереднього програмування обліку кількості даних копій, а саме: в чеку РРО вказані лише загальна сума послуги, без зазначення кількості зроблених копій.
Відповідач зазначає, що позивачем було порушено п. 9, 11, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
На підставі вищевикладеного та п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДПІ у Київському районі м. Харкова по відношенню до позивача винесено податкове повідомлення - рішення від 01 березня 2011 р. за № 0001202301 на загальну суму 8412, 30 грн.
Суд вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
За результатами перевірки дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, було встановлені пунктів 9, 11, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг», згідно акту (довідки) 14 лютого 2011 р.
На вищезазначений акт позивачем були надані заперечення, які були розглянуті та залишені без задоволення, згідно листа про розгляд заперечення № 3423/7/23-113 від 25 лютого 2011 р. ДПІ у Київському районі було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001202301 від 01 березня 2011 р. на загальну суму 8412, 30 грн., яке було направлено позивачу, згідно супровідного листа № 3591/10/23-118 від 01 березня 2011 р.
Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на підставі акту перевірки від 14 лютого 2011 р. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: за не ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) до позивача застосовані фінансові санкції на суму 3993, 15 грн.
Згідно п. 12 ст. 3 зазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) .
Згідно ст. 20 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція в розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За висновками відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, позивачем не вівся у встановленому порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку та способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів .
Крім того, згідно ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатись облікові документи.
За приписами ч. ч. 3, 4, 5 ст. 9 зазначеного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм Закону вбачається, що облік господарських операцій здійснюється у регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Пунктом 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачений обов'язок суб'єкта господарювання вести обік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
Відповідальність за статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», настає у разі реалізації суб'єктом підприємницької діяльності товарів, не облікованих у встановленому порядку.
У судовому засіданні встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що позивач відповідно до законодавства веде облік товарних запасів.
З матеріалів справи судом не вбачається, що відповідачем перевірялася правильність ведення документів обліку господарських операцій та виявлено не відображення в них товарів за місцем їх реалізації, а відсутність первинних документів на товар не доводить відсутність їх належного обліку.
Крім того, суд при вирішенні справи бере до уваги, що згідно порядку, встановленого на підприємстві позивача, первинні документи зберігаються в бухгалтерії підприємства за місцем розташування керівних органів позивача. Відсутність накладних у місцях реалізації товарів в магазині що належить позивачу на момент проведення перевірки не свідчить про те, що позивач у встановленому порядку не веде облік товарних запасів на складах та/ або за місцем їх реалізації, тому не може бути віднесено до порушення встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та /або за місцем їх реалізації.
Вимога Закону про проведення обліку за місцем реалізації не забороняє використовувати ці документи за межами місця торгівлі чи зберігання за певних обставин.
Суд зауважує, що під час здійснення перевірок працівники податкового органу не були позбавлені можливості витребувати у позивача документи обліку та пересвідчитися у їх наявності або здійснити перевірку позивача за місцем його реєстрації (знаходження).
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині застосування до позивача штрафних фінансових санкцій у розмірі 7986, 30 грн. за порушення п. 12 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на підставі акту перевірки від 14 лютого 2011 р. за порушення п. 13 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача застосовані фінансові санкції передбачені абз. 2 п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 1 гривні.
У судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що у ході перевірки було виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій суми готівкових коштів, яка зазначена в даному звіті РРО на суму 0, 20 грн., що підтверджується описом наявних купюр та монет.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зобов'язані суб'єкти підприємницької діяльності забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання - вчинене вперше - 1 гривня.
Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на підставі акту перевірки від 14 лютого 2011 р. за порушення п. 11 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовані фінансові санкції передбачені п. 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 85 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування режиму попереднього програмування обліку кількості товарів (послуг).
Відповідно до ст. 2 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Згідно п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкт реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Відповідро до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості
При наданні послуги з копіювання 4-х копій А-4, вартістю 0, 35 коп. за копію, на загальну суму 1, 40 грн. позивачем видано касовий чек роздрукований на РРО без використання режиму попереднього програмування обліку кількості даних копій, згідно контрольної стрічки
Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на підставі акту перевірки від 14 лютого 2011 р. за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача застосовані фінансові санкції передбачені п. 4 ст. 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 340 грн.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах розрахункових операцій.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено затосування штрафних фінансових санкцій у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання.
У судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що, згідно Z - звіт за 21 липня 2010 р. каса була не анульована, доводи позивача, що Z - звіт був роздрукований, і тільки каса була не анульована, суд не приймає до уваги, оскільки каса була анульована лише 22 липня 2011 р., згідно наданого Z - звіту, який був роздрукований лише 22 липня 2010 р., тобто з порушенням вимог ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0001202301 від 01 березня 2011 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо- комерційна фірма «Яна» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8412 гривень 30 копійок підлягає скасуванню в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Яна» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7986 гривень 30 копійок, в іншій частині зазначене рішення підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 3, 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 20 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. ст. 8-14, 72, 86, 94, 103,159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Яна»до Державної податкової адміністрації у Харківській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення -рішення,-задовольнити частково.
Рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0001202301 від 01 березня 2011 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо- комерційна фірма «Яна»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8412 гривень 30 копійок, скасувати в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Яна»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7986 гривень 30 копійок, в іншій частині зазначене рішення залишити без змін.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Постанову у повному обсязі виготовлено 14 червня 2011 р.
Суддя Присяжнюк О.В.