Справа № 11861/10/1570
15 червня 2011 року м.Одеса
11год.28хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Жаворонковій М.О.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 -за довіреністю б/н від 31.03.2011р.
Від відповідача: Кресюн В.А. -за довіреністю б/н від 24.11.2010р.
Від третьої особи: Кресюн В.А. -за договором №21 від 11.04.2011р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини у Котовському районі Одеської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -начальник Управління ветеринарної медицини у Котовському районі Одеської області Овсяницький Станіслав Володимирович, про визнання незаконним та недійсним наказу, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить суд визнати незаконним та недійсним з моменту прийняття наказ Управління ветеринарної медицині у Котовському районі Одеської області №50 від 01.12.2010р., яким ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення «догана».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскарженого наказу, з огляду на відсутність в його діях дисциплінарного проступку, за який до нього застосоване дисциплінарне стягнення: посадові повноваження ОСОБА_1 не перевищував; від позивача не витребовувалися пояснення з приводу скоєного порушення; працівники лабораторії не підпорядковані ОСОБА_1; наказ прийнято з порушенням місячного терміну з дня виявлення порушення та без проведення службового розслідування; лабораторія не підконтрольна позивачу, він відвідав її як приватна особа та не міг там виконувати посадові обов'язки.
Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, зазначаючи, що ОСОБА_1 вимагав від лаборанта ОСОБА_5 провести експертизу картоплі, для цього надав пакет з картоплею, який узяв з рук ОСОБА_6 та під його тиском лаборант ОСОБА_5 провела експертизу без огляду всієї партії картоплі; вказаний товар не призначався для продажу на ринку, тому лабораторія ринка не повинна була надавати висновок та досліджувати партію картоплі. Незаконне проведення ветеринарно-санітарної експертизи картоплі було обумовлене порушенням ОСОБА_1 як заступником начальника Управління ветеринарної медицини вимог посадової інструкції, який використав своє службове положення, не маючи права керувати діяльністю лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, примусив спеціаліста лабораторії видати експертний висновок.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача та третьої особи заперечували проти заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 18.05.2011р. була допитана як свідок ОСОБА_5 У своїх показаннях вона зазначила, що ОСОБА_1 05.10.2010р. прийшов до лабораторії з жінкою та приніс на пробу картоплю, аналіз якої попросив зробити її як лаборанта, що вона і зробила, всю партію картоплі не бачила. ОСОБА_5 зазначила, що висновок на картоплю був нею оформлений саме у зв'язку з тим, що у приміщенні лабораторії був присутній ОСОБА_1
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час видання оскаржуваного наказу обіймав посаду заступника начальника Управління ветеринарної медицини у Котовському районі Одеської області (надалі -Управління), є державним службовцем, про прийняття ним присяги державного службовця 01.04.2009р. зроблено запис в його трудовій книжці.
Відповідно до пункту 8 Положення про Управління ветеринарної медицини у Котовському районі Одеської області (надалі -Положення про управління) ОСОБА_1 за посадою є заступником головного державного інспектора ветеринарної медицини району.
Згідно з пунктами 8, 9 Положення позивач мав посадові обов'язки, визначені посадовою інструкцією заступника начальника управління -державного інспектора ветеринарної медицини Котовського району, затвердженою 13.01.2010р. начальником Управління Овсяницьким С.В. (третя особа по справі).
Наказом Управління ветеринарної медицини у Котовському районі Одеської області №50 від 01.12.2010р. «Про дисциплінарне стягнення»заступнику начальника управління ветеринарної медицини - заступнику головного державного інспектора ветеринарної медицини Котовського району Одеської області ОСОБА_1 оголошено догану за порушення вимог п.12 ст. 62 Закону України «Про ветеринарну медицину»№361-V від 16.11.2006р., наказу Державного департаменту ветеринарної медицини №16 від 15.04.2002р. «Про затвердження Положення про державну лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на ринку»та перевищення своїх посадових повноважень. наказ виданий начальником Управління Овсяницьким С.В. згідно з його повноваженнями за пунктом 8 Положення про управління.
Судом встановлено, що 05.10.2010р. до ОСОБА_1 звернулася гр.-ка ОСОБА_6 з проханням надати експертний висновок на 2 тони картоплі, після чого ОСОБА_1 направився в лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на Котовському ринку, де просив лаборанта ОСОБА_5 надати експертний висновок на дві тони картоплі. ОСОБА_5 виписала експертний висновок №039085 без огляду всієї партії картоплі, яка не була завезена на територію колгоспного ринку, тобто не призначалась для продажу на ринку
08.10.2010р. до начальника Котовської РДЛВМ Стелі Н.П. звернулася лаборант Лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи (ЛВСЕ) на ринку ОСОБА_5 з заявою про неправомірні дії заступника начальника управління ветеринарної медицини у Котовському районі ОСОБА_1
Як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_5 від 08.10.2010р., ОСОБА_1 05.10.2010р. прийшов до лабораторії з жінкою та приніс на пробу картоплю, аналіз якої попросив зробити ОСОБА_5; вона провела дослідження та виписала експертний висновок №039085, при цьому всю партію картоплі не бачила.
Дану інформацію ОСОБА_5 також підтвердила в своїх показаннях як свідок у судовому засіданні 18.05.2011р. Свідок ОСОБА_5 показала, що ОСОБА_1 спочатку прийшов до лабораторії та сказав, що потрібний експертний висновок на картоплю, при цьому пробні зразки партії картоплі в нього були відсутні. Через годину ОСОБА_1 прийшов до лабораторії з жінкою та зразками продукції (картоплі), було замовлено, оплачено та проведено експертне дослідження.
В матеріалах справи наявні письмові пояснення директора Котовської школи-інтернату Земляр Н.В., для потреб якої придбана через ОСОБА_6 картопля була здана на аналіз до лабораторії на ринку, з яких вбачається, що ОСОБА_1 був присутній при проведенні аналізу зразків картоплі та особисто супроводив зацікавлених в одержанні лабораторного висновку осіб до приміщення лабораторії на ринку.
08.10.2010р. ОСОБА_1 надав начальнику Управління ветеринарної медицини у Котовському районі Одеської області Овсяницькому С.В. письмові пояснення, в яких зазначив, що він лише показав ОСОБА_6 де знаходиться лабораторія та був присутній при проведенні дослідження, будь-яких прохань щодо до проведення експертизи він не робив.
На думку суду позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про ветеринарну медицину»від 25.06.1992р. №2498-XII одним з основних завдань держави в галузі ветеринарної медицини є, зокрема, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в процесі виробництва і обігу продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів, штамів мікроорганізмів, репродуктивного і патологічного матеріалу та здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду під час обігу засобів ветеринарної медицини та засобів догляду за тваринами.
Згідно з пунктами 15,16 ч.7 ст.7 Закону до повноважень державних органів ветеринарної медицини належать, зокрема, державний ветеринарно-санітарний нагляд за проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях (об'єктах), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження (п.15); організація і проведення лабораторно-діагностичних (бактеріологічних, вірусологічних, хіміко-токсикологічних, патолого-анатомічних, гістологічних, паразитологічних, радіологічних) та інших досліджень з метою діагностики хвороб тварин та оцінки безпечності продуктів тваринного походження, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів і води для тварин (п.16).
Відповідно до ч.2 ст.11 цього Закону державні інспектори ветеринарної медицини та уповноважені лікарі ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль, зобов'язані: 1) додержуватися вимог законів і нормативно-правових актів з питань ветеринарної медицини та охорони праці; 2) негайно повідомляти керівників відповідних державних органів ветеринарної медицини про виявлені порушення ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством.
Згідно з ч.5 ст.7 Закон №2498 на начальників регіональних служб та їх заступників поширюється дія Закону України "Про державну службу".
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну службу»основними обов'язками державних службовців є, у тому числі, додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.
Згідно зі ст.14 цього Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.62 Закону України «Про ветеринарну медицину»лабораторну діагностику хвороб тварин та оцінку ветеринарно-санітарного стану продуктів тваринного походження, неїстівних продуктів тваринного походження, кормових добавок, преміксів, кормів, ґрунту, води для тварин, а також періодичного контролю за показниками якості та безпечності здійснюють Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи і його філіали в Автономній Республіці Крим, областях, а також регіональні, міжобласні, міські, районні, міжрайонні державні лабораторії ветеринарної медицини та інші лабораторії, уповноважені на проведення необхідних досліджень відповідно до порядку, встановленого Департаментом. Дослідження проводяться згідно з рекомендаціями, інструкціями та стандартами відповідних міжнародних або вітчизняних організацій. Після проведення відповідного лабораторного дослідження видається експертний висновок (звіт лабораторії, протокол тощо), в якому зазначаються результати лабораторних досліджень, їх оцінка та рекомендації, обов'язкові для виконання.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997р. №771/97-ВР ветеринарна служба здійснює державний контроль та державний нагляд, тому числі, за такими харчовими продуктами як усі рослинні продукти, сільськогосподарська продукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках.
Згідно з п.1.16 та п.1.17 Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 15.04.2002р. №16, Ветеринарно-санітарній експертизі, огляду та контролю на ринках підлягають усі тварини, продукція тваринного та рослинного походження, що надходять для продажу або зберігаються у приміщеннях ринку (складах, базах, холодильниках, павільйонах, палатках тощо) незалежно від форми власності та підпорядкування. Ветеринарно-санітарна експертиза на ринках проводиться згідно з установленими для лабораторій правилами, інструкціями, методиками та іншими нормативними документами.
Пунктом 1.4 Положення встановлено, що безпосередньо державний ветеринарно-санітарний контроль на ринках здійснюють лише спеціалісти ветеринарної медицини державних лабораторій або інших державних установ ветеринарної медицини. Перевірка діяльності лабораторій може проводитись за умови обов'язкової участі спеціалістів державної установи ветеринарної медицини, якій вона підпорядковується. Утручання будь-яких інших служб у методику та проведення досліджень, що проводяться спеціалістами лабораторій, забороняється.
Частиною 12 ст.62 Закону України «Про ветеринарну медицину»передбачено, що втручання в роботу спеціалістів державних лабораторій ветеринарної медицини під час здійснення ними лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи забороняється.
Однак, в порушення вказаних приписів ОСОБА_1 було допущено втручання в роботу спеціаліста ветеринарної медицини державної лабораторії на Котовському ринку (ЛВСЕ) ОСОБА_5 з метою проведення нею ветеринарно-санітарної експертизи та отримання відповідного експертного висновку. Обставина втручання у роботу державної лабораторії на ринку підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 факт відвідування лабораторії разом з зацікавленими особами та впливу на лаборанта ОСОБА_5 з метою сприяння одержанню санітарного висновку на партію картоплі з порушенням вимог законодавства не спростований та його заперечення спрямовані на доведення виключно відсутності в його діях ознак перевищення повноважень, за яке його притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Як зазначалось вище, повноваження позивача як заступника начальника Управління, визначені його посадовою інструкцією.
Відповідно до п.2.11 Інструкції заступник начальника Управління має посадові обов'язки із здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за проведенням ветеринарно-санітарної експертизи продуктів рослинного походження на агропродовольчих ринках. Права заступника начальника Управління, визначені розділом 3 посадової інструкції, не містять відповідного повноваження, реалізація якого пояснювала би та свідчила про правомірність втручання позивачем у роботу державної лабораторії на ринку та сприяння в одержанні експертного висновку за зверненням приватних осіб.
Здійснення ветеринарно-санітарного нагляду передбачає видання посадовою особою офіційних актів -приписів, розпоряджень, наказів, тощо, вчинення певних окреслених посадовою інструкцією дій, тому дії, за які його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є перевищенням повноважень та протилежні твердження позивача суд у зв'язку з викладеним відхиляє.
Крім того, розподіл функціональних обов'язків по здійсненню нагляду та контролю за підконтрольними об'єктами визначений наказом начальника Управління №07 від 10.02.2009р., відповідно до якого, контроль за державною лабораторією на ринку здійснював інший держветінспектор Донкогло Н.В., що визнається безпосередньо і самим позивачем. За цих обставин перевищенням посадових обов'язків з боку ОСОБА_1 є порушення пунктів 1.3, 1.4 посадової інструкції, які зобов'язують заступника начальника Управління виконувати накази та розпорядження начальника Управління та визначають його підпорядкованість останньому.
Відповідно до ст.147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано, зокрема, такий захід стягнення як догана.
Згідно з ч.1 ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Безпідставними є посилання позивача на пропуск відповідачем місячного строку для накладення дисциплінарного стягнення. Вчинення вказаного проступку ОСОБА_1 було виявлено 08.10.2010р. (день звернення ОСОБА_5.), оскаржуваний наказ був прийнятий 01.12.2010р. З положень ст.148 КЗпП України вбачається, що у встановлений місячний строк не включається час перебування працівника у відпустці. Як вбачається з наказу №44 про надання відпустки, ОСОБА_1 у період з 18.10.2010р. по 16.11.2010р. знаходився у відпустці. Тобто з 08.10.2010р. по 01.12.2010р. пройшло 23 календарних дні, протягом яких позивач не знаходився у відпустці, а отже відповідачем при винесенні оскаржуваного наказу про дисциплінарне стягнення додержано встановленого законодавством місячного строку з дня виявлення проступку.
Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Позивачем не надано суду доказів недодержання відповідачем вказаних положень. Відповідні письмові пояснення особи, що притягується до дисциплінарної відповідальності відбиралися. Суд не бачить підстав вважати, що відповідачем не прийняті до уваги тяжкість вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Так, було обрано найменш суворий вид дисциплінарного стягнення; позивачем були порушені приписи чинного законодавства та він діяв з перевищенням службових повноважень.
Необґрунтованими є посилання позивача на протиправність оскаржуваного наказу, у зв'язку з його прийняттям без попереднього проведення службового розслідування. Чинним законодавством не встановлена вимога щодо обов'язкового проведення службового розслідування з приводу дисциплінарного проступку державного службовця. Так, згідно з п.1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. №950, відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: - у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; - у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки; - на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри. Тобто службове розслідування може бути проведено, проте його проведення не є обов'язковою передумовою притягнення посадової особи до дисциплінарної відповідальності (за винятком осіб, на яких розповсюджується дія відповідних дисциплінарних статутів, яким ОСОБА_1 не є).
Не приймаються до уваги твердження позивача, викладені у позовній заяві, що у нього не були відібрані пояснення до 01.12.2010р. з приводу скоєного проступку, з огляду на те, що вказане твердження спростовується матеріалами справи, а саме копіями письмових пояснень на ім'я начальника Управління ветеринарної медицині у Котовському районі Одеської області від 08.10.2010р.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Таким чином, ОСОБА_1 не спростував факт вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді перевищення своїх посадових повноважень та порушення п.12 ст. 62 Закону України «Про ветеринарну медицину», наказу Державного департаменту ветеринарної медицини №16 від 15.04.2002р. «Про затвердження Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку».
Суд зазначає, що не підлягають задоволенню вимоги третьої особи - начальник Управління ветеринарної медицині у Котовському районі Одеської області Овсяницького С.В. про стягнення судових витрат відповідно до ст.ст.94,97 КАС України, з урахуванням того, що вказані статті КАС України регулюють питання щодо розподілу та компенсації судових витрат, понесених лише сторонами по справі та не стосуються третіх осіб.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю законодавству.
Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини у Котовському районі Одеської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальник Управління ветеринарної медицини у Котовському районі Одеської області Овсяницький Станіслав Володимирович, про визнання незаконним та недійсним наказу відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.06.2011р.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян
20 червня 2011 року