Справа № 2а/1570/3054/2011
21 червня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретар Чиженко А.О.
за участю представників позивача ОСОБА_1 (за довіреністю)
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в якій просив визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 01.03.2011 року № НОМЕР_1 на суму 31526 грн.
Згодом позивач доповнив свої вимоги та просив визнати неправомірним та скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 11.03.2011 року № 150901 на загальну суму 31526 грн.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що працівниками ДПА України була проведена перевірка ФОП ОСОБА_4, за результатами якої складено акт та на підставі якого ДПІ у Приморському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій та РУ Департаменту САТ ДПА України в Одеській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій. Позивач вважає ці рішення неправомірними та просить їх скасувати, оскільки вважав, що в зв'язку з тим, що він не здійснював реалізацію товару, то не потрібно було вести облік товарних запасів. На підставі викладеного просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача -РУ Департаменту САТ позов не визнав та надав заперечення на позовну заяву у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що актом перевірки було встановлено зберігання тютюнових виробів без акцизних марок встановленого зразка, крім того було встановлено, що тютюнові вироби зберігаються у місці, не внесеному до Єдиного Державного реєстру місць зберігання. На підставі викладеного, представник РУ Департаменту САТ просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача -ДПІ у Приморському районі м. Одеси в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та також надав заперечення, які мотивовані тим, що позивачем у порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивачем не вівся облік товарних запасів, в зв'язку з чим до нього були застосовані штрафні санкції у розмірі 31526 грн.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів, вивчивши обставини справи, та перевіривши їх доказами суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідачі є суб'єктами владних повноважень, тому відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Одеської міської ради 16.10.2009 року, про що свідчить відповідне свідоцтво серії В02 № 955047 (а.с.8) та в період перевірки перебував на загальній системі оподаткування.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 придбав патент, терміном дії з 12.04.2011 року по 30.06.2011 року (а.с.9).
Судом встановлено, що на підставі направлення № 19 від 09.02.2011 року (а.с.27) Державною податковою адміністрацією України в Одеській області була проведена перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
За результатами перевірки був складений акт від 09.02.2011 року № 17/32-02/26/3323257, яким було встановлено, що в торговому павільоні за адресою: Проминок 7 км. Овідіопольської дороги, ФОП ОСОБА_4 здійснює зберігання тютюнових виробів у місці не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання тютюнових виробів, також у порушенні ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у торговому павільоні здійснюється зберігання тютюнових виробів без акцизних марок, встановленого зразка. Крім того, у порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в торговому павільоні, що використовується ФОП ОСОБА_4, облік товарних запасів ведеться неналежним чином (а.с.29-31).
На підставі вказаного акту РУ Департаментом САТ ДПА України в Одеській області було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 11.03.2011 року № 150901, яким до ФОП ОСОБА_4 застосовано фінансові санкції за порушення закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»у розмірі 31526 грн. (а.с.36).
На підставі цього ж акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011 року № НОМЕР_1, яким до ФОП ОСОБА_4 застосовані фінансові санкції у розмірі 31526 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій (а.с.12).
Що стосується податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 000852860 від 01.03.2011 року, то слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Як встановлено актом перевірки та не заперечується представником позивача, позивач не вів облік товарних запасів у торговому павільоні.
Представник позивача зазначав, що позивач не вів облік товарних запасів оскільки вважав, що не потрібно вести такий облік в зв'язку з тим, що позивач не здійснював реалізацію товару а тільки його зберігання.
Проте суд не погоджується з даним твердженням представника позивача, оскільки відповідно до ст. 20 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто навіть у випадку зберігання продукції без реалізації позивач повинен був вести облік товарних запасів, які відносяться до підакцизних.
Як вбачається з додатку № 3 до акту перевірки від 09.02.2011 року ФОП ОСОБА_4 зберігав тютюнові вироби (табак) на загальну суму 15763 грн. (а.с.33), тому відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до нього застосовані штрафні санкції у розмірі подвійної вартості товару, що складає 31526 грн.
Доказів того, що цей товар не є табаком суду не надано, а навпаки з письмових пояснень позивача (а.с.35) вбачається, що під час перевірки у торговому павільоні, що використовувався позивачем, знаходився на зберіганні кальянний табак.
Посиланні представник позивача на абз. 22 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», відповідно до якого, у разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, суд не приймає до уваги, оскільки під час перевірки позивач не був платником фіксованого податку, що підтверджується копією патенту, серії ПАЄ № 674423, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_4 є платником фіксованого податку та термін дії патенту встановлений з 12.04.2011 року по 20.06.2011 року (а.с.9), а перевірка проводилася ще у лютому 2011 року.
Крім того, відповідно до ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, тому позивач, здійснюючи торгівлю тютюновими виробами не міг бути платником фіксованого податку, а тому повинен був вести облік товарних запасів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси правомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій, тому вказане рішення не підлягає скасуванню.
Що стосується рішення РУ Департаменту САТ ДПА України в Одеській області про застосування штрафних санкцій від 11.03.2011 року № 150901, то слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать, серед інших тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до ст. 11 цього Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 226.2 ст. 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Пунктом 226.11 ст. 226 ПК України встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.
Проте, актом встановлено, що позивач, всупереч встановленим нормам здійснював зберігання тютюну без марок акцизного збору.
Відповідальність за дане порушення встановлена ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якою встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
З додатку № 3 до акту перевірки встановлено, що вартість товару, що зберігалася у торговому павільоні, що використовується ФОП ОСОБА_4 складає 15763 грн.
Отже за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного збору до позивача правомірно застосовано штраф у сумі 15763 грн.
Крім того, судом було встановлено, що підтверджено актом перевірки, що позивач зберігав тютюнові вироби у місці не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, що є порушенням ст. 15 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до якої зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Відповідальність за порушення цієї статті передбачена ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до якого до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
Отже до позивача правомірно застосовані штрафні санкції в сумі 15763 грн. за зберігання тютюнових виробів у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення РУ Департаменту САТ про застосування штрафних санкцій є правомірним, оскільки представником позивача не надано жодного доказу, що спростовують підстави його прийняття.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси та РУ Департаменту САТ в Одеській області про застосування до позивача штрафних санкцій є правомірними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись, ст. ст. 158, 160, 163 КАС України, суд, -
. У задоволенні позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2011р. №0000852360 та рішення від 11.03.2011р. №150901 -відмовити повністю
Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 22 червня 2011 року
Суддя: Іванов Е.А.
22 червня 2011 року