79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
10 червня 2011 р. № 2а-3717/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої-судді Мричко Н.І.
за участю секретаря судового засідання Оларь В.О.
позивача ОСОБА_2
представника відповідача Чорненького Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жидачівського районного суду Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -голови Жидачівського районного суду Львівської області Сидорака Б.Г. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
встановив :
ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Жидачівського районного суду Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -голови Жидачівського районного суду Львівської області Сидорака Б.Г., в якому просив визнати потиправними дії та бездіяльність Жидачівського районного суду Львівської області щодо розгляду інформаційного запиту від 21.03.2008 року та зобов'язати Жидачівський районний суд Львівської області надати відповідь на інформаційний запит від 2.03.2008 року.
Згідно з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 року провадження у даній справі закрито на підставі ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011 року, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та призначено до судового розгляду справи по суті.
У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, згідно яких просив визнати протиправною бездіяльність Жидачівського районного суду Львівської області щодо ненадання відповіді на інформаційних запит від 21.03.2008 року та зобов'язати Жидачівський районний суд Львівської області надати відповідь на інформаційний запит від 2.03.2008 року.
Обгрунтовуючи свою позицію зсилається на те, що 21.03.2008 року звернувся до голови Жидачівського районного суду Львівської області з інформаційним запитом, поданим у порядку Законів України «Про інформацію», «Про звернення громадян». Проте, відповіді від Жидачівського районного суду Львівської області, на час звернення до суду з даним позовом не отримав. Вважає таку бездіяльність Жидачівського районного суду Львівської області протиправною, тому просить його позовні вимоги із урахуванням уточнень задовольнити та надати відповідь на інформаційний запит від 21.03.2008 року.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог із урахуванням уточнень заперечив повністю, просив закрити провадження у даній справі, з тих підстав діяльність суду пов'язана із відправленням правосуддя, виключає можливість пред'явлення адміністративного позову до суду як до суб'єкта владних повноважень у розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Додатково зазначає, що інформаційний запит ОСОБА_2 був долучений до матеріалів адміністративної справи № 2а-21/08 за позовом ОСОБА_5 до Служби безпеки України, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України Наливайченка Валентина Олександровича про усунення перешкод у наданні правової допомоги та зобов'язання надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами розгляду звернень. Вказує на те, що позивач -ОСОБА_2 являвся представником ОСОБА_5 у адміністративній справі за № 2а-21/08, а тому його інформаційний запит від 21.08.2008 року був долучений до матеріалів вказаної вище справи, як такий що стосувався розгляду справи.
Заслухавши доводи позивача, заперечення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд при вирішенні спірних правовідносин виходив з наступного.
У відповідності до припису ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 21.03.2008 року звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області з інформаційним запитом щодо надання документальних матеріалів.
Зі змісту вказаного інформаційного запиту вбачається, що ОСОБА_2 просив направити йому копії матеріалів, які підтверджують зроблене в ухвалі суду від 17.03.2008 року в адміністративній справі № 2-а-21/2008р. формулювання, а саме, що, стосовно нього «проводиться розслідування кримінальної справи»та свідчать про порушення стосовно нього кримінальної справи. Про прийняте рішення та результати виконання інформаційного запиту просив повідомити письмово у передбачені ст. 33 Закону України «Про інформацію»терміни.
Як встановлено у судовому засіданні, інформаційний запит ОСОБА_2 від 21.03.2008 року був долучений до матеріалів адміністративної справи № 2а-21/08 за позовом ОСОБА_5 до Служби безпеки України, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України Наливайченка Валентина Олександровича про усунення перешкод у наданні правової допомоги та зобов'язання надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами розгляду звернень.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що жодної відповіді на інформаційний запит позивача від 21.03.2008 року не надавалось.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання звернення громадян щодо практичної реалізації ними наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України «Про звернення громадян». Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
У відповідності до положень ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Згідно припису ч.1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, інформаційний запит ОСОБА_2 від 21 березня 2008 року надійшов до Жидачівського районного суду Львівсвької області - 26 березня 2008 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22) Будь-яких відповідей ОСОБА_2 на час розгляду справи у суді, від Жидачівського районного суду Львівської області не отримував, що в свою чергу є порушенням вимог ст. 18 Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Положеннями ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що Жидачівським районним судом Львівської області не доведено правомірність своїх дій, пов'язаних з розглядом інформаційного запиту ОСОБА_2 від 21 березня 2008 року.
За таких обставин, суд вважає, що бездіяльність Жидачівського районного суду Львівської області щодо ненадання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_2 від 21 березня 2008 року є протиправною, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Жидачівського районного суду Львівської області стосовно розгляду інформаційного запиту ОСОБА_2 від 21.03.2008 року -протиправною.
Зобов'язати Жидачівський районний суд Львівської області розглянути інформаційний запит ОСОБА_2 від 21.03.2008 року в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3 (три) грн.. 40 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 14 червня 2011 року.
Суддя Мричко Н.І.