79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
09 червня 2011 р. № 2а- 4668/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд, в складі:
Головуючого -судді: Мричко Н.І.,
при секретарі судового засідання: Куксі В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фермерського господарства «ОСОБА_1»до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
встановив :
фермерське господарство «ОСОБА_1» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області в якому просить:
- встановити наявність чи відсутність повноваження Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, а саме: чи на підставі ст. 13, 41, ч.5 ст.92 Конституції України, Закону України «Про тваринний світ» до повноважень відповідача входить встановлення лімітів, норм використання риби, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення рибальства на ставку в с. Поториця Сокальського району Львівської області, який знаходиться в користуванні у фермерського господарства «ОСОБА_1»;
- на підставі ст.5, 7, 8, 10, 12, 13 Закону України «Про тваринний світ»та у зв'язку з тим, що риба, яка знаходиться в ставкові с. Поториця, вирощена фермерським господарством і являється власністю фермерського господарства «ОСОБА_1»заборонити відповідачу проводити перевірки фермерського господарства «ОСОБА_1»щодо вирощування, використання, розпоряджання рибою на ставкові в с. Поториця Сокальського району Львівської області, який знаходиться в користуванні у фермерського господарства «ОСОБА_1»;
- визнати протиправним порушення вимог ст. 6, 13, 19, 24, 40, 41, 55, 64 Конституції України, ст. 5, 7, 8, 10, 12, 13 Закону України «Про тваринний світ», ст.9, 10, 32, 43, 47 Закону України «Про інформацію», перевищення повноважень та внесення завідомо неправдивої інформації в офіційні документи при наданні відповіді на звернення фермерського господарства «ОСОБА_1.»за вих.№355 від 15.11.2010 року;
- зобов'язати відповідача на підставі вимог ст. 6, 13, 19, 24, 40, 41, 55, 64 Конституції України, ст. 5, 7, 8, 10, 12, 13 Закону України «Про тваринний світ», ст.9, 10, 32, 43, 47 Закону України «Про інформацію»надати обґрунтовану відповідь на звернення фермерського господарства «ОСОБА_1.» за вих.№355 від 15.11.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно рішення сесії Сокальської районної ради №6 від 05.03.1999 року фермеру ОСОБА_1, було надано в постійне користування із земель фермерського запасу земельну ділянку для розширення селянського господарства у розмірі 20,0 га земель водосховища ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна»для риборозведення. Після отримання державного акту на право постійного користування землею та водним об'єктом, фермерське господарство повідомило колишнього користувача ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна», що фермерське господарство має намір спустити дане водосховище, для встановлення можливості повного спуску води з даного ставка і вирішення питання власності на рибу, яка знаходиться в даному водосховищі. Керівництво ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна»повідомило, що підпиємство використовувало дане водосховище для резервної подачі води при зменшені рівня води в річці, та дане водосховище не зариблювало і претензій на рибу не має. Перед зарибленням для уникнення будь - яких непорозумінь фермерське господарство спустило воду з даного водосховища після чого провело зариблення даної водойми шляхом купівлі близько 1 тони малька риби різних видів та випущенням її в ставок в с. Поториця Сокальського району. У зв'язку з терміном давності у фермерського господарства не збереглося бухгалтерських документів. За період з 01.01.2001 року по даний час фермерське господарство для власних потреб виловило більше 100 кілограм риби.
Позивач зазначає, що на підставі ст.6, 13, 19, 24, 40, 41, 64 Конституції України, ст. 5, 7, 8, 10, 12, 13 Закону України «Про тваринний світ»повноваження до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області не поширюються на ставок с. Поториця Сокальського району Львівської області, яким користується фермерське господарство «ОСОБА_1», оскільки з моменту отримання даного водосховища у постійне користування фермерське господарство провело зариблення даного водосховища.
Згідно довідки вих. №3/64 від 29.03.2006 року Сокальського управління водного господарства «риба з річки Західний Буг не має можливості безперешкодно потрапляти в ставок», тобто риба, яка знаходиться в даному ставку являється виключною власністю фермерського господарства.
Вважає, що на підставі норм чинного законодавства фермерське господарство на законних підставах користується ставком в с. Поториця Сокальського району Львівської області, а риба, яка знаходиться в ставку є власністю цього фермерського господарства і не належить до природного ресурсу загального державного значення. В іншому випадку, саме відповідач зобов'язаний довести та надати відповідні документи, що підтверджують, що об'єкти тваринного світу (риба), яка знаходиться у ставку в с. Поториця Сокальського району Львівської області належить до державної власності чи до об'єктів тваринного світу, як природного ресурсу загальнодержавного значення.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Однак, надав суду заяву від 10.05.2011 року (вх. № 21311), у відповідності до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав письмове клопотання (вх. № 26751 від 09.06.2011 року) про розгляд справи без участі уповноваженого представника. Просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав викладених у поданих на адресу суду письмових запереченнях, у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю такого.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про тваринний світ»від 13.12.2001 року № 2894-III державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та їх територіальні органи, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Статтею 13 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що до повноважень спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить: реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; здійснення державного регулювання і контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; здійснення нормативного регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; організація робіт з охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища їх існування, умов розмноження і шляхів міграції; вирішення відповідних питань у сфері користування об'єктами тваринного світу; координація діяльності органів державної влади, підприємств, установ, організацій та громадян у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; розроблення порядку видачі відповідних дозволів чи інших документів на право використання об'єктів тваринного світу, а також забезпечення видачі таких документів на право використання об'єктів тваринного світу, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення; прийняття рішення про припинення використання об'єктів тваринного світу у випадках, передбачених цим Законом; встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринного світу, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення полювання, рибальства та інших видів використання об'єктів тваринного світу; визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань фінансів вартості відповідних дозволів чи інших документів на право добування об'єктів тваринного світу; подання в установленому порядку документів з питань надання у користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування таких угідь та об'єктів; видача відповідних дозволів чи інших документів на право переселення об'єктів тваринного світу, організація роботи з їх штучного відтворення; забезпечення ведення державного обліку чисельності та обліку обсягів добування об'єктів тваринного світу; організація роботи щодо укладення відповідно до закону з користувачами мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів договорів про умови здійснення діяльності щодо охорони, використання і відтворення тваринного світу, здійснення контролю за виконанням цих договорів; ведення моніторингу та державного кадастру тваринного світу; здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Відповідно до Наказу Державного комітету рибного господарства України №08 від 25.02.2007 року «Про створення органів охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства», у зв'язку з ліквідацією Державної інспекції охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства та її відокремлених структурних підрозділів на базі Західного басейнового управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства створено Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області, яке є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, що здійснює управління у сфері охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області.
Таким чином, Законом України «Про тваринний світ»передбачено повноваження відповідача щодо встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринного світу, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення рибальства у Львівській області.
Порядок здійснення державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу визначається Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про мисливське господарство та полювання», іншими законодавчими актами.
Таким законодавчим актом є Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року, №1192 (далі -Тимчасовий порядок) , який регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства.
Пунктом 23 Тимчасового порядку зазначено, що рибальство здійснюється на основі відповідних правил, що розробляються органами рибоохорони Мінрибгоспу на основі наукових обгрунтувань за басейново-територіальним принципом і затверджуються Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.
Користувачі водних живих ресурсів, відповідно до пункту 28 цього Порядку, зокрема зобов'язані: дотримуватися встановлених лімітів (квот) вилучення (вилову, добування, збирання), правил рибальства, інших норм щодо використання водних живих ресурсів; вести первинний облік чисельності та використання водних живих ресурсів, вивчати їх біологічний стан і стан наданих у користування рибогосподарських водойм (їх ділянок), а також подавати в установленому порядку інформацію органам, що здійснюють державний облік водних живих ресурсів та їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу водних живих ресурсів; безперешкодно допускати в місця добування, зберігання, утримання, переробки та реалізації водних живих ресурсів, на риболовні судна та інші плавучі засоби представників державних органів відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (органи рибоохорони) Мінрибгоспу, органів Мінекобезпеки, надавати на їх вимогу необхідні документи про стан обліку та використання водних живих ресурсів, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження.
З матеріалів справи вбачається, що між фермерським господарством «ОСОБА_1»та Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області велася переписка з приводу здійснення рибогосподарської діяльності фермерським господарством на ставку в с. Поториця Сокальського району Львівської області.
Відповідно до звернення від 15.11.2010 року вих.№ 355 позивачем зазначено, що в період з 01.01.2001 року по даний час фермерське господарство не отримувало ніяких дозволів чи інших документів на вилов риби у ставку в с. Поториця Сокальського району Львівської області і у вказаний період проводить вилов риби для власних потреб.
Листом №01-1737 від 24.11.2010 року Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області повідомило позивача, що для вирішення викладених питань, що стосуються рибогосподарської діяльності на ставі с. Поториця згідно вимог чинного законодавства, упорядкування дозвільних документів, фермерському господарству «ОСОБА_1»необхідно представити інформацію про зариблення та вилову риби протягом попередніх років.
Однак жодного правового документу (акту на зариблення, квитанції, ветеринарної довідки, віковий та видовий склад), що підтверджує про випуск риби у ставок позивачем не представлено. Листом від 29.11.2010 року вих. № 375 відповідача повідомлено, що у зв'язку з терміном давності у фермерського господарства не збереглося бухгалтерських документів щодо зариблення даної водойми. За період з 01.01.2001 року по даний час фермерське господарство виловило більше 100 кг риби для власних потреб.
Відповідно до п. 2.1. Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України № 154 від 28.10.1998 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання юридичній або фізичній особі потрібно подати до Головного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (надалі - Головрибвод) погоджені державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт: заявку щодо затвердження режиму; режим, погоджений з Рескомприроди Автономної Республіки Крим, держуправлінням екобезпеки в тій області, в зоні діяльності якої перебуває рибогосподарський водний об'єкт; документи, що підтверджують право юридичної або фізичної особи на здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання.
Згідно з ч. 1 п. 1.3. вищевказаної Інструкції № 154 від 28.10.1998 року режим рибогосподарської експлуатації -встановлена на відповідний термін сукупність вимог та заходів щодо строків лову, кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, випуску водних живих ресурсів, регламентації любительського і спортивного рибальства, раціонального використання туводних видів тощо, виконання яких забезпечує оптимальне використання водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті або його ділянці.
Даний режим розробляється науковою установою, організацією на замовлення юридичної або фізичної особи і спрямований на недопущення погіршення стану рибогосподарського водного об'єкта, а також здійснення запобіжних заходів зі зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів водних живих ресурсів.
На даний час порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентує Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року № 4 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 року за № 64/14755).
Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта (далі - Режим) - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання туводних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об'єкта або його ділянки.
Штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів, їх використання здійснюються з метою підвищення рибопродуктивності рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об'єктів з метою їх вилову.
Відповідно до п. 2.3. Інструкції, Режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Якщо Режим не погоджується, то в місячний термін він надсилається користувачу з мотивованим повідомленням та відправляється на доопрацювання.
Згідно п. 2.4., 2.5., 2.6. Інструкції спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України протягом місяця після отримання розглядаються надіслані користувачем документи і приймається відповідне рішення щодо затвердження Режиму.
Використання водних живих ресурсів здійснюється згідно з Режимом та відповідно до вимог Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 року № 623/404, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06.12.2005 року за №1458/11738. При здійсненні спеціального використання водних живих ресурсів на водних об'єктах об'ємом більше 1 млн. м3 (водосховищах) користувач повинен мати ліцензію на право господарської діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств (п. 2.12 Інструкції).
Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Тобто, право користування водними живими ресурсами повинно здійснюватися з дотриманням умов та правил встановлених законодавством України. Держава, надаючи можливість громадянам вільно користуватися природними об'єктами, водночас забезпечує раціональне науково обґрунтоване використання водних живих ресурсів та збереження їх біологічного різноманіття у природному середовищі, поновлення промислових запасів особливо цінних видів водних живих ресурсів.
Щодо позовних вимог про заборону відповідачу проводити перевірки фермерського господарства «ОСОБА_1», то, оскільки судом встановлено, що Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України, зазначені вимоги позивача є безпідставними.
Стосовно посилань позивача на порушення Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області права власності позивача на промислові види риб, якими було зариблено водосховище, суд зазначає, що захист права власності здійснюється на підставі цивільного законодавства і не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги суду не надав, за таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фермерського господарства «ОСОБА_1» є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
З урахуванням норм ст. 94 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 72, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 14 червня 2011 року
Суддя Мричко Н.І.