79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
20 червня 2011 р. № 2а-558/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,
представник позивача не з'явився,
відповідач не з'явився,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бориславського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Бориславський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму незаконно отриманої допомоги з безробіття у розмірі 1602 грн. 35 коп.
Підставами подання позову є невиконання відповідачем своїх обов'язків застрахованої на випадок безробіття особи, внаслідок чого безпідставно отримував допомогу на випадок безробіття.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Проте, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, а тому суд ухвалив розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив, а тому, суд ухвалив розглядати справу без його участі.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Бориславський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який, відповідно п.п. 5 п. 2 ст. 12, п.п. 8, п. 1 ст. 31, ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», здійснює контроль витрат за страхуванням на випадок безробіття. Проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви від 18.10.2006 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, заяви про виплату допомоги, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідача визнано безробітним та призначено допомогу по безробіттю.
З вказаної вище заяви вбачається, що відповідач на час підписання заяви про надання йому статусу безробітного не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та не займається трудовою діяльністю. Крім того, у вказаній заяві відповідач зазначив, що пенсії не отримує, права на отримання пенсії за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років немає.
Суд зазначає, що розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється державною службою зайнятості шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
При цьому, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення проводиться центром зайнятості шляхом звіряння наданої інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторах.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 10.06.2005 року відповідач зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 06.09.2010 року № 38.
Відповідно до матеріалів розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідачу, відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», позивачем винесено наказ від 07.09.2010 року № 135 «Про відшкодування коштів особою».
Як вбачається з матеріалів справи, сума виплаченого відповідачу матеріального забезпечення становить 1602 грн. 35 коп.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-ХІІ, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Тобто, головною ознакою зайнятості особи є факт отримання доходу на законних підставах незалежно від його способу (в тому числі, перебування в трудових відносинах, зайняття підприємницькою діяльністю, самостійне забезпечення себе роботою).
Пункт 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно із п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 82300, АДРЕСА_1) на користь Бориславського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Шевченка, буд. 49, ЄДРПОУ - 22401389) суму коштів у розмірі 1602 грн. 35 коп. (одна тисяча шістсот дві гривні тридцять п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 червня 2011 року.
Суддя Гулик А.Г.
З оригіналом згідно
Суддя Гулик А.Г.