79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
16 червня 2011 р. № 2а-5005/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Сидія О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якому просить суд скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 25.01.2011 року № 1з/45-ф та постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2011 року ВП № 25936345.
Ухвалою судді від 29.04.2011 року вказану позовну заяву в частині скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 25.01.2011 року № 1з/45-ф повернуто позивачеві.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з протиправністю рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування до позивача адміністративного штрафу за порушення у сфері містобудування.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що є співвласником ТзОВ «Фірма «Смоляр», будівельних робіт не проводив та не займається підприємницькою діяльністю у сфері будівництва. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що виконавче провадження відкрито на підставі постанови № 1з/45-ф від 25.01.2011 року, відповідно до ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», а тому постанова про відкриття виконавчого провадження є правомірною. Просить відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного
Під час розгляду справи судом встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.01.2011 року № 1з/45-ф, якою, за порушення ч. 1 ст. 96 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Вказана постанова у встановленому порядку позивачем не оскаржена.
На підставі ст. 308 КУпАП вказану вище постанову направлено у Личаківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції для стягнення штрафу в примусовому порядку, що підтверджується супровідним листом від 25.02.2011 року № 7/13/11-06-3010.
Керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі постанови від 25.01.2011 року № 1з/45-ф, відповідачем відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову від 14.04.2011 року ВП № 25936345.
Спір між сторонами виник щодо правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2011 року ВП № 25936345.
Порядок виконання постанов про накладення адміністративного стягнення регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Положення ст.ст. 299, 300 КУпАП передбачають, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому КУпАП та іншими законами України.
Згідно з ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. У разі оскарження чи опротестування постанови відповідно до ст. 291 вказаного Кодексу, перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 вказаного Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Як вбачається з положення ст. 308 КУпАП, примусове виконання постанови про стягнення штрафу здійснюється відділом державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів. Так, відповідно до п. 6 ч. 2 вказаної вище статті, державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Положення ст. 5 вказаного Закону передбачає, що державний виконавець здійснює заходи щодо своєчасного і повного виконання рішень, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Обов'язковою умовою виконання рішень судів, у разі невиконання їх у добровільному порядку є дотримання строків пред'явлення виконавчих документів до виконання, які визначаються ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців. При цьому, як вбачається з положення п. 4 ч. 2 цієї статті, строк для виконання для виконання такої постанови обчислюється з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином використано надані йому Законом України «Про виконавче провадження»права щодо прийняття виконавчого документа до виконання та винесення, у зв'язку з цим, постанови про відкриття виконавчого провадження. Інші підстави для визнання протиправною постанови про відкриття виконавчого провадження, позивачем не наводяться.
Узагальнюючи викладене вище, суд вважає, що постанова Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2011 року ВП № 25936345 винесена у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а відтак є правомірною.
Згідно з ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до вимог ст. 94 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 червня 2011 року.
Суддя Гулик А.Г.
З оригіналом згідно
Суддя Гулик А.Г.