справа № 0670/785/11
категорія 10.1
22 червня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області
про визнання дій незаконними, скасування вимоги,-
встановив:
Фізична особа - приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області про визнання дій незаконними, скасування вимоги про сплату боргу № 519 від 16.11. 2010р. В обґрунтування позову посилався на те, що вказана вимога була сформована і направлена відповідачем з порушенням чинного законодавства.
Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. Вказав, що позов є безпідставним, необґрунтованим і таким, що викладений з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки вимогу щодо позивача було виставлено відповідно до даних особового рахунку, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що Фізична особа - приватний підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області як страхувальник (особа, яка обрала особливий спосіб оподаткування) (копія свідоцтва а.с. 9).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.06.2010 року зареєстрований Андрушівською районною державною адміністрацією Житомирської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа (копія свідоцтва а.с. 6) та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області як особа, яка обрала особливий спосіб оподаткування.
Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 08.07.2010р., позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (а.с. 9).
Згідно із п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч.ч. 3, 4, 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин).
Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон), страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача є квартал.
Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону викладено в такій редакції:
"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Закон України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року набрав чинності з дня опублікування. Опубліковано вказаний закон було в газеті "Голос України" від 17.07.2010 № 131.
Таким чином, внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, набрали чинності 17 липня 2010 року. Відтак, посилання позивача та представника позивача на те, що Закон набрав чинності з дня опублікування, а саме з 26.07.2010 року, на думку суду, є безпідставними.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році мінімальний страховий внесок для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) у липні - вересні 2010 року становив по 294, 82 грн.
З огляду на те, що згідно законодавства мінімальний розмір страхового внеску встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків за липень 2010 року здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску, тобто у розмірі 294, 82 грн.
Між тим, як було зазначено вище, базовим звітним періодом для позивача є квартал, а тому страхові внески за липень - вересень 2010 року мали бути сплачені ним до 20 жовтня 2010 року.
Позивачем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ квартал 2010 року до 20 жовтня 2010 року у повному обсязі сплачені не були.
Згідно зі ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин), суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частина 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин) передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно до пп. 8.2 п. 8 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 16 січня 2004 року за № 64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Встановлено, що внаслідок перевірки особового рахунку позивача за період з липня по вересень 2010 року було виявлено недоїмку зі сплати страхових внесків за ІІІ квартал 2010 року в сумі 632, 46 грн.
16 листопада 2010 року управлінням Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області було винесено вимогу про сплату боргу № 519, в якій зазначено, що заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмка) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 632, 46 грн. (а.с. 11).
За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача не суперечать вимогам чинного законодавства, а вимога про сплату боргу винесена на підставі та у порядку встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин) і Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 16 січня 2004 року за № 64/8663, а тому підлягає виконанню.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову Фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області про визнання дій незаконними та скасування вимоги.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович