19 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/2803/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
при секретаріГудим І.В.
за участю:
представника позивача
представників відповідача Тренбач С.А.
Місюренко Є.Ю., Денисової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -
До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0001038822/0 від 17.08.2010р., а також прийняті на його підтвердження податкові повідомлення-рішення № 0001038822/1 від 10.09.2010р. та № 0001038822/2 від 24.11.2010р. про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток підприємств.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення документальної перевірки ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р. був складений акт від 02.08.2010р. на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 629 496,50 грн., в тому числі 419 551,29 грн. за основним платежем, 209 945,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» застосованих до позивача на підставі висновків податкової інспекції, про заниження податку на прибуток за період який перевірявся у сумі 419 551,29 грн., за господарськими операціями по придбанню товарів у ПП ОСОБА_7 Проте, відповідачем нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств безпідставно і всупереч законодавства України, оскільки висновки перевірки відповідача є необгрунтованими та не мають правових наслідків для ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд».
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, виклавши письмово свої заперечення та пояснили, що податкові повідомлення-рішення були винесені цілком обґрунтовано, оскільки перевіркою встановлено відсутність у ПП ОСОБА_7 та інших кронтрагентів адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по продажу товарів та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Тобто, операції позивача з даними підприємствами носять фіктивний характер. та не спричиняють реального настання правових наслідків, так як, відповідно до п.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ „Молочна фабрика «Рейнфорд" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р., внаслідок чого було складено акт про результати зазначеної перевірки від 02.08.2010р. №1745-08-03/2-13472597.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001038822/0 від 17.08.2010р. про нарахування податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток підприємств у сумі 629 496,50 грн., у тому числі 419 551,00 грн. основного зобов'язання та 209 945,50 грн. штрафних санкцій.
Дане рішення було оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження, але рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровськ від 10.09.2010р. за вих. № 29648/10/08-15-24 скарга була залишена без задоволення, а на підтвердження оскаржуваного повідомлення-рішення було видане нове податкове повідомлення-рішення № 0001038822/1 від 10.09.2010 р. Також, рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 22.11.2010 р. за вих. № 32629/10/25-008 повторна скарга платника податків була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін та видане нове податкове повідомлення-рішення № 0001038822/2 від 24.11.2010 р.
Прийняті податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках перевірки якою були встановлені наступні порушення законодавства.
В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ „Молочна фабрика „Рейнфорд" мала взаємовідносини з ПП „ОСОБА_7" по договорам поставки від 01.01.2009р. №15 від 01.01.2010р. №21, предметом яких є реалізація молока. По операціях з придбання продукції, ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" протягом квітня-червня 2009р. було віднесено до складу валових витрат 1 287 902,71 грн.
Для підтвердження відомостей щодо взаємовідносин ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" з ПП ОСОБА_7 в ході проведення перевірки перевіряючими було направлено запит до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про проведення зустрічної перевірки ПП ОСОБА_7 Листом ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська зазначено, що згідно службової записки Головного відділу податкової міліції СДПІ ВПП від 02.08.2010р. у ПП «ОСОБА_7 відсутні транспортні засоби. У довідці зазначено, що ПП ОСОБА_7 є посередником реалізованого молока. Постачальниками товару були ТОВ «Пал.Лада» та ПП «Малрос.Нев».
Відповідно до довідок Лівобережної МДПІ М.Дніпропетровська від 19.07.10 та ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 13.07.10 щодо документальних невиїзних перевірок ПП «Малрос.Нев» і ТОВ „Пал.Лада" по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_7 було встановлено, що останнім було укладено договори про закупівлю молока від 01.11.08 №12 з ТОВ „Пал.Лада" і №45 з ПП „Малрос.Нев".
ПП „Малрос.Нев" за місцезнаходженням відсутнє, кількість працюючих - 1 чоловік, свідоцтво платника ПДВ анульоване 30.11.2009 року.
ТОВ „Пал. Лада" стан платники „8" внесено запис про відсутність за місцезнаходженням свідоцтво платника ПДВ № 100150612 видано 13.11.2008р. та анульовано 21.04.2010 року. Відповідно до форми 1 -ДФ кількість працюючих - 1 чоловік.
В довідках зроблено висновки, що у ТОВ „Пал.Лада" та ПП „Малрос.Нев" відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Зазначені підприємства створені для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. При цьому використовуються фінансово - грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників. Таким чином ТОВ „Пал.Лада" та ПП „Малрос.Нев" порушено ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів з ПП ОСОБА_7, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.
За результатами документально невиїзної перевірки ПП „ОСОБА_7" по взаємовідносин з ТОВ „Пал.Лада" та ПП „Малрос.Нев", встановлено, що ПП „ОСОБА_7" відсутні необхідні умови для досягнення результатів вище перелічених фінасово-господарських операцій, щодо придбання та продажу товарів (робіт, послуг) в силу відсутності трудових ресурсів, відсутність основних засобів; ПП ОСОБА_7 сформовано валові витрати по взаємовідносинах з контрагентами, які мають ознаки фіктивності, а саме: посадовими особами надані пояснення про непричетність до господарської діяльності. Угоди укладені між СГД ОСОБА_7 та його основними постачальниками ТОВ „Пал.Лада" та ПП „Малрос.Нев" визнано нікчемними. Здійснені між суб'єктами господарювання операції, вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження ТМЦ та формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності, у зв'язку з чим, дії підприємств направлені на приведення до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Первинні документи, які ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» надало для перевірки в якості доказів, щодо проведення господарських операцій по придбанню товарів у ПП «ОСОБА_7» не відповідають вимогам діючого законодавства, а саме; невідповідність волевиявлення учасника правочину, його внутрішній волі та вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які мали настати на підставі цього правочину.
Положення ст. 208 ГК України застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.2033 ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, відповідач дійшов висновку, що ТОВ „Молочна фабрика „Рейнфорд" проводилась фінансово-господарська діяльність без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим, дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Позивачем порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним, тому господарські операції з ПП „ОСОБА_7" дають підстави для визнання неправомірним включення ТОВ „Молочна фабрика „Рейнфорд" до складу валових витрат, суми витрат за нікчемними правочинами.
Таким чином ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» було порушено 5.1, пп.5.2.1 п.5.2 (з урахуванням п.1.32 ст.1) пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» а саме було завищено суму валових витрат у II кварталі 2009 року в розмірі 1287 902,71 грн.
Також, актом перевірки зафіксовано, що в порушення пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у квітні 2009 року позивачем неправомірно було віднесено до складу валових витрат суму ПДВ в розмірі 390 302,87 грн., оскільки реалізація готової продукції здійснювалась позивачем через ТОВ „Трейд" відповідно до укладеного договору від 03.07.2006р. № 2006-07-50 та додаткової угоди № 2 від 01.01.2008 р. За виконані послуги по реалізації молочної продукції в квітні 2009 р. ТОВ „Трейд" було виплачено винагороду в сумі 2 341 817,22 грн.. в тому числі сума ПДВ (20 %) - 390 302,87грн. Позивачем було помилково віднесено суму ПДВ до складу валових витрат в квітні 2009 року та відображено по рядку 04.1 „витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2009 року.
Дане порушення призвело до завищення валових витрат на суму 390 302,87 грн. так, як згідно пп.5.3.3 п. 5.3 ст.5 Закону до складу валових витрат не включається сплата податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.
Суд не погоджується з наведеними висновками відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат зараховуються суми будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності.
Згідно пп.5.2.1 п.5.1 ст.5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому, згідно п. 5.11 ст. 5 Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Відповідно до ч.4 п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, підставою для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності та також документальне підтвердження понесених витрат. Інших вимог Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлює.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «МФ «Рейнфорд» та ПП ОСОБА_7 було укладено договір на поставку молока № 15 від 01.01.2009р. Протягом 2009-го року на умовах вказаного договору позивачем було фактично отримано від ПП ОСОБА_7 молоко на загальну суму 1545 483,25 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 257 580,54 грн.
Молоко було отримано на склад ТОВ «МФ «Рейнфорд», усі супроводжувальні документи (у т.ч. товарні накладні, ветеринарні свідоцтва, податкові накладні тощо) були отримані від ПП ОСОБА_7 в повному обсязі. Молоко було використано у виробничій діяльності ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», залишки відсутні. Оплата за отримане молоко була проведена у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника.
За результатами проведених операцій в декларації на прибуток за 2-й квартал 2009-го року витрати в сумі 1 287 902,71 грн. відображені у стр. 04.1., сума реалізації продукції відображена у стр. 01.1.
Отже з наведеного вбачається, укладення та виконання ТОВ «МФ «Рейнфорд» господарських угод щодо поставки молока з ПП ОСОБА_7 були здійснені з метою реального настання правових наслідків, з метою отримання економічної вигоди, а усі первинні документи щодо підтвердження придбання товарів у ПП ОСОБА_7 повністю відповідають вимогам діючого законодавства. Позивачу не було відомо про фактичний і адміністративно-майновий стан та умови ведення господарської діяльності ПП ОСОБА_7 Встановлення таких фактів не передбачено діючим законодавством України.
Крім того, ПП ОСОБА_7, ТОВ „Пал.Лада" та ПП „Малрос.Нев" на момент здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстрованими суб'єктами господарювання та платниками податків, що не заперечується і матеріалами перевірки. Відтак, всі первинні документи складені з реквізитами вищевказаних суб'єктів господарювання є правомірними та таким, що підтверджують понесені позивачем витрати на придбання товару у ПП ОСОБА_7
В судовому засіданні було доведено обґрунтованість віднесення позивачем до складу валових витрат сум, які не визнала податкова інспекція, є те, що на момент здійснення господарських операцій ПП ОСОБА_7, ТОВ „Пал.Лада" та ПП „Малрос.Нев" знаходились в Єдиному державному реєстрі. За таких обставин покупець не несе відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.
Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Висновки відповідача про те, що договори і первинні бухгалтерські та податкові документи підписані від імені ТОВ „Пал.Лада" та ПП „Малрос.Нев"не уповноваженими особами і тому є нікчемними, не можуть бути прийнятими судом до уваги, оскільки матеріалів справи вбачається, що угоди, які укладались мали правові наслідки, оскільки жодних правових наслідків для позивача не має той факт, що угоди та первинні документи, складені постачальниками, підписано не уповноваженими особами, так само як іх фіктивність або недійсність.
Враховуючи вищевикладене, позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрат витрати, які ним понесені в оплату ПП ОСОБА_7 за придбання товару.
Стосовно виявленого порушення пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у квітні 2009р., а саме те, що позивачем неправомірно було віднесено у 2-му кварталі 2009 р. до складу валових суму ПДВ у розмірі 390 302,87 грн. то суд зазначає наступне.
У відповідності до пп. б) п. 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно до п.4.2.1 зазначеного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Як вже зазначено відповідачем, під час перевірки було встановлено, що позивачем помилково віднесено до складу валових витрат суму ПДВ у розмірі 390 302,87 грн. Проте судом встановлено, що за результатами цієї ж перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську було виявлено невідображені позивачем валові витрати в декларації на суму 8 133 131,00 грн., що підтверджується додатком №2 до акту «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09 по 31.03.10» № 1745-08-03/2-13472597 від 02.08.2010р.
Виходячи з того, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, а перевіркою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську виявлено занижені нашим підприємством валові витрати в декларації на суму 8 133 131,00 грн., то відповідно, СДПІ повинна була самостійно визначити суму податкового зобов'язання з урахуванням занижених валових витрат. Оскільки актом перевірки встановлено завищення валових витрат на помилково враховану суму ПДВ в розмірі 390'302.87 грн., а також разом з цим встановлено заниження валових витрат на суму 8'133'131.00 грн., то сума скоригованого об'єкту оподаткування має становити: - 7'742'828,13 грн., тобто об'єкт оподаткування має від'ємне значення.
З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач безпідставно зробив висновок про заниження позивачем податку на прибуток та необгрунтовано виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м.Дніпропетровська про визнання недійсними податкових-повідомлень рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську № 0001038822/0 від 17.08.2010р., № 0001038822/1 від 10.09.2010р. та № 0001038822/2 від 24.11.2010р. про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток підприємств.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.
Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Текст постанови у повному обсязі складено 10 травня 2011 року.
Суддя О.В. Врона